Справа № 22- 9421/2008р. Головуючий у 1-інстанції: Калініченко О.Б.
Доповідач : Кравець В.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючої - Кравець В.А. Суддів- Мараєвої Н.Є., Кабанченко О.А. При секретарі — Козачук О.М.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2008 року в справі за позовом
ОСОБА_4, третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, 3-я особа: Солом'янська районна в м. Києві рада
про встановлення юридичних фактів, визнання права на спадщину і права власності на самочинне будівництво;
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, 3-я особа: Солом'янська районна в м. Києві рада про визнання права на спадщину і права власності на самочинне будівництво;
та за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_7, 3-я особа: Солом'янська районна в м. Києві рада
про визнання права на спадщину, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 26-вересня 2008 року задоволено позов ОСОБА_4 Постановлено визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину спільного майна подружжя - 1/2 частину прибудови до будинку АДРЕСА_1, яка складається з приміщень: коридор 2-1 - 4, 1 кв.м, кухня 2-8 - 12, 2 кв.м, жила кімната 2-6 - 16, 4 кв.м та жила кімната 2-2 - 11, 2 кв.м, веранда 11-4 кв.м, ванна кімната 2-7 - 4, 4 кв.м, загальною площею 52, 3 кв.м.
Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності в рівних частках на 1/2 частину прибудови до будинку АДРЕСА_2, яка складається з приміщень: коридор 2-1 -4, 1 кв.м, кухня 2-8 - 12, 2" кв.м, жила кімната 2-6 - 16, 4 кв.м та жила кімната 2-2 - 11, 2 кв.м, веранда 11-4 кв.м. ванна кімната 2-7 - 4, 4 кв.м, загальною площею 52, 3 кв.м. , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10.
Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності в рівних частках на 1/8 частину будинку АДРЕСА_2, який складається з приміщень: жила кімната 2-5 - 9, 0 кв.м, жила кімната 2-3 - 7, 9 кв.м, жила кімната 1-1 - 9, 3 кв.м, жила кімната 2-4 - 13, 2 кв.м. , веранда 1-8, 1 кв.м. загальною площею 47, 5 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10.
Визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_11 право власності в рівних частках на 5/8 частин будинку АДРЕСА_2 який складається з приміщень: жила кімната 2-5 - 9, 0 кв.м. жила кімната 2-3 - 7, 9 кв.м, жила кімната 1-1 - 9, 3 кв.м, жила кімната 2-4 - 13, 2 кв.м. , веранда 1- 8, 1 кв.м. загальною площею 47, 5 кв.м, в порядку спадкування за законом після •померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_12.
Визнати за ОСОБА_5, ОСОБА_6 право власності в рівних частках на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, який складається з приміщень: жила кімната 2-5 - 9, 0 кв.м, жила кімната 2-3 - 7, 9 кв.м, жила кімната 1-1 9, 3 кв.м, жила кімната 2-4 - 13, 2 кв.м. , веранда 1- 8, 1 кв.м, загальною площею 47, 5 кв.м, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_13.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, який складається з приміщень: жила кімната 2-5 - 9, 0 кв.м, жила кімната 2-3 - 7, 9 кв.м, жила кімната 1-1 - 9, 3 кв.м, жила кімната 2-4 - 13, 2 кв.м. , веранда 1-8, 1 кв.м, загальною площею 47, 5 кв.м.
В іншій частини позову відмовлено. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_8
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам Справи, неправильну оцінку доказів, неповноту судової перевірки, порушення норм матеріального та процесуального права. В судовому засіданні апелянт скаргу підтримала. Заслухавши доповідь судді Кравець ВЛ., пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:
Задовольняючи частково позов ОСОБА_2, суд виходив з того , що після смерті її матері ОСОБА_14 в 1968 році вона разом з іншими родичами , в тому числі і з братом ОСОБА_13 , набула право власності на 1/8 частину будинку . Разом з останнім було встановлено порядок користування приміщеннями в будинку , за яким їй з ОСОБА_13 в користування виділялося кухня 10, 9 кв.м. , спальня - 6, 3 кв.м. Проте, спадщина після померлого брата ОСОБА_13, нею у встановленому порядку прийнята не була. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі. Судом встановлено , що будинок 1960 року забудови по АДРЕСА_2 замість старого, 1918 року забудови, був зведений під час спільного проживання у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_14 та ОСОБА_15, тобто вони спільно будували цей будинок. Дані обставини підтверджені архівними довідками , в яких вказано, що особовий рахунок в по господарських книгах Жулянської сільської ради за 1961-1963 роки був зареєстрований на новий будинок, 1960 року забудови, по вул. Комсомольській, 24 за ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_14 померла, після її смерті спадщину прийняли її чоловік„ОСОБА_15 та син ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_2 В, 1940 року іародження, син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Так, відповідно до ухвали КиєвоСвятошинського районного суду Київської області від 05.06.1973 року за умовами мирової угоди, укладеної спадкоємцями, право власності на будинок було визнане в наступних частинах:
за ОСОБА_10 - 1/8 частина;
за ОСОБА_13 -1/8 частина;
за ОСОБА_2 - 1/8 частина;
за ОСОБА_15 - 5/8 частин (як подружню частку в розмірі 1/2
частини будинку та 1/8 частину в порядку спадкування за законом).
При цьому був встановлений порядок користування приміщеннями в будинку, загальною
площею 46, 2 КВ.М, і ОСОБА_15 та ОСОБА_10 було виділене в спільне
користування: веранда 1 - 7, 6 кв.м, кімната - 12, 5 кв.м, прихожа - 8, 9 кв.м і всі
господарські споруди; а ОСОБА_13 та ОСОБА_2- кухня - 10, 9 кв.м, спальня - 6, 3
кв.м. Після смерті ОСОБА_14 особовий рахунок у по господарських книгах з 1968
року по 1979 рік на будинок по АДРЕСА_2 значився
за ОСОБА_15
06.02.1970 ррку ОСОБА_15 уклав шлюб з ОСОБА_16 (ОСОБА_15).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 помер і після його смерті відкрилась спадщина на 5/8 частин
будинку , в якому на час його смерті була прописана та проживала тільки дружина
померлого - ОСОБА_12 Як спадкоємець за заповітом ОСОБА_12 в силу вимог ст. .549 ЦК УРСР шляхом постійного проживання в спірному будинку підтвердила прийняття спадщини вчиненням відповідних дій по користуванню та утриманню спадкового майна, а тому набула право власності на 5/8 частин спірного будинку після померлого ОСОБА_15 З 1984 року в будинку постійно проживала позивачка з сім»єю, натомість за даними по господарських книг та будинкової книги ОСОБА_13 з 1957 року не був прописаний і не проживав в спірному будинку, оскільки виїхав на постійне місце проживання в Казахстан, а ОСОБА_2 - з 1964 року виписана на постійне місце проживання в м. Київ та не проживає в спірному будинку.
Судом вірно встановлено , що ОСОБА_10, як учасником спільної власності на жилий будинок у встановленому порядку і за згодою і інших співвласників будинку на проведення прибудови було споруджено прибудову , що відповідно до ст. . 119 ЦК УРСР створювало для нього право власності на прибудову і яка, відповідно до ст. . 22 КпШС України , чинної на час виникнення спірних правовідносин, стала спільною власністю подружжя.
Посилання апелянта на те, що вона набула права власності на прибудову шляхом її фінансової участі в будівництві та проведенні будівельних робіт членів її сім»ї , то суд вірно виходив з того, що така участь не може створювати для неї право спільної власності на прибудову з ОСОБА_10, оскільки належно укладеної угоди чи належно отриманого дозволу на створення спільної власності на прибудову не було. При цьому зведення прибудови не можна вважати самовільним, оскільки виконувалось відповідно до встановленого порядку І відповідним чином було зареєстроване в по господарських книгах, які велись Жулянською сільської радою щодо власників будинків та обліку проживаючих в них. Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_2 в тій частині , що суд безпідставно відмовив їй у визнанні за нею права на спадщину 1/8 частини будинку , яка належала померлому брату ОСОБА_13, оскільки ні спадкоємець першої черги ОСОБА_7, ( дочка померлого), ні спадкоємець другої черги ОСОБА_2. не вчинили жодної належної дії щодо прийняття спадщини після померлого ОСОБА_13, тобто , спадщину не прийняли. Сама по собі заява ОСОБА_7, від 30.01.2008 року про відмову від права спадкування на користь ОСОБА_2 не породжує правових наслідків, оскільки відповідно до ст. . 553 ЦК України вона була вправі відмовитись від спадщини на користь іншого спадкоємця протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Не вчинивши жодної дії щодо прийняття спадщини, ОСОБА_7 також вважається такою, що не прийняла спадщину, і ОСОБА_2 могла б спадкувати в порядку другої черги спадкоємців за законом після брата ОСОБА_13, але також у випадку своєчасного вчинення нею передбачених ст. .549 ЦК України дій щодо прийняття спадщини.
Цивільний Кодекс України набрав чинності з 01.01.2004 року . За загальним правилом нбвий закон застосовується до тих відносин, які виникли після набрання ним чинності, і не має зворотної сили. Однак відповідно до cf..4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин , які виникли до набрання чинності ЦК, його положення застосовуються тільки до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таким чином, ЦК поширюється на права і обов'язки, які хоча і виникли до 01.01.2004 року, але не припиняються, а тривають і після 01.01.2004 року. Стосовно спадкових відносин, то норми ЦК поширюються також на спадщину, яка хоча і відкрилась до 01.01.2004 року, але не була прийнята ніким із спадкоємців, до цієї дати. Відповідно до визначення ст. . 1264 ЦК України 2003 року особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, є спадкоємцями четвертої черги. Після повернення сім'ї позивачки в спірний будинок і протягом проживання в ньому з 1984 року разом з ними в цьому будинку до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року проживала ОСОБА_12, з якою позивачка з дітьми проживали цей період часу однією сім'єю, сім'я позивачки доглядала протягом вказаного часу за всім будинком, проводила його поточний та капітальний ремонт, обслуговувала та зберігала будинок. Дані обставини об»єктивно підтверджені доказами , дослідженими в судовому засіданні, яким суд дав належну правову оцінку. Отже, відхиляючи доводи апелянта в цій частині, колегія вважає, що суд вірного висновку в цій чистині дійшов про виникнення права спадкування у позивачки та третіх осіб, що заявили самостійні вимоги в рівних
частках відповідно до правил ст. . 1264 ЦК України після померлої ОСОБА_12, спадщину після якої вони прийняли фактично і яка до цього ніким із спадкоємців прийнята не була. Також не є спростованими доводи суду про наявність права третіх осіб із самостійними вимогами спадкування за правом представлення після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року дядька - ОСОБА_13
Враховуючи наведене вище, колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції повно
та об»активно дослідив обставини спору , зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив
рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають. Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити. Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 26 вересня 2008 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.