Справа № 11a- 769\ 2008
Головуючий у 1 інстанції: Горецький А.С.
Доповідач: Тенюх В.П.
Категорія ст. ст. 15, 186ч.2 КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справа х
апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Леона О.І.
Суддів: Тенюха В.П., Марітчака Т.М.
з участю прокурора: Дудинської Т.М.
захисника: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_3
на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 10 липня 2008 року, цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. ст. 15, 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. Вирішено питання про речові докази та судові витрати. Під вартою з 30.06.2008 року, колегія суддів,
ВСТАНОВИЛА:
за вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що близько 19 год. 8 серпня 2007 року, біля заводу «Мікроприлад» по вул. Ніщинського в м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, схопив правою рукою за золотий ланцюжок із кулоном вартістю 1500 грн. та намагався їх зірвати із шиї потерпілої ОСОБА_2, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, однак свого злочинного умислу до кінця не довів, оскільки потерпіла почала кликати на допомогу.
В апеляції потерпіла покликається на те, що злочинні дії щодо неї були вчинені не тільки засудженим, а ще трьома особами, які своєю присутністю сприяли цьому, просить вирок скасувати, а справу направити прокурору на додаткове розслідування.
Засуджений в апеляції покликається на те, що районний суд не взяв до уваги його щирого каяття та призначив йому надто суворе покарання, просить його пом'якшити на обмеження волі.
Вислухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляцію, засудженого та його маму, як захисника, які просять пом'якшити покарання, міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що такі не підлягають до задоволення.
Висновок районного суду про доведеність винності засудженого у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
ОСОБА_3 в місцевому суді пояснював, що в серпні 2007р., на вул. Ніщинського в м. Львові намагався зірвати ланцюжок з шиї потерпілої, потягнув її на себе, вона впала, після чого він пустив цей ланцюжок і втік.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснювала, що близько 19 год.08.08.2007р. на вул. Ніщинського до неї підійшов підсудний, спитав яка година, схопив за ланцюжок, від поштовху вона впала, почала кричати, після чого він втік.
Під час проведення впізнання потерпіла та свідок ОСОБА_4 вказували на ОСОБА_3, як на особу, яка хотіла відкрито викрасти ланцюжок (а.с. 30, 49).
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_2 були виявлені легкі тілесні ушкодження, які могли виникнути 8.08.2008р.(а.с. 61-62).
Окрім цього, в обгрунтування вини засудженого, яка не оспорюється в апеляціях, районний суд правильно покликався на показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що він намагався пограбувати потерпілу (а.с. 28-29, 24-25).
Оцінивши зібрані по справі докази, місцевий суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ст. ст. 15, 186 ч.2 КК України.
Доводи апеляції потерпілої, зокрема про те, що злочинні дії щодо неї вчиняли ще й інші особи, тому справу слід направити на додаткове розслідування, визнаються колегією суддів як необгрунтовані, оскільки в своїй заяві від 9.08.2007р. вона вказувала на невідомого громадянина, який намагався її пограбувати (а.с. 4), ОСОБА_3 заперечував вчинення ним злочину в групі з іншими особами, а постановою слідчого від 22.01.2008р. відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутністю в їх діях складу злочину( а.с. 58).
Призначаючи покарання засудженому, місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, зокрема і ті, на які покликається він в апеляції, це покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для його пом'якшення, а отже, і для задоволення апеляції винного, колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
вирок Личаківського районного суду м. Львова від 10 липня 2008 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, апеляції засудженого та потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.