Справа № 22ц-97 2008р.

Категорія 34

Головуючий у 1-й ін ст. Серьодкіна І.М.

Доповідач Юхименко А. Г.

ухвала

Іменем України

17 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Юхименка А. Г.

Суддів: Курій Н.М., Мікуш Ю.Р.

При секретарі: сторін Терземан Б.В.

З участю: сторін та їх представників розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Галицького райсуду м. Львова від 11 вересня 2007 року;

встановила:

Оскаржуваним рішенням частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Стягнуто з відповідача в користь позивача 40977 грн. 04 коп. матеріальної шкоди, 180 грн. за евакуаційні роботи, 1000 грн. витрат на правову допомогу, 300 грн. за проведення експертизи, 446 грн. 45 коп. судових витрат, а всього стягнуто суму 42903 грн. 49 коп.

Апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити, оскільки суд не зупинив провадження по справі до вирішення Верховним Судом України його скарги в порядку нагляду на постанову по адміністративній справі, на підставі якої суд зробив висновок про його вину в ДТП, суд безпідставно не призначив транспортно-трасологічну експертизу, порушено норми ЦПК при забезпечені позову, тому просить відмінити заходи забезпечення позову.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Сторонами не оспорюється факт ДТП, внаслідок якої автомобілю, належному на праві власності позивачу, завдано технічні пошкодження, а відповідно позивачу -матеріальні збитки. Винним у вчиненні ДТП є відповідач ОСОБА_2, оскільки під час виконання розвороту поза перехрестям не надав дорогу зустрічному транспортному засобу під керуванням позивача, що рухався по головній дорозі.

Вказане стверджено оглянутими судом матеріалами адміністративної справи відносно відповідача ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (постанова суду від 23 березня 2007 року а.с. 105).

Покликання апелянта на те, що він оскаржив дану постанову до Верховного Суду України, до уваги не приймається, оскільки з листів Верховного Суду України № 5-6907-ав-07 від 22 січня та 07 лютого 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні скарги, т.я. відсутні підстави для скасування чи зміни вказаної вище постанови суду першої інстанції.

Відповідно і відмова суду в призначенні транспортно-трасологічної експертизи була обгрунтованою.

Таким чином суд прийшов до правильного висновку, що винними діями відповідача позивачу завдано шкоду у вигляді 40977 грн.04 коп., при вартості відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 62519 грн.28 коп., що стверджено авто товарознавчим дослідженням, проведеним ліцензованим експертом з участю відповідача. Також відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають понесені позивачем витрати по розгляду справи: оплата за проведення дослідження, евакуаційні роботи, юридичну допомогу, а також судові витрати.

Суд ухвалою від 13 квітня 2007 року підставно вжив заходи для забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження відповідачем належних йому двох транспортних засобів (автомобілів), позов задоволено, тому відсутні підстави для скасування цих заходів.

Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду грунтуються на зібраних по справі доказах, доводи скарги їх не спростовують, тому її слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів;

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 вересня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили,