СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
13 червня 2006 року | КОПІЯ Справа № 2-29/14946-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Шевченко Н.М.,
Голика В.С.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим та Науково-виробничого кооперативного об'єднання "Тент" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 13.12.2005 року у справі №2-29/14946-2005
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод будівельних матеріалів" (вул. Беспалова, 105,Сімферополь,95000)
до Науково-виробничого кооперативного об'єднання "Тент" (вул. Суходольна, 169/105а, кв. 119,Сімферополь,95007)
Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання недійсним біржового договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2005 у справі №2-29/14946-2005 (суддя Башилашвілі О.І.) задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Сімферопольський завод будівельних матеріалів” до Науково-виробничого об’єднання „Тент” та Державної податкової інспекції у м Сімферополі про визнання недійсним біржового договору купівлі-продажу та спонукання до виконання певних дій. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.10.2002, укладений на Феодосійській товарній біржі, реєстраційний №Н-027/02 між брокером брокерського міста №7 „Професіонал” Феодосійської торгової біржі, що діяв на підставі договору доручення від 04.10.2002 та рішення №18/24-2 від 11.02.2002 про застосування заходів щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, та брокером брокерської контори №01 МПП „Грань”, що діяв на підставі договору доручення від 04.10.2002 в інтересах Науково-виробничого кооперативного об єднання „Тент”. Постановлено: зобов’язати Науково-виробниче кооперативне об’єднання „Тент” повернути Відкритому акціонерному товариству „Сімферопольський завод будівельних матеріалів” не житлові будови, що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вул.. Беспалова,158-А, а саме: майстерню-гараж літ. „В”, площею 330,3 кв. м, бокси літ. „Г”, площею 492,3 кв. м, майстерню літ. „Д”, площею 278,5 кв. м, прохідну літ. „Е” площею 7,8 кв. м; повернути Науково-виробничому кооперативному об’єднанню „Тент” з державного бюджету України 57860 грн., сплачених Науково-виробничім кооперативним об’єднанням „Тент” на Феодосійській товарній біржі, згідно біржового договору купівлі-продажу за реєстраційним №Р-027/02 від 07.10.2002.
Не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим та Науково-виробниче кооперативне об'єднання "Тент" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права. Заявники апеляційних скарг мотивують свої доводи тим, що судом першої інстанції неправомірно застосовані до даного спору норми статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а також тим, що початок строку позовної давності слід рахувати з дати укладання біржового договору купівлі-продажу, але ніяк ні з моменту визнання недійсним у судовому порядку акту опису майна, яке самостійно виділене власником для продажу.
В судове засідання 13.06.2006 року представники сторін не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відкритим акціонерним товариством "Сімферопольський завод будівельних матеріалів" 13.06.2006 року було надано клопотання, в якому просить розгляд справи відкласти у зв’язку з можливістю участі його представника.
Однак, судова колегія вважає достатніми докази, наявні у матеріалах справи, тому не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд апеляційних скарг у відсутності сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
На Феодосійський товарній біржі 07.02.2002 року між брокером брокерського міста № 7 „Професіонал” Феодосійської торгової біржі Івановим Е.С., що діяв на підставі договору доручення від 04.10.2002 року та рішення № 18/24-2 від 11.02.2002 року про застосування заходів щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, та брокером брокерської контори № 01 малого приватного підприємства „Грань” Саламатіним А.М., що діяв на підставі договору доручення від 04.10.2002 року в інтересах Науково-виробничого об’єднання „Тент”, в особі голови об’єднання Кулікова Г.В., укладений договір купівлі-продажу нежилих будов № Р-027/02, що розташовані за адресою: місто Сімферополь, вулиця Беспалова, 158-А (далі –договір) (аркуш справи 10).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того факту, що договір, за яким було відчужено майно Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод будівельних матеріалів" укладено з порушенням норм законодавства, а саме, акт опису цього майна було укладено не уповноваженою особою, що призвело до порушення прав позивача при укладенні біржового договору.
Оскаржуючи рішення господарського суду, Науково-виробниче об єднання „Тент” вказувало на неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визнання недійсним акта опису майна, яке самостійно виділене власником для продажу, не є підставою для визнання недійсною спірної угоди.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами” у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності –шляхом продажу інших активів такого платника податків.
Відповідно до підпункту 10.1.3 пункту 10.1 статті 10 цього Закону платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.
Підпунктом 10.1.4 пункту 10.1 статті 10 передбачено, що у разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу платника податків, що забезпечує ведення його основної господарської діяльності, податковий керуючий зобов'язаний прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу або його частини, без застосування обмежень щодо їх вартості, встановлених абзацом другим підпункту 10.1.3 цього пункту.
Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя від 21.12.2004 року у справі № 2-5298/04, яке набрало законної сили, було встановлено, що голова правління Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод будівельних матеріалів" Халілов В.З. без згоди з компетентним органом позивача, та без урахування його інтересів самостійно склав з податковим керуючим Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим акт опису активів позивача від 20.08.2002 року, що самостійно виділяються платником податків для продажу № 41/24-2 (аркуші справи 46-47). Вказаним рішенням місцевого суду зазначений акт опису був визнаний недійсним (аркуш справи 12).
З вищевказаного слідує, що складання акту опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу не є складною біржового договору купівлі-продажу цих активів, а елементом процедури погашення податкового боргу платника податків. Значить, факт визнання акту опису активів недійсним у судовому порядку, не є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу цих активів.
До того ж, здійснюючи двосторонню реституцію та вирішуючи питання про повернення Науково-виробничому об єднанню „Тент” з Державного бюджету України коштів, сплачених за вищевказаним договором, суд першої інстанції повинен був залучити до участі у справі Державне казначейство України.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість вимог, викладених в апеляційних скаргах, та вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим підлягаючим скасуванню, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтею 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим задовольнити.
2. Апеляційну скаргу Науково-виробничого кооперативного об'єднання "Тент" задовольнити.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2005 року у справі № 2-29/14946-2005 скасувати.
4. У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Сімферопольський завод будівельних матеріалів" відмовити.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Н.М.Шевченко
В.С. Голик
З оригіналом згідно
Суддя САГС К.В. Волков