Справа № 22ц-2021 \08

Категорія: 51

Головуючий у 1 -й інстанції - Грищук В.О.

Доповідач в апел. інстанції - Кіт І.Н.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.

суддів: Павлишина О.Ф., Кота І.Н.

при секретарі: Борачок М. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_3, представника Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - ОСОБА_4, представника Вільної профспілки Дершого українського театру для дітей та юнацтва - ОСОБА_5 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін на підтримання доводів апеляційної скарги і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колеги* суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2008 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, третьої особи Вільної профспілки Дертого українського театру для дітей та юнацтва про скасування наказу про відсторонення від роботи, про поновлення на роботі, стягнення заробітку за вимушений прогул та моральної шкоди. Стягнено з Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в користь ОСОБА_3 19 564 грн.32 коп. та в користь держави 195 грн. 64 коп.

Рішення суду рскаржили представник відповідача - ОСОБА_4, , відповідно до повноважень, наданих йому довіреністю за № 2603\1683 від 11 серпня 2008 року (а.с. 25 т.2), представник Вільної профспілки Першого українського театру для дітей та юнацтва - ОСОБА_5, відповідно до повноважень, наданих їй рішенням профспілкового комітету згаданої профспілки від 20 вересня 2006 року (а.с. 117 т. 1), а також позивач ОСОБА_3

У своїй апеляційній скарзі позивач, зокрема, доводить незаконність відмови у задоволенні його вимог про стягнення з Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради моральної шкоди, зазначає, що судом безпідставно зменшено йому розмір виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 24 до 12 місяців, а відтак просить рішення у цій частині змінити та стягнути з відповідача у його користь 100000 грн. моральної шкоди та 39128, 64 грн. втраченого заробітку.

Представники відповідача та третьої особи вважають оскаржуване рішення неправомірним та незаконним, ухваленим при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи. Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у своїй апеляційній скарзі наголошує на відсутності свого представника у судовому засіданні 03 червня 2008 року, а також на порушенні правил підвідомчості при розгляді -'даного спору, який на думку апелянта повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства за процедурою, визначеною КАС України.

Разом з тим, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні позову за його безпідставністю.

Перевіривши, у межах доводів апеляційних скарг та пред'явлених позовних вимог, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 березня 2008 року суд в присутності сторін у справі оголосив перерву в судовому засіданні (а.с. 373-374) до 19 березня 2008 року та згодом, у зв'язку з відсутністю можливості здійснювати фіксування судового процесу технічними засобами та зайнятістю залів судових засідань, неодноразово без жодного проведення судових засідань; продовжував таку відповідно до 17 квітня (а.с. 375), 26 травня (а.с. 379) та 03 червня 2008 року (а.с.380).

При цьому, судом неодноразово порушувався встановлений ч.3 ст. 191 ЦПК України порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви у її розгляді, а саме ознайомлення про такі дії під розписку присутніх у засіданні учасників цивільного процесу. Виклик тих учасників, які не з"явилися, повинен здійснюватися шляхом направлення їм повідомлення про час та місце наступного судового засідання рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чого власне і не було дотримано.

Як вбачається із журналу судового засідання від 03 червня 2008 року (а.с. 385), представники відповідача у таке не з'явилися.

У матеріалах справи наявна розписка про те, що лише представник третьої особи належним чином повідомлена про судове засідання, призначене на 03 червня 2008 року (а.с. 381), й разом з тим, відсутні докази належного повідомлення інших учасників про перерви у розгляді справи і, зокрема, про час та місце судового засідання, у якому- було ухвалено оскаржуване рішення.

Таким чином, суд розглянув справу за відсутності представників відповідача, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, що відповідно до п.3 ст. 311 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення суду із направленням справи на новий розгляд.

Допущені судом і інші порушення. Так, вирішивши питання про поновлення ОСОБА_3 на посаді генерального директора Першого українського театру для дітей та юнацтва м. Львова, суд так і не вирішив питання про скасування наказу № 141-к Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про звільнення позивача із згаданої посади, тобто розглянув не всі вимоги.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 303, 307, п.3 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 314. 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника Управління культури і туризму департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради - ОСОБА_4, представника Вільної профспілки першого українського театру для дітей та юнацтва - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - задоволити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання на неї касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.