справа № 22-1947/08

номер рядка стат. звіту: 34

головуючий у І інстанції: Ляшко С. М.

Доповідач: животов г. о.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:

животова г. о. (головуючий), готри т.ю., куштана Б.п., з участю секретаря судового засідання Воклах Г. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, поданим від його імені на підставі довіреності ОСОБА_2, до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «дженералі Гарант» (далі - ВАТ «УСК «Дженералі гарант») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,

встановив:

В поданому у вересні 2008 року позові коржуком і.ф. йдеться про те, що 22 травня 2008 року, приблизно об 11 годині, в смт. Солотвино ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Джолі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, при виїзді з обочини дороги заднім ходом не впевнився в небезпечності маневру внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ОСОБА_4 ВАЗ-2109, в результаті чого останній транспортний засіб був пошкоджений. Цими діями позивачу було спричинено матеріальну (1355 грн.) та моральну (3000 грн.) шкоду, яку коржук І.Ф. просив відшкодувати.

Рішенням Тячівського районного суду від 9 жовтня 2008 року стягнуто з ОСОБА_3 та ват «уск «дженералі Гарант» солідарно на користь ОСОБА_4. 1355 грн. на

відшкодування матеріальної і 3000 грн. - моральної шкоди, та 73 грн. 55 коп. судових
витрат.

В апеляційній скарзі ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» порушується питання про скасування цього судового рішення в частині задоволення позову до вказаного товариства про відшкодування моральної шкоди, та ухвалення апеляційним судом нового -про відмову в позові в цій частині, оскільки місцевий суд допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в оскарженій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль відповідача ОСОБА_3 був застрахований в ВАТ «УСК «Дженералі гарант», про що свідчить відповідний поліс (а.с. 24).

Отже, дані правовідносини регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) та главою 67 підрозділу 1 розділу III книги п'ятої ЦК України, які не передбачають право однієї з сторін договору страхування на відшкодування моральної шкоди заподіяної неналежним виконанням умов договору, тобто -порушенням зобов'язання, іншою стороною.

справа ft 22-1947/08 номер рядка статзвіту: 34 головуючий у І інстанції: Ляшко С. м. Доповідач: животов г. о.

Не передбачає такого права й договір укладений між сторонами, що вбачається зі змісту вищезазначеного полісу.

Між тим, у відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, відшкодування моральної шкоди, як правовий наслідок порушення зобов'язання, настає тільки в разі встановлення такого правового наслідку договором або законом.

Отже, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок безпідставної відмови чи затримки ват «уск «дженералі гарант» виплати страхового відшкодування, не підлягала задоволенню.

У відповідності до абз.2 п.22.3 ст. 22 Закону відшкодування потерпілому моральної шкоди, передбаченої пунктами 3 та 4 ч.2 ст. 23 ЦК України, здійснює особа, яка визнана винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції визнав, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях тощо, яких останній зазнав внаслідок пошкодження його майна, тобто - моральна шкода передбачена п. 3 ч.2 ст. 23 ЦК України.

Цей висновок ані позивачем, ані будь-ким з інших осіб, що брали участь в розгляді справи, не оспорений в апеляційному порядку.

Зважаючи на зазначене та з огляду на постанову Тячівського районного суду від 27 червня 2008 року, якою встановлено вину ОСОБА_3 у скоєні вищевказаної ДТП (а.с. 10), слід визнати, що саме останній і повинен відшкодувати заподіяну ОСОБА_4. моральну шкоду.

Розмір такого відшкодування визначений судом першої інстанції і ніким, в тому числі й апелянтом, не оспорюється.

Отже, рішення про стягнення 3000 грн. з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4. на відшкодування моральної шкоди не підлягає скасуванню чи зміні як таке, що ніким не оскаржене, а в частині стягнення цієї ж суми в користь того ж позивача але солідарно ще й з апелянта - підлягає скасуванню з постановлениям нового про відмову в позові в цій частині.

Керуючись статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», частиною 2 статті 23, статтями 611, 979-999 ЦК України, статями 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України,

вирішив:

Рішення Тячівського районного суду від 9 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія ' «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, скасувати в частині солідарного стягнення із вищезазначеного акціонерного товариства в користь ОСОБА_4 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди,

В позові ОСОБА_4 про стягнення в його користь 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди солідарно ще й з ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» відмовити.

Рішенням набирає законної сили з моменту його проголошення, після чого протягом двох місяців може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до верховного Суду України.