АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД   ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа      22ц-2179     2008 р.     Головуючий по 1 інстанції

№

Категорія на ухвалу     Пархета А.В.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бурлаки В.О.

суддів     Василенко Л.І. Скіця М. О.

при секретарі     Кияниченко Л.С.

з участю прокурора

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Уманської дитячої школи мистецтв про відшкодування моральної шкоди,  завданої незаконним звільненням,

встановила:

30.09.2008 р. ОСОБА_3  звернулась в суд з позовом до Уманської дитячої школи мистецтв про відшкодування моральної шкоди,  завданої незаконним звільненням.

В обґрунтування заявлених вимог вказала,  що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.02.2007 p.,  залишеним без змін ухвалою апеляційної інстанції,  було скасовано наказ директора Уманської дитячої школи мистецтв від 23.12.2005 р. № 80 про її звільнення з роботи на підставі п. 4  ст.  40 КЗпП України та поновлено її на посаді викладача по класу акордеона. Стягнуто з Уманської ДШМ на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8306 грн.76 коп.3 дня видачі незаконного наказу про її звільнення до дня поновлення на роботі минуло майже півтора року.

Просила суд стягнути з відповідача на її користь у відшкодування заподіяної їй незаконним звільненням моральної шкоди 5 000 грн.

19.11.2008 р. у судовому засіданні ОСОБА_3  змінила підстави та предмет позову,  подавши позовну заяву.

Просила суд визнати незаконним наказу № 26 від 28.08.2008 р. «Про проведення позачергової атестації педагогічних працівників ДШМ у 2008-2009 р.» в частині,  яка стосується викладача ОСОБА_3  та стягнути  моральної шкоди у сумі 2 000 грн.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2008 року позовну заяву ОСОБА_3  до Уманської ДШМ про визнання незаконним наказу № 26 від 28.08.2008 р.   в частині,  яка стосується викладача ОСОБА_3  та стягнення моральної шкоди у сумі 2 000 грн. повернуто позивачу. Роз'яснено,  що з даним позовом можливо звернутись до суду у загальному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3  просить ухвалу суду першої інстанції,  як постановлену з порушенням норм процесуального права,  скасувати.

Судова колегія,  перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги,  вважає за необхідне її задовольнити.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_3С,  районний суд виходив з того,  що нова позовна заява ніяким чином не може бути розглянута при розгляді позовної заяви про відшкодування моральної шкоди,  заподіяної незаконним звільненням,  так як викладені вимоги позивачем у новій заяві не пов'язані з розглядом спору про відшкодування моральної шкоди,  у зв'язку з незаконним звільненням,  і не можуть вважатись як зміна підстав та предмету основного позову. З огляду на викладене,  керуючись  ст.  31 та ч. 4 і ч. 5  ст.  121 ЦПК України суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви позивачці.

Судова колегія вважає,  що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права,  які є безумовною підставою для її скасування.

У відповідності до п.3  ст.  312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,  апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції,  якщо останній порушив порядок,  встановлений для його вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи,  30.09.2008 р. ОСОБА_3  звернулась в суд з позовом до Уманської дитячої школи мистецтв про відшкодування моральної шкоди,  завданої незаконним звільненням.

У відповідності до оскаржуваної ухвали,  19.11.2008 р. у судовому засіданні ОСОБА_3   змінила підстави та предмет позову,  подавши позовну заяву.

Статтею 31 ЦПК України,  яка регламентує процесуальні права та обов'язки сторін,  визначено,  що позивач,  на ряду з іншими,  має право протягом усього часу розгляду справи змінити підстави або предмет позову,  збільшити або зменшити розмір позовних вимог,  відмовитись від позову.

Таким чином,  змінюючи підстави та предмет позову позивачка діяла в межах наданих їй процесуальним законодавством прав.

Суд першої інстанції,  повертаючи ОСОБА_3  позовну заяву,  якою вона змінила підстави та предмет позову,  керувався ч. 4 та ч. 5  ст.  121 ЦПК України.

Проте,  стаття 121 ЦПК України визначає підстави за яких позовна заява за ухвалою суду може бути залишена без руху,  і лише в разі не усунення недоліків у строк визначений судом передбачає,  як наслідок,  визнання заяви неподаною та повертає її позивачу.

В свою чергу судом не враховано положення статті 126 ЦПК України яка передбачає,  що залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження,  якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Враховуючи викладене судова колегія приходить до висновку,  що оскаржувана ухвала,  як постановлена з порушенням наведених вимог процесуального законодавства підлягає до скасування з передачею питання про прийняття позовної заяви позивачки,  яка містить змінені підстави та предмет позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись  ст.   ст.  304 ,  307 ,  312 ,  313 ,  314 ,  315 ,  319 ЦПК України,  судова колегія судової палати,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 19 листопада 2008 року скасувати.

Питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_3,  яка містить змінені підстави та предмет позову передати на новий розгляд до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.