АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц-2205 2008 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 41, 42 Калашника В.П.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко СП.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про виселення,
встановила:
08.10.2008 р. ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради про виселення.
В обґрунтування заявлених вимог вказала, що вона на прилюдних торгах придбала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що стверджується актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки та протоколом № 2.
Після повної сплати коштів їй 09.07.2008 р. приватним нотаріусом було видане свідоцтво про придбання вказаної квартири на прилюдних торгах з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Проте, вона позбавлена можливості вселитись в придбану квартиру, оскільки відповідачка її до даного часу не звільнила.
До реалізації з прилюдних торгів, а саме 09.01.2008 p. 3AT КБ «Приватбанк» на підставі ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» на ім'я відповідача направив лист-вимогу про добровільне звільнення нею в місячний термін спірного житлового приміщення, але відповідачкою вказане житлове приміщення звільнене не було.
Нею 24.09.2008 р. повторно було направлено лист-вимогу про звільнення в добровільному порядку вищезазначеного житлового приміщення, яке ОСОБА_3 було отримане 29.09.2008 p., який залишений без реагування.
Крім того, відповідачка всупереч п. 17.12 договору іпотеки від 23.06.2005 р. без згоди іпотекодержателя, а саме ЗАТ КБ «ПриватБанк» зареєструвалась за адресою спірної квартири, хоча письмової згоди останній не давав.
Враховуючи викладене просила суд виселити відповідачку з належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1, скасувати державну реєстрацію відповідачки за вказаною адресою.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2008 року позов задоволено, скасовано державну реєстрацію та виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з підстав не з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
При цьому вказується, що суд не врахував, що вона є мати одиначка. Не з'ясував вік дитини, чи забезпечена дитина іншим житлом. Крім того, суд не врахував те, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, так як батько дитини ухиляється від сплати аліментів.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_4 та представника ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити.
Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що позов є обґрунтований.
Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм матеріального і процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Частиною 3 статті 109 ЖК України, яка регламентує виселення з жилих приміщень, визначено, що звернення стягнення на придбане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 являється власницею квартири АДРЕСА_1, згідно до свідоцтва про придбання вказаної квартири на прилюдних торгах з реалізації нерухомого майна, що є предметом іпотеки від 09.07.2008 р. а. с 10.
У відповідності до довідки № 128 від 05.12.2008 р. Товариства співвласників багатоквартирного будинку «Успіх» у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3 та її син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 а. с. 50.
Як вбачається з оскаржуваного рішення суду першої інстанції представник відповідачки, даючи пояснення, вказав на те, що разом з відповідачкою у квартирі проживає її малолітній син та з викладених підстав заявив клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи орган опіки та піклування а. с. 30, 32.
Проте, суд в супереч наведеним вимогам закону скасовуючи державну реєстрацію та виселяючи ОСОБА_3 зі спірного житлового приміщення не вирішив питання стосовно проживаючого та зареєстрованого в даній квартирі сина відповідачки.
Як вбачається з матеріалів справи в рішенні суду у вступній його частині зазначено в якості інших осіб, які брали участь у справі - службу у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради. Проте, у вступній та резолютивній частинах службу у справах дітей виконавчого комітету Смілянської міської ради, в супереч вимогам ст. 215 ЦПК України, не зазначено а. с. 40, 41.
Крім того, оскаржуваним рішенням районний суд скасував реєстрацію ОСОБА_3 у спірній квартирі, однак, до участі у справі, в якості третьої особи, не залучив відповідний відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Згідно до ч. 1 п. 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, не залучив до участі у справі, в якості третьої особи, відповідний відділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що відповідно до наведеної вимоги цивільно - процесуального законодавства є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2008 року скасувати.
Справу направити до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.