АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -2148/2008 р.     Головуючий по першій інстанції

Категорія: 37     Кисельова Т.М.

Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року     Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бурлаки В.О.

суддів     Гончар Н.І.,  Корнієнко Н.В.

при секретарі     Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,  -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,  мотивуючи слідуючим.

7     січня 2001 року померла його мати ОСОБА_7,  після смерті
якої залишилася спадщина,  яка складається з вкладу в Шполянському відділенні Ощадбанку
в сумі 848грн.55 коп. та домоволодіння,  розташованого в АДРЕСА_1.

Спадковим майном він фактично почав користуватися з січня місяця 2001 року,  хоча у встановленому порядку спадщину не оформив. В нотаріальну контору звернувся лише в 2008 році,  оскільки після поховання матері не мав коштів для подання заяви та оформлення спадщини. Державною нотаріальною конторою Шполянського району в прийнятті заяви на прийняття спадщини йому відмовлено по причині пропущення встановленого шестимісячного строку. Вважає причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною,  просив суд визначати йому додатковий строк для подання заяви терміном в три місяці.

Рішенням Шполянського районного суду від 05 листопада 2008 року ОСОБА_3 в позові відмовлено.

В     апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує на неправильність висновку суду
щодо ненадання ним доказів поважності причини пропуску строку подання заяви про
прийняття спадщини,  вважає рішення таким,  що прийняте з порушенням норм матеріального
та процесуального права. Просить рішення скасувати та постановити нове рішення,  яким
задовольнити його вимоги та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття
спадщини. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги,  судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.

Відповідно до  ст. . 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір,  судова колегія вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено,  що ІНФОРМАЦІЯ_1,  не залишивши заповіту,  померла мати позивача - ОСОБА_7,  після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді будинковолодіння та грошового вкладу в Ощадбанку. Із матеріалів справи вбачається,  що позивач,  як і інші спадкоємці померлої,  заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав. Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не відкривалась.

Спадкоємець,  який протягом шестимісячного строку не подав заяву про прийняття спадщини,  вважається таким,  що не прийняв її. За позовом спадкоємця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини / ст. . 1272 ЦК України/.

ОСОБА_3 не надав суду будь-яких письмових доказів про те,  що строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважної причини і що він після смерті матері в 2001 році фактично прийняв спадщину.

Надана позивачем довідка квартального комітету не може бути розцінена як доказ фактичного прийняття спадщини,  оскільки вона підтверджує факт поховання матері ОСОБА_3,  а не факт прийняття спадщини.

Згідно ч.3  ст. . 10 ЦПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки ОСОБА_3 не довів належними доказами свої позовні вимоги,  то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Таким чином судова колегія вважає,  що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись  ст.  ст.  307,  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 05 листопада 2008 року залишити без змін

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців.