АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -2035/2008 р.     Головуючий по першій інстанції

Категорія: 27     Пономаренко В.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

УХВАЛА

Іменем     України

19 грудня 2008 року     Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бурлака В.О.

суддів     Гончар Н.І.,  Корнієнко Л.В.

при секретарі     Шульзі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2008 року по справі за позовом кредитної спілки «ЛІДЕР Плюс» до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про стягнення боргу по кредитному договору; -

встановила:

В квітні 2008 року КС «ЛІДЕР Плюс» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав,  що 16.06.2006 року між кредитною спілкою «ЛІДЕР Плюс» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № С 309,  за яким останній отримав кредит в загальній сумі 100 000 гривень терміном на 36 місяців для придбання будинку на умовах кредитної лінії. За користування кредитом ОСОБА_3 зобов»язався щомісячно сплачувати проценти в розмірі 0, 1233% від неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом та поверненням суми кредиту в кінці терміну кредитного договору.

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором,  між кредитною спілкою «ЛІДЕР Плюс»,  відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір поруки № С309 від 16 червня 2006 року,  за умовами якого поручитель поручився перед кредитодавцем за своєчасне та повне виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором.

Взяті на себе зобов»язання за кредитним договором відповідач виконує не належним чином,  щомісячні відсотки за користування кредитом сплачує несвоєчасно,  не в повному обсязі,  із значним порушенням графіку сплати процентів за користування кредитом.  Відповідно до п. 4.3 кредитного договору з 02.07.2007 року проценти за користування кредитом нараховувались в розмірі 0, 247% від суми кредиту за кожен день користування ним як фінансова санкція за невиконання зобов»язань. Заборгованість за кредитним договором станом на 04 квітня 2008 року складає 198 380 гривень 57 копійок,  з яких 99 998 гривень 49 копійок заборгованість по кредиту,  98 328 гривень 08 копійок нараховані та несплачені проценти за користування кредитом.  Кредитній спілці «ЛІДЕР Плюс» в зв»зку з порушенням умов договору боржником також завдані збитки,  розмір яких відповідно до умов п.п. 11.1 становить 54 619 гривень 91 копійку. Відповідно до умов п.п.11.3 кредитного

договору за кожен факт невиконання /неналежного виконання/ відповідачем умов договору,  останньому нараховано штраф в розмірі 160 000 гривень.

Позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на його користь неповернуту суму кредиту,  нараховані та не сплачені проценти,  а також завдані збитки та штрафні санкції.

Рішенням суду прийнятим в порядку заочного розгляду справи від 28 липня 2008 року позовні вимоги кредитної спілки «ЛІДЕР Плюс» задоволені повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на користь кредитної спілки «ЛІДЕР Плюс» кошти в сумі 99 998 гривень 49 копійок в рахунок погашення основного боргу,  98 328 гривень 08 копійок в рахунок погашення відсотків за користування кредитом,  54 619 гривень 91 копійку в рахунок погашення збитків,  160 000 гривень штрафних санкцій та 2180 гривень судових витрат.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2008 року заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду від 28 липня 2008 року по даній цивільній справі залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати,  як таке,  що винесено з порушенням норм матеріального права та за невідповідності висновків суду обставинам справи. Постановити нове рішення,  яким відмовити кредитній спілці «ЛІДЕР Плюс» в позові до ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості та відмовити в позові до нього в частині стягнення штрафних санкцій

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення осіб,  які з»явились в судове засідання,  перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляція задоволенню не підлягає виходячи із слідуючого.

Відповідно до роз»яснень Пленуму Верховного Суду України,  що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1076 року № 11 «Про судове рішення»,  рішення є законним тоді,  коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення,  в якому повністю відображені обставини,  що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Рішення першої інстанції відповідає зазначеним вимогам,  оскільки ґрунтується на повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги кредитної спілки «ЛІДЕР Плюс» про стягнення заборгованості з відповідачів по кредитному договору,  суд першої інстанції правильно виходив з того,  що між позивачем та ОСОБА_3. укладений договір на умовах кредитної лінії на суму 100 000 гривень терміном на 36 місяців із щомісячною сплатою процентів за користування кредитом та поверненням кредиту в кінці строку кредитного договору. З метою забезпечення кредитних зобов»язань ОСОБА_3,  між останнім,  позивачем по справі та ОСОБА_4 16 червня 2006 року укладений договір поруки. З листопада 2006 року ОСОБА_3. перестав сплачувати проценти за користування кредитом,  чим порушив умови кредитування,  тому відповідно до умов кредитного договору позивач поставив питання про дострокове повернення кредиту,  сплату процентів за користування кредитом,  збитків та штрафу.

Доводи апелянта щодо невірності висновку суду про застосування солідарної відповідальності поручителя внаслідок закінчення дії поруки не обґрунтовані на законі,  так як суперечать положенням  ст.  559 ЦК України. Строк дії договору поруки відповідно до умов договору поруки та кредитного договору,  визначений повним виконанням поручителем взятих на себе зобов»язань. Твердження апелянта щодо закінчення дії договору поруки по причині непред»явлення кредитором в передбачені ч. 4  ст.  559 ЦК України строки вимоги до поручителя також не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки такий порядок не може бути застосований до договору поруки,  строк дії якого визначений самим договором.  Посилання апелянта на те,  що до нього судом першої інстанції неправильно застосовані норми  ст. . 232 Господарського кодексу України не заслуговують на увагу,  оскільки правовідносили позивача та апелянта не відносяться до господарських відносин і регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Виплата штрафу ОСОБА_3 кредитодавцю встановлена п.11.3 кредитного договору та  ст. . 624 ЦК України.

Керуючись  ст.  ст.  303,  308,  315 ЦПК України,  судова колегія судової палати,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити,  а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двохмісячного терміну.