Справа №2-2100/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Заочне

15 жовтня 2008 року,  Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу Дніпропетровської області,  у складі:

головуючого - судді Щеняєвій І.Б.,

при секретарі -Джемерчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні,  в залі суду,  в м.  Кривому Розі,  при заочному розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,  суд,  -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2  про відшкодування моральної шкоди,  посилаючись на такі обставини. 23.11.2006 року о 15 год. 20 хв. на вул.  Харцизьській в м.  Кривому Розі біля будинку №134 на неї напав собака сусіда -ОСОБА_2  Після того як сусідський собака накинувся на неї і почав кусати,  вона забігла до дому. Відповідач в цей момент просто спостерігав за даною подією і нічого не зробив,  щоб зупинити тварину. В цей час у неї в гостях був кум - ОСОБА_3,  який в той момент коли це трапилося,  пішов за водою. Він чув на відстані її крики. Відповідач прийшов до неї в хату з її кумом,  кинув на стіл 20 грн. «на бінти». ОСОБА_3 поїхав з нею до лікарні,  де їй було оброблено рани та надано першу медичну допомогу. До неї також приходила дружина відповідача,  казала що заплатять їй гроші - 1000 грн. і відповідач буде возити її до лікарні на перевязки. Бездіяльністю відповідача в момент коли її кусала собака позивачці завдана моральна шкода,  вона перенесла душевні страждання,  відповідач принизив її гідність,  оскільки після випадку з собакою постійно знущається з неї,  не надав ніякої допомоги,  хоча вона цілий місяць після цього хворіла і перебувала на лікарняному. Також,  від укусів вона перенесла також сильний фізичний біль і нервовий струс,  оскільки злякалася за своє життя. В зв'язку з ушкодженням ноги вона цілий місяць пересувалася за допомогою ціпка. Завдану моральну шкоду вона оцінює в 5 000 грн.

В судовому засіданні позивач пояснила,  що 23.11.2006 року її покусав сусідський собака,  а відповідач байдуже спостерігав на це,  ніяким чином не реагуючи. Після цього вона деякий час перебувала на лікарняному листі,  потребувала сторонньої допомоги у зв'язку з постійними перевязками,  тощо. Після лікарняного вона тривалий час за станом здоров'я була переведена на легкий труд,  оскільки не могла виконувати свою роботу. Байдужість відповідача в той момент коли його собака шматував її,  а також ті образи і безпідставні звинувачення з його боку,  фізичний біль від укусів і душевні страждання вона перенесла з вини відповідача,  тому просила стягнути моральну шкоду на свою користь в розмірі 5 000 грн. Вона зверталась до міліції з цього приводу,  отримала від начальника міліції письмову відповідь. За актом судово-медичного обстеження

Відповідач до судового засідання не з'явився,  про дату,  час,  місце слухання справи повідомлялась належним чином,  про що в справі маються поштові повідомлення. Про причини неявки відповідача суд не має відомостей.

Керуючись  ст.  ст.  169 ч.4, 224 ЦПК України,  суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача,  з урахуванням думки позивача,  який не заперечував проти ухвалення заочного рішення,  на підставі наявних у справі доказів.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив,  що 23.11.2006 року він приїхав до позивача в гості,  вона попросила його піти набрати води. В цей момент він почув її крики,  повернувся і побачив як собака кусав її. Він прибіг до її двору і тримав собаку поки кума не забігла до хати. Він разом з відповідачем зайшов до хати позивача і побачили що у останньої довго не зупинялася текти кров,  в зв'язку з чим він викликав швидку допомогу і поїхав з нею до лікарні. Цей собака належав відповідачу,  тому він поклав на стіл позивачці незначну суму грошей на бінти,  як він висловився. В момент нападу собаки на позивача,  відповідач не зробив жодної спроби зупинити свою тварину,  байдуже спостерігав за подією,  не надав ніякої допомоги,  не відвіз до лікарні на власному автомобілі.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила,  що вона є сусідкою позивача та відповідача. Коли позивача покусав собака ОСОБА_2 ,  до неї приходив ОСОБА_3 щоб телефоном викликати швидку. Вона викликала лікарів. Вона також бачила,  що ОСОБА_1 сиділа вся покусана в ранах. Хто її покусав вона дізналася зі слів позивача та від сусідів - собака ОСОБА_2

Вислухавши позивача,  свідків,  дослідивши матеріали справи,  суд встановив правовідносини,  що виникли між сторонами,  які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Довідкою,  виданою головою вуличного комітету,  07.06.2007 року,  встановлено що ОСОБА_2  проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач є його сусідкою і проживає в будинку №132. 23.11.2006 року на позивача напав і покусав собака,  який належить відповідачу. Актом судово-медичного обстеження №7 від 03.01.2007 року встановлено,  що тілесні ушкодження ОСОБА_1 у вигляді забійних шкіряних ран лівого передпліччя,  передньої черевної стінки та лівого гомілковостопного суглобу виникли від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею,  якими могли бути зуби тварини,  що могло бути при обставинах які вказала потерпіла,  по своєму характеру відносяться до легких тілесних ушкоджень,  викликавши короткочасний розлад здоров»я.

Відповіддю головного лікаря КЗ «Міська клінічна лікарня №2» від 13.09.2008 року вих. №1620 вказано,  що ОСОБА_1 з 24.11.2006 року по 22.12.2006 року знаходилась на амбулаторному лікуванні у травматолога з діагнозом: вкушена рана лівої гомілки,  лівого передпліччя,  підшкірна гематома передньої брюшної стінки.

Згідно висновку ЛКК №4921 від 22.12.2006 року,  позивачу за станом здоров'я дозволено за місцем роботи виконувати труд з обмеженим фізичним навантаженням,  рекомендована ходьба.

Відповіддю начальника Саксаганського районного відділу КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 18.12.2006 року,  позивача по факту розгляду її заяви було письмово повідомлено,  що відносно ОСОБА_2  застосовано заходи адміністративно-профілактичного характеру.

Довідкою пункту по наданню екстреної допомоги 2 міської лікарні,  вих. №8204,  встановлено,  що ОСОБА_5 о 17 год. 45 хв. 23.11.2006 року надавалася медична допомога з приводу укушених ран лівої п'ятки,  точеної рани лівої третини сзаді,  підшкірна гематома живота.

Крім того,  поясненнями позивача та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_6,  які узгоджуються між собою,  встановлено,  що на позивача напала домашня тварина -сусідський собака відповідача. В результаті нападу позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді укушених ран.

Суд,  розглянувши в судовому засіданні цивільну справу,  повно і всебічно з'ясувавши обставини цієї справи,  дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства,  дійшов висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав.

Відповідно до  ст. 1187 ЦК України,  джерелом підвищеної небезпеки є діяльність,  пов'язана з утриманням диких звірів,  службових собак та собак бійцівських пород тощо,  що створює небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює,  та інших осіб. Шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній правовій підставі володіє,  використовує,  зберігає або утримує об'єкт,  що створює підвищену небезпеку.

Судом враховано що в даному випадку джерелом заподіяння шкоди є домашня тварина невідомої породи,  яку утримує для охорони будинку відповідач. При цьому,  суд вважає,  що відповідач в цілях збереження добросусідських стосунків та безпеки оточуючих,  мав тримати собаку на ціпку або іншим чином обмежити її свободу,  але не виконав таких умов,  внаслідок чого позивача було покусано цією собакою. При цьому суд приймає до уваги,  що причиною нападу тварини стало,  насамперед,  байдуже ставлення відповідача до того,  що його собака напала на людину. Така бездіяльність з боку відповідача є,  на думку суду,  підставою покладення на нього відповідальності за завдану моральну шкоду відповідно до  ст. 1167 ЦК України. Про це також свідчить відсутність з боку відповідача належного реагування на те,  що відбулося,  а також ненадання останнім потерпілій від нападу собаки людині,  допомоги. Таким чином,  відповідач ані надав допомоги позивачу ані вибачився за те,  що відбулося за його вини,  заподіяв позивачці моральну шкоду у вигляді душевних та фізичних страждань,  які вона відчувала у зв'язку з такою несправедливістю та у зв'язку з тим,  що вона протягом місяця перебувала на амбулаторному лікуванні,  втративши можливість вільно пересуватися без допомоги підручних предметів та звичайний ритм життя. Також,  суд звертає увагу,  що,  навіть,  після проходження амбулаторного лікування,  позивач була обмежена у своїх можливостях,  не могла деякий час працювати за своєю професією,  оскільки за висновками лікарів їй було рекомендовано труд із обмеженими фізичними навантаженнями,  при цьому,  до даного випадку позивач працювала електромонтером КП «Міський тролейбус». Таким чином,  суд дійшов висновку що моральна шкода позивача може бути компенсована стягненням з відповідача грошової суми в розмірі 2 500 грн. Крім того,  відповідно до  ст.  88 ЦПК України,  з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

На підставі  ст.  ст. 23,  1167,  1187 ЦК України,    ст.  ст.  88,  212-214 ЦПК України,

суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2 500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 8,  50 грн. державного мита та 30 грн. витрат на ІТЗ.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м.  Кривого Рогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.