Справа № 2-3708 2008 p.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2008 року Комінтернівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Колодяжної І.М. при секретарі - Прилипко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Мар, єнко ОСОБА_1 до Статутного територіально - галузевого об, єднання «Південна залізниця» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв, язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, єнко М. С. звернувся до суду з позовом до Статутного територіально -галузевого об, єднання «Південна залізниця» про стягнення несплаченої суми втраченого заробітку у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, за період з липня 2005 року по червень 2008 року (включно) у розмірі 2048 грн. 48 коп. та суми втраченого заробітку у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, з 1 липня 2008 року у розмірі 835 грн. 86 коп., з 1 жовтня 2008 року у розмірі 867 грн. 70 коп., щомісячно, зобов’язати здійснювати відповідний перерахунок втраченого заробітку у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, при кожному збільшенні мінімального розміру заробітної плати. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14 травня 1967 року позивач отримав травму з вини відповідача, внаслідок чого позивачу було ампутовано праве стегно та визнано інвалідом 2-ї групи, з утратою професійної працездатності 100% безстроково. Відповідач з 1992 року за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова сплачує відшкодування шкоди. Відповідно до рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.05.2005 року перераховано розмір втраченого заробітку і витрат на побутовий догляд, з відповідача стягнуто на користь позивача втрачений заробіток, починаючи з 1 квітня 2005 року - 461 грн. 72 коп. щомісячно та зобов, язано відповідача щороку з 1 березня проводити перерахунок з врахуванням коефіцієнту збільшення середньої заробітної плати. У подальшому мінімальний розмір заробітної плати було підвищено, але відповідачем перерахування зроблено не було.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2»єнко М. С. підтримав заявлений позов та доповнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача недоплачену суму втраченого заробітку у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, за період з липня 2005 року по серпень 2008 року (включно) у розмірі 2241 грн. 72 коп.

Представник відповідача позов не визнала, вважала, що сума, яку отримує позивач достатня для відшкодування шкоди.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 14 травня 1967 року в результаті каліцтва, отриманого за вини відповідача - володільця джерела підвищеної небезпеки визнаний інвалідом 2 групи з втратою 100% професійної працездатності.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.05.2005 р. з відповідача стягнуто у відшкодування шкоди: втраченого заробітку: за період з 01.01.2004 року по 01.04.2005 року одноразово 204 грн. 49 коп., витрат на побутові потреби за період з 01.01.2004 року по 01.04.2005 року у розмірі 78 грн. 50 коп. одноразово; втрачений заробіток, починаючи з квітня 2005 року у розмірі 461 грн. 72 коп. щомісячно та зобов’язано відповідача щороку з 1 березня проводити перерахунок з врахуваням коефіцієнту збільшення середньої заробітної плати у галузях національної економіки, (а.с. 6-8)

Відповідно до ч.2 ст. 1208 Цивільного кодексу України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що розмір заробітної плати на час ухвалення вищевказаного рішення суду, тобто станом на 24.05.2005 року складав 290 грн. в місяць.

Оскільки розмір заробітної плати з 01 липня 2005 року по день подачі позовної заяви збільшився, то підлягає збільшенню у відшкодування шкоди розмір втраченого заробітку позивача відповідно до збільшення розміру заробітної плати наступним чином:

31 липня 2005 року - 461 грн. 72 коп. х 310 грн.: 290 грн. = 493 грн. 56 коп.;

31 вересня 2005 року - 493 грн. 56 коп. х 332 грн.: 310 грн. - 528 грн. 59 коп.;

31 січня 2006 року - 528 грн. 59 коп. х 350 грн.: 332 грн. = 557 грн. 25 коп.;

31 липня 2006 року - 557 грн. 25 коп. х 375 грн.: 350 грн. = 597 грн. 05 коп.;

31 грудня 2006 року - 597 грн. 05 коп. х 400 грн.: 375 грн. = 636 грн. 85 коп.;

31 квітня 2007 року - 636 грн. 85 коп. х 420 грн.: 400 грн. = 668 грн. 69 коп.;

31 липня 2007 року - 668 грн. 69 коп. X 440 грн: 420 грн. - 700 грн. 53 коп.;

31 жовтня 2007 року - 700 грн. 53 коп. х 460 грн.: 420 грн. - 732 грн. 37 коп.;

31 січня 2008 року - 732 грн. 37 коп. х 515 грн.: 460 грн. = 819 грн. 94 коп.;

31 квітня 2008 року - 819 грн. 94 коп. х 525 грн.: 515 грн. - 835 грн. 86 коп.;

31 жовтня 2008 року - 835 грн. 86 коп. х 545 грн.: 525 грн. = 867 грн. 70 коп.

Судом встановлено, що позивачу сплачено в рахунок щомісячних платежів за період з липня 2005 року по серпень 2008 року (включно) у сумі 22679 грн. 80 коп., відповідачем недоплачено в рахунок щомісячних платежів за період з липня 2005 року по серпень 2008 року (включно) сума у розмірі 2241 грн. 72 коп. (24921, 52 грн. -22679, 80 грн).

Крім того з урахуванням підвищення розміру заробітної плати з відповідача підлягає стягненню сума у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом з 1 вересня 2008 року у розмірі 835 (вісімсот тридцять п"ять) грн. 86 коп., аз1 жовтня 2008 року у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 70 коп. - щомісячно.

Таким чином суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині збільшення розміру відшкодування шкоди у зв, язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної платні законні, обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов, язання відповідача щороку з 1 березня проводити перерахунок втраченого заробітку у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом з врахуванням коефіцієнту збільшення середньої заробітної плати, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки уже вирішені в судовому порядку (рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24.05.2005 p.).

Заперечення представника відповідача проти позову суд до уваги не приймає, оскільки вони не обгрунтовані та не відповідають вимогам закону.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. 1208 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» на користь ОСОБА_3 недоплачену суму втраченого заробітку у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом за період з липня 2005 року по серпень 2008 року (включно) у розмірі 2241 (дві тисячі двісті сорок одну) гри. 72 коп.

Стягнути з Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом з 1 вересня 2008 року у розмірі 835 (вісімсот тридцять п"ять) грн. 86 коп.

Стягнути з Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця» на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, завданої каліцтвом з 1 жовтня 2008 року у розмірі 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 70 коп. щомісячно.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦП К України.