Справа № 2-2232

2008 рік

Україна

Суворовський районний суд міста Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2008 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі головуючого судді Гудіної Н.І. при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

Установив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися з позовом ОСОБА_2, третя особа: Одеська товарна біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним, мотивуючи свої вимоги тим, що 20 травня 1999року на Одеській Товарній Біржі, за адресою: місто Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 140а, був укладений Договір № 249/К купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_4 - продала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - купили однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 31,50 кв.м.

Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу нами була придбана квартира за 24 400,00 (двадцять чотири тисячі чотириста) грн., гроші були отримані відповідачем до підписання Договору купівлі-продажу у повному обсязі.

Між ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 при укладанні договору купівлі-продажу було досягнуто домовленості, щодо усіх істотних умов договору.

Згідно п. 1 ст. 153 ЦК Української РСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній формі у належних випадках досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Керуючись п. 2 ст. 15 З.У. „Про товарну біржу" біржовою визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов:

1.     Якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та
обмін товару, допущенних до обігу на товарній біржі,

2.     Якщо її учасники є ч.1ени біржі,

3.     Якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на
біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

20 травня 1999р. договір купівлі-продажу був зареєстрований на Регіональній Товарній Біржі у „Журналі реєстрації договорів по об'єктам нерухомості за № 249/К.

Згідно п. 2 ст. 15 ЗУ „Про товарну біржу" угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Таким чином, усі умови, що регулюються ЗУ „Про товарну біржу" були виконані належним чином.

Відповідно до ст. 227 ЦК Української РСР , Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Не додержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Однак, згідно ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Таким чином, виникла необхідність у визнанні договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним у судовому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 надала заяву з проханням не розглядати вказаний позов, однак позивачка ОСОБА_1 надала суду уточнену позовну заяву, уточнив свої позовні вимоги, зазначив позивачем лише себе та просив визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 дійсним.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_6 померла 18 січня 2006 року, у зв'язку з чим до участі у справі у якості відповідача залучена донька померлої ОСОБА_4, котра прийняла після її смерті спадщину - ОСОБА_7

Відповідачка ОСОБА_7, третя особа Одеська товарна біржі та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення позивача та її представника , які наполягали на задоволенні позову, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

В судовому засіданні достовірно встановлено наступне:

20 травня 1999 року відповідно до договору №152372 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого на Одеській товарної біржі, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 придбали квартиру № 41 будинку № 11  на вулиці Академіка Заболотного в місті Одесі, яка складається з однієї житлової кімнати, коридору, кухні, санвузла, вбудованої шафи та має загальну площу - 31,50 кв.м., житлову - 16,7 кв.м. .

(л.с.5-6)

Договір купівлі-продажу нерухомого майна №152372 був зареєстрований в Одеському МБТІ і РОН під реєстраційним № 2127 на сторінці 97, кн. 298 пр.. (л. с. боб.)

На теперішній час в квартирі зареєстрована позивачка ОСОБА_1.

(л.с.8)

Відповідно до п.5 Договору купівлі-продажу ОСОБА_8, ОСОБА_3 була придбана квартира за 24 400,00 (двадцять чотири тисячі чотириста) грн., гроші були отримані ОСОБА_4 до підписання Договору купівлі-продажу у повному обсязі.

18.01.2006 року ОСОБА_2 померла, про що Першим Відділом РАГС Суворовського районного управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 89. (л.с.42)

Після смерті ОСОБА_4, спадщину прийняла її донька ОСОБА_7.

(л.с.50,51)

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що дійсно ОСОБА_1, ОСОБА_3 придбали, а ОСОБА_4 продали квартиру АДРЕСА_3, тому цей договір повинний бути визнаний дійсним. Згідно ст. 15 Закону України "Про товарну Біржу", відповідно до вимог якого зареєстрована вищезгадана угода, угода здійснена на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає, що було вказане в тексті договору купівлі-продажу квартири.

Згідно ст. 41 ЦК України (у редакції 1963 року) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст. 224 ЦК України (у редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що вимагає нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі на вимогу сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Той факт, що ОСОБА_3 просила не визнавати угоду дійсною не може бути прийнятим до уваги, так як ОСОБА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виконали умови договору у повному обсязі, що підтверджено в судовому засіданні, у зв'язку з чим на вимогу однієї з сторін, в даному випадку ОСОБА_1 вказаний договір купівлі-продажу може бути визнаний дійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,4, 11, 169, 209, 212-215,218 ЦПК України , ст.47 ЦК України( у редакції 1963 року) ст. 48-50 Закону України " Про власність", ст.15 Закону України " Про товарну біржу суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу №249/К від 20 травня 1999 року квартири АДРЕСА_4 між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого на Одеській товарній біржі .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.