справа 2-а-1443/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Чередниченко В.Є., при секретарі - Єкимовій О.С., розглянувши у письмовому провадженні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про визнання неправомірним дій; стягнення: недоплаченої суми виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, судових витрат,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області в якому просила суд визнати неправомірними дії відповідача: щодо неправильного нарахування їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просила суд стягнути з відповідача на її користь: суму заборгованості по виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у розмірі 3093, 79 гри., судові витрати по справі у розмірі 30, 94 грн.
В обгрунтування заявленого лозову позивач зазначив, що у відповідності до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вона перебуває на обліку у відповідача, так як 12 грудня 2006 року у неї народилася дитина ОСОБА_2. Відповідачем як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з розміром зазначеної допомоги позивачка не згодна. Позивач вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст. ст. 12, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захи ст.
У судове засідання позивач, представник відповідача не з’явилися, надали суду заяви з проханням розглянути справу за їх відсутності. У наданих суду запереченнях представник відповідача позов не визнав, просив суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог, так як відповідно до діючого у 2007 році законодавства позивач не мав права на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у вказаному ним у позові розмірі. Таким чином, позивачу була призначена та виплачувалась вказана допомога в розмірі, що був передбачений діючим на той час законом.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, доходить висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог з огляду на такі підстави.
В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року, з послідуючими змінами і доповненнями, позивач є отримувачем державної допомоги у зв’язку з народженням дитини. При цьому підстави для провадження виплат, строки виплат сторонами не оспорюються.
Так, позивач з 22.03.2007 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, оскільки у позивача 12 грудня 2006 року народилася дитина ОСОБА_2. Відповідно до ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2811-ХІІ розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, аз 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст. 12 Закону України № 2811-ХІІ від 21 листопада 1992 року, одноразова допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово в дев ‘ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дію ст. 12, частини 1 ст. 15 та пункту 3 розділу VIII „Прикінцеві положення" зупинено пунктом 18 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 21 грудня 2006 року N 3235-IV.
Статтею 61 Закону N 3235-IV встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону N 2811-ХІІ. здійснюється у таких розмірах:
- допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; - допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн., виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рл/2007 № в-рп/2001 визнано неконституційним положення п.14 ст. 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V, в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої ст. 15 та п.3 розділу VIII „Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» № 2811-XIІ від 21 листопада 1992 року щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким відбулося зупинення дії певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов’язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.
При цьому статтею 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення, при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Отже, Конституційний Суд України, виходячи із змісту статті 74 Закону України "Про Конституційний Суд України", може поширювати або не поширювати рішення у справі на правовідносини, які виникли внаслідок дії оспорених нормативно-правових актів.
Зважаючи на те, що у п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 конкретно зазначено, що "рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними", то суд, вважає безпідставним доводи відповідача, щодо неможливості зворотної дії у часі вказаного рішення Конституційного Суду України.
У відповідності зі статтями 1, 13 Закону України "Про Конституційний Суд України" єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає ріудення та дає висновки у справа х щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановлений з 1 січня у розмірі 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Враховуючи зазначені суми, розмір недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за 2007 рік складає:
за 10 днів березня 2007 року - 98, 04 грн. (140 грн. - 41, 96 грн. = 98, 04 грн.); за квітень 2007 року - 314, 91 грн. (463 грн. - 148, 09 грн. = 314, 91 грн.); за травень 2007 року - 309, 96 грн. (463 грн. - 153, 04 грн. = 309, 96 грн.); за червень 2007 року - 309, 96 грн. (463 грн. - 153, 04 грн. = 309, 96 грн.); за липень 2007 року - 309, 96 грн. (463 грн. - 153, 04 грн. = 309, 96 грн.);
• - за серпень 2007 року - 304, 83 грн. (463 грн. - 158, 17 грн. = 359, 12 грн.);
• - за вересень 2007 року - 359, 59 грн. (463 грн. - 103, 41 грн. = 359, 12 грн.); за жовтень 2007 року - 365, 15 грн. (470 грн. - 104, 85 грн. = 359, 12 грн.); за листопад 2007 року - 362, 27 грн. (470 грн. - 107, 73 грн. = 359, 12 грн.);
- за грудень 2007 року - 359, 12 грн. (470 грн. - 110, 88 грн. = 359, 12 грн.);
Загальна сума недоотриманої зазначеної допомоги, за період з 22.03.2007 року по
31.12.2007 року складає: 3093, 79 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 267 ЦК України, суд вважає що право позивача підлягає захисту, а пропущений строк звернення до суду поновленню, у зв’язку з тим що причини, з яких позивачем було пропущено позовну давність, а саме неможливість зібрати відповідні документи, оформити та подати позов до суду у зв’язку з необхідністю постійного знаходження з малолітньою дитиною, суд вважає поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3, ч.2 ст. 19, ч.3 ст. 51 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», абз.2 ч.2 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, ст. 267 ЦК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про визнання неправомірним дій; стягнення: недоплаченої суми виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, судових витрат, задовольнити повністю.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 3093 грн. 19 коп. недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Стягнути з бюджету м. Павлограда на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат 30 грн. 94 коп.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня надання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається потягом 10 днів з дня проголошення постанови.