СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 червня 2006 року | Справа № 20-5/066 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Плута В.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Карамдіна В. В., довіреність б/н від 29.05.06;
відповідача: Сарахмана С. О., довіреність б/н від 29.05.06;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 24.03.2006 у справі №20-5/066
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" (пр. Нахімова, 1, м.Севастополь, 99011)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, м.Севастополь, 99011)
про внесення змін до договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя І.В. Євдокімов) від 24.03.2006 у справі № 20-5/066 відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про внесення змін до договору.
Не погодившись з постановленим судовим актом, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
У судовому засіданні 29.05.2006 оголошено перерву до 16.06.2006.
У зв’язку з відпусткою суддів Горошко Н.П. та Гонтаря В.І. 16.06.2006, за розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Н.М. Шевченко у складі судової колегії була проведена заміна суддів Горошко Н.П. та Гонтаря В.І. на суддів Плута В.М. та Щепанську О.А.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
У лютому 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" звернулось господарського суду з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, просило про зміну правовідносин по договору купівлі-продажу комунального майна № 34-03/КП від 02.12.2003 шляхом виключення з тексту договору підпунктів 5.2.3, 5.2.4 пункту 5.2 розділу 5.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним.
Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на відповідність умов договору нормам Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін виникли з договору, укладеному до 01.01.2004 та продовжують існувати після зазначеної дати, тому спір підлягає розгляду на підставі норм Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України, Закон України „Про приватизацію державного майна”, Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.
На підставі рішення сесії Севастопольської міської ради від 04.03.2003 № 637 „Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки” вбудовані нежитлові приміщення ориентировочною площею 377,2 кв.м., що розташовані по пр. Нахімова,1 у місті Севастополі включені у перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Підпунктом 5.2.3 пункту 5.2 договору передбачено, що покупець зобов’язаний зберігати профіль підприємства та кількість існуючих робочих місць протягом п’яти років.
Згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 договору покупець зобов’язаний забезпечити пільгове обслуговування пенсіонерів та інвалідів.
Вважаючи зазначені обставини такими, що передбачені Фондом комунального майна Севастопольської міської ради у договорі незаконно, товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела", керуючись частиною 2 статті 188 Господарського кодексу України, звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради пропозицію про зміну договору.
Відмова Фонду комунального майна Севастопольської міської ради внести зміни до договору спонукала товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" до звернення з відповідним позовом.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
На думку колегії, оскаржуване рішення не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.
Відповідно до пункту 30 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про затвердження місцевих програм приватизації та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.
Згідно з рішенням Севастопольської міської ради від 04.03.2003 № 637 „Про програму оптимізації структури комунального майна і підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки” у перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації способом викупу, були включені вбудовані нежитлові приміщення орієнтованою площею 377,2 кв.м., які розташовані по пр. Нахімова, 1 у місті Севастополі.
Вищезгаданим рішенням міської ради не були визначені такі умови викупу об'єкту приватизації, як покладення на покупця зобов'язань по збереженню профілю підприємства і кількості існуючих робочих місць протягом 5 років і забезпечення пільгового обслуговування пенсіонерів і інвалідів. Зазначеним рішенням об'єкт приватизації соціально значущим не визнаний.
Крім того, із змісту Висновку про вартість майна, затвердженого наказом голови Фонду комунального майна Севастопольської міської ради вбачається, що об'єктом оцінки були вбудовані нежитлові приміщення (а не перукарня), а також що оцінка проводилась шляхом визначення ринкової вартості вбудованих нежитлових приміщень, а не інвестиційної вартості.
Згідно з Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1554, ринкова вартість - достовірна ціна, по якій майно може бути продано на дату оцінки на відкритому ринку за відсутності додаткових умов.
Таким чином, оцінка об'єкту приватизації була здійснена без урахування того, що на товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" будуть покладені інвестиційні зобов'язання у вигляді зобов'язань, визначених підпунктами 5.2.3 і 5.2.4. договору купівлі-продажу. Зазначене також свідчить про те, що включення оспорюваних зобов'язань до умов договору не були передбачені умовами викупу.
Також судом першої інстанції не було взято до уваги те, що предметом приватизації (відчуження) визначений об'єкт приватизації саме вбудоване нежитлове приміщення, а не перукарня.
Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 договору товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" придбало у власність у процесі приватизації об'єкт комунальної власності - вбудовані нежитлові приміщення, загальною площею 377,20 кв.м., які знаходяться у будинку № 1, розташованому по пр. Нахімова в місті Севастополі.
Згідно з атом прийому-передачі основних засобів від 04.12.2003, затвердженим головою Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, товариству з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" передаються вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 377,20 кв.м., які знаходяться у будинку № 1, розташованому по пр. Нахімова у місті Севастополі.
Таким чином, до укладення договору купівлі - продажу, тобто до 02.12.2003, вищезгадані вбудовані нежитлові приміщення не здавалися у встановленому порядку в експлуатацію з цільовим призначенням - перукарня.
Акт введення в експлуатацію Фондом комунального майна Севастопольської міської ради суду не надано. Отже, позивач до введення в експлуатацію об'єкту як перукарні не міг використовувати дані приміщення під перукарню, тобто не міг належно виконати покладені на нього зобов'язання по зберіганню профілю.
Виходячи з цього пункт 1.1 договору купівлі-продажу про продаж вбудованих нежитлових приміщень не відповідає змісту підпунктів 5.2.3 і 5.2.4. договору купівлі-продажу.
Крім того, суд першої інстанції не дав оцінку тому, що зміст підпунктів 5.2.3 і 5.2.4. не коректний і не може бути виконаний, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" створено відповідно до Закону України „Про господарські товариства”, а не в процесі корпоратизації цілісного майнового комплексу перукарні. Діючим законодавством не передбачено визначення напрямів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" Фондом комунального майна Севастопольської міської ради.
Статтями 42, 59 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що визначення основних напрямків діяльності товариства (підприємства) знаходиться у винятковій компетенції загального збору засновників.
Вищезгадане свідчить про те, що покладення на товариство з обмеженою відповідальністю "Перукарня "Каравела" зобов'язань, визначених підпунктами 5.2.3 і 5.2.4 договору, не відповідає вимогам чинного законодавства України і рішенню Севастопольської міської ради № 637 від 04.03.2003.
З огляду на вищенаведене оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а позовні вимоги слід визнати обґрунтованими.
Керуючись статтями 101, 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каравела" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 24.03.2006 у справі № 20-5/066 скасувати.
3. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Каравела" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про внесення змін до договору задовольнити.
4. Виключити підпункт 5.2.3 пункту 5.2 розділу 5 договору купівлі - продажу комунального майна № 34-03/КП від 02.12.2003 у редакції: "зберегти профіль підприємства (надання перукарських послуг та продаж супутніх товарів народного споживання) та кількість існуючих робочих місць на протязі 5 (п'яти) років".
Виключити підпункт 5.2.4 пункту 5.2 розділу 5 договору купівлі - продажу комунального майна № 34-03/КП від 02.12.2003 у редакції: "забезпечити пільгове обслуговування пенсіонерів та інвалідів".
Підпункт 5.2.5 пункту 5.2 розділу 5 договору купівлі - продажу комунального майна № 34-03/КП від 02.12.2003 вважати підпунктом 5.2.3 договору.
Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна,3, м. Севастополь; р/р 37188003000416 в УДКУ м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 25750044) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каравела" (пр. Нахімова, 1, м. Севастополь; р/р 26006301335336 у Севастопольському відділенні "Промінвестбанку" 127,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
5. Доручити господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді В.М. Плут
О.А. Щепанська