Справа № 22ц-3006                 Головуючий  у 1 інстанції Дундар І.О.

Категорія 51                            Доповідач Червинська М.Є.

__________________________________________________________________  

                                                              У  Х  В  А  Л  А    

                                                             Іменем України

14 квітня 2010 року                                       Апеляційний суд Донецької області в складі

                                                                          Головуючої: Червинської М.Є.

                                                                          Суддів: Лісового О.О., Барсукової О.І.

При секретарі Руденко О.В.

         Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства "Артемвугілля" на рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 5 лютого 2010 року за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Артемвугілля" про відшкодування моральної шкоди,

                                                          Встановив:

      Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 28 грудня 2009 року з державного підприємства "Артемвугілля" на користь ОСОБА_1  на відшкодування моральної шкоди стягнуто 25000 гривень, судовий збір 8,50 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 гривень.

    В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах матеріального права, не відповідають доказам по справі.

    Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на шахті імені А.І. Гайового, структурному підрозділі відповідача, під час виконання трудових обов"язків з ним стався нещасний випадок, висновком МСЕК від 9 жовтня 2006 року йому вперше була встановлена стійка втрата працездатності 60% з 2 жовтня 2006 року та визнано інвалідом 3 групи. Суд стягнув на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 25000 гривень, оскільки вважав, що відповідач повинен нести за законом відповідальність за заподіяну позивачу ушкодженням здоров"я моральну шкоду.

    В судовому засіданні позивач просив скаргу відхилити, представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час і місце судового засідання повідомлений.

    Заслухавши доповідача, доводи позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав:

    Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

      Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з шахтою імені Гайового, структурному підрозділі відповідача, під час виконання трудових обов"язків з ним стався нещасний випадок, висновком МСЕК від 21 вересня 2006 року йому вперше встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 60 %.

     Задовольняючи позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що за вини відповідача, який не забезпечив належні умови праці, з позивачем під час виконання трудових обов"язків стався нещасний випадок, внаслідок якого йому встановлена стійка втрата працездатності, він визнаний інвалідом 3 групи. Такий висновок суду є обґрунтованим, оскільки вина відповідача в заподіянні шкоди здоров"ю позивача випливає з акту форми Н-1. Матеріалами розслідування нещасного випадку не встановлена вина потерпілого, яка б тяга за собою зменшення сум по загальнообов"язковому державному соціальному страхуванню.

     Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

      На підставі вказаної норми матеріального права і відповідно до встановлених обставин справи, суд дійшов до правильного висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивача заподіяну моральну шкоди.

      Доводи апеляційної скарги щодо неврахування положень Закону України "Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та доводи щодо обв"язку Фонду сплати моральну шкоду потерпілому не можуть бути прийняті до уваги.

      Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"  від 20.12.2005 року № 3235-1У зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34, п. 5 ст. 47 ( в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України "Про загальнобов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Таким чином, на час виникнення правовідносин між сторонами та виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди - з часу встановлення стійкої втрати працездатності, був відсутній обов"язок Фонду, передбачений законом, на сплату потерпілому моральної шкоди.

     Вирішуючи спір, суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що за відсутності обов"язку Фонду сплатити потерпілому моральну шкоду та на підставі правил ст. 237-1 КЗпП України, саме власник або уповноважений ним орган несе відповідальність за моральні страждання, які зазнав потерпілий внаслідок пошкодження його здоров"я.

     Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції, висновки суду вони не спростовують.

             Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд

                                                                ухвалив:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Артемвугілля" відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 5 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: