У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Федченка О.С.,
суддів
за участю прокурора
скаржника Кліменко М.Р. і Коротких О.А.,
Саленка І.В.,
ОСОБА_5,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 06 квітня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанцій, на постанову Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 вересня 2009 року ,
встановила:
постановою прокурора Кременчуцького району Полтавської області від 17 липня 2009 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.
За змістом постанови, приводом до порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення ознак злочинів в ході проведення прокуратурою Кременчуцького району Полтавської області перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням земельного законодавства, а підставою – встановлення наявності в діях ОСОБА_5 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.
Зокрема, як убачається з постанови про порушення кримінальної справи, під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства було вс тановлено, що 14 червня 2002 року ОСОБА_5, будучи членом селянського фермерського господарства «Степове», наділеним на підставі довіреності голови господарства ОСОБА_6. від 27.03.2002 року правами на виконання адміністративно-господарчих і організаційно-розпорядчих функцій, тобто службовою особою, зловживаючи службовим становищем, в порушення вимог ст.2 Закону України «Про (селянське) фермерське господарство», ст.ст. 1, 3 Закону України «Про фермерське господарство», ст.3 Сімейного кодексу України, незаконно відніс до членів господарства гр.ОСОБА_7 шляхом внесення неправдивих відомостей до рішення про внесення змін до статуту, вказавши, щодо ця особа належить до числа родичів засновника господарства ОСОБА_6.
30 квітня 2004 року ОСОБА_5 направив голові Кременчуцької районної державної адміністрації заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації на передачу в приватну власність членам господарства, в тому числі і ОСОБА_7, земельних ділянок в розмірі середньої частки паю по Максимівській сільській раді за рахунок земель, які використовувались СФГ «Степове». За наслідками розгляду вказаної заяви розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 206 від 10.06.2005 року було незаконно безоплатно передано у приватну власність гр. ОСОБА_7 як члену СФГ «Степове» земельну ділянку площею 3,17 га на території Максимівської сільської ради, вартість якої становила 34415,99 грн., та виготовлено й видано їй 11.07.2005 року Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, внаслідок чого державі були заподіяні тяжкі наслідки у виді завдання матеріальних збитків на суму 34415,99 грн.
Зазначена постанова була оскаржена до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_5
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2009 року скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанову слідчого про порушення кримінальної справи щодо нього скасовано та на підставі ст.ст. 94, 97, 98, 99 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо нього.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 22 вересня 2009 року постанову місцевого суду змінено. Виключено рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. В іншій частині постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, доводить, що місцевий суд безпідставно скасував постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, оскільки існували приводи й підстави до її порушення. Посилається на те, що суддя всупереч вимогам кримінально-процесуального закону вдався до оцінки доказів щодо невинуватості ОСОБА_5, хоча суд вправі робити це лише при розгляді справи по суті. Окрім того, вказує, що, змінивши постанову місцевого суду, апеляційним судом не було вказано про подальший рух справи, чим допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону. Просить скасувати судові рішення, а справу за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.
На касаційне подання надійшло заперечення ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, пояснення ОСОБА_5, який заперечував проти його задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України, суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен дослідити матеріали, на підставі яких було порушено справу, та перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, а також законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно зі ст.94 КПК України підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії кримінального процесу перевіряється лише наявність об`єктивних ознак, що характеризують подію злочину, й закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Як убачається з матеріалів розгляду судом скарги ОСОБА_5 , зазначених вимог закону судом дотримано не було.
Так, суддя, розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, замість перевірки приводів і підстав до її порушення, в своїй постанові фактично вдався до оцінки статусу ОСОБА_7 як члена селянського (фермерського) господарства, повноважень ОСОБА_8 на внесення змін до Статуту господарства та законності зазначеного Статуту, і на підставі цього визнав дії ОСОБА_5 такими, що не містили ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, хоча був не вправі розглядати ці питання та вдаватися до їх оцінки на даній стадії судочинства.
Окрім того, пославшись на положення ч.2 ст.2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 року, який втратив чинність на підставі Закону від 19.06.2003 року «Про фермерське господарство», в частині визначення осіб, які могли бути членами селянського (фермерського) господарства, суд не звернув уваги на відсутність в наданих суду матеріалах будь-яких даних, які б підтверджували те, що ОСОБА_7 відносилась до таких осіб, тобто працювала та вела селянське господарство разом із іншими членами СФГ, які об’єдналися для роботи в цьому господарстві.
З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням матеріалів по скарзі на новий судовий розгляд, як про це просить прокурор у касаційному поданні.
При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст.236-8 КПК України, перевірити доводи скарги ОСОБА_5, доводи прокурора, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.
Постанову судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2009 року про скасування постанови прокурора Кременчуцького району Полтавської області від 17 липня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 22 вересня 2009 року , якою постанову місцевого суду змінено, скасувати, а матеріали за скаргою ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд.
Судді:
Федченко О.С. Кліменко М.Р. Коротких О.А.