Справа № 1-183/10

В И Р О К

ім’ям України

19 квітня 2010 року                                                                                 м. Рівне

    Рівненський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді                       Лопацького В.А.

          при секретарі                                Іллюк С.Р.

за участю   прокурора                Панчук  А.А.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, неодруженого, непрацюючого

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

 14 грудня 2009 року, біля 16 години ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні готельного комплексу по вул.Жовтневій, 7 в с.Зоря, Рівненського району, Рівненської області, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, намагався викрасти 49 (сорок дев»ять) рулонів паперових шпалер «Шарм», вартістю по 7,91 грн. за шт. на загальну суму 387, 59 грн., які належать приватному підприємству «РКС», однак довести свій умисел до кінця не зміг, по причинах що не залежали від його волі, так як був помічений сторожем, який охороняв дане приміщення, після чого з місця події зник.

Допитаний в судовому засідання підсудний ОСОБА_1  свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що з жовтня 2009 року він працював на будівництві в с.Зоря, Рівненського району. 14.12.2009 року, біля 16 години він прийшов на будівництво. Зайшовши в будинок, він піднявся на третій поверх. Робочих на той час  там не було. В одній із кімнат він  знайшов велику кількість паперових шпалер. Він вирішив викрасти шпалери. Відкривши балконні двері, він почав носити дані шпалери на балкон та скидати їх на землю. Всього він скинув на землю біля 50-ти рулонів. Після цього по сходинках спустився на перший поверх та вийшов на вулицю. Неподалік місця, де лежали шпалери він знайшов поліетиленову плівку, в яку почав складати шпалери. В цей час він побачив, що до нього йшов якийсь чоловік. Злякавшись, він втік від даного будинку.

 В процесі розгляду даної кримінальної справи, у відповідності до ст.299 КПК України, суд обмежив дослідження доказів у справі допитом підсудного.

Заслухавши щиросердні зізнання підсудного, суд вважає, що його дії органами досудового слідства  за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185 як замах на таємне викрадення чужого майна кваліфіковані вірно, а його вина у вчиненні  даного злочину доведена повністю.    

При обранні виду та визначенні міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, а також особу підсудного.

За місцем проживання підсудний характеризується позитивно, раніше не судимий.  

Суд приймає, як обставини, що пом’якшують покарання підсудному його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд -

 З А С У Д И В  :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 185  КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.    

У відповідності до ст. 75 КК України призначене засудженому  ОСОБА_1  покарання в частині  позбавлення волі не виконувати, якщо він  протягом одного року не вчинить нового злочину та своєю поведінкою та ставленням до праці доведе своє виправлення і перевиховання, а також не виїжджатиме за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомлятиме вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

    До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: сорок дев»ять рулонів паперових шпалерів - повернути власнику.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту проголошення.

       Суддя                                                                                           В. А. Лопацький