Справа № 2-363\2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15  березня  2010  року  

                                Костопільський  районний  суд  Рівненської  області

в  складі :  головуючого–судді   ОСОБА_1

            при  секретарі       Панчук М.В.    

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Костопіль  цивільну  справу  за позовом  ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про збільшення  розміру  відшкодування  втраченого  заробітку,

                                                        В С Т А Н О В И В:

    Позивач  звернулася  до  суду  з  позовом  про  стягнення  з  відповідача  в  її  користь щомісячно  по  3505  грн.  утраченого  заробітку,  починаючи  з  23  листопада  2009  року  по 14  квітня  2011  року  та  витрати  на  правову  допомогу  в  сумі  1600  грн.

    В  обґрунтування  заявлених  вимог  покликається  на  те,  що  3  серпня  2006  року  з  вини  відповідача  сталася  дорожньо-транспортна  пригода,  в  результаті  якої  вона отримала  тяжкі  тілесні  ушкодження.  Вироком  Костопільського  районного  суду Рівненської  області  від  22  травня  2007  року  ОСОБА_3  визнано  винним  у  вчиненні злочину,  передбаченого  ч.2  ст.286  КК  України.  Згідно  висновку  судмедекспертизи позивачу  встановлено  60  відсотків  втрати  загальної  працездатності  та  100  відсотків втрати  професійної  працездатності.  Згідно  рішення  суду  з  відповідача  з  1  липня  2009 року  стягується  втрачений  заробіток  в  розмірі  3150  грн.  В  зв’язку  із  збільшенням розміру  мінімальної  заробітної  плати  просить  винести  рішення  про  збільшення  розміру відшкодування  втраченого  заробітку.

    В  судове  засідання  позивач  подала  заяву  про  збільшення  позовних  вимог  і  просила  в зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати стягнути з відповідача одноразове збільшення відшкодування втраченого заробітку за період з 23 листопада  2009  року  (  день  подачі  заяви  до  суду  )  по  31  грудня  2009  року   в  сумі  4560 грн., надалі стягувати з відповідача щомісячно по 4345 грн. втраченого заробітку починаючи  з  1  січня  2010  року  по  14  квітня  2011  року  та  витрати  на  правову допомогу  в  сумі  2000  грн.

    В  судовому  засіданні  представник  позивача  заявлені  вимоги  підтримав  повністю  і  по аналогічних  мотивах.  Просить  позов  задоволити.  

    Представник  відповідача  позов  не  визнала  та  пояснила,  що  згідно  ст.1203  ЦК України  позивач,  як  потерпіла  в  результаті  ДТП,  мала  б  право  на  збільшення  розміру відшкодування  шкоди,  якби  її  працездатність  знизилася  порівняно  з  тією,  яка  була  у неї  на  момент  вирішення  питання  про  відшкодування  шкоди.  Оскільки,  зниження ступеня  працездатності  позивача  не  відбулося,  то  просить  в  задоволення  позову відмовити.

    Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини та дослідивши  матеріали  справи,  суд  вважає,  що  позов  підлягає  до  часткового  задоволення.

    Судом  встановлено,  що  3  серпня  2006  року  відповідач  під  час  керування автомобілем  заподіяв  позивачці  тяжкі  тілесні  ушкодження,  що  призвело  до  втрати  нею 100  відсотків  професійної  працездатності  та  втрати  заробітної  плати.  Вина  відповідача підтверджується  вироком  Костопільського  районного  суду  від  22  травня  2007  року  і  у відповідності  до  ст.61  ЦПК  України  не  потребує  доказування.

    Відповідно  до  ч.1  ст.1195  ЦК  України  позивач  має  право  на  відшкодування заробітку,  втраченого  нею  внаслідок  втрати  професійної  працездатності.  Згідно  висновку  судово-медичної  експертизи  №80  від  24  червня  2009  року  позивачці встановлена  100-відсоткова  втрата  професійної  працездатності,  повторне  переосвідчення 14  квітня  2011  року.

    Рішеннями  Костопільського  районного  суду  Рівненської  області  від  11  березня  2009 року  та  28  жовтня  2009  року,  які  набрали  законної  сили,  встановлено  і  у  відповідності до  ст.61  ЦПК  України  не  потребує  доказування,  що  середньомісячний  заробіток позивачки  за  три  останні  календарні  місяці,  що  передували  каліцтву,  становить  655 грн.  86  коп.

    Відповідно  до  абз.2  ч.1  ст.1197  ЦК  України,  якщо  середньомісячний  заробіток             ( дохід )  потерпілого  є  меншим  від  п'ятикратного  розміру  мінімальної  заробітної  плати, розмір  втраченого  заробітку  обчислюється,  виходячи  з  п'ятикратного  розміру мінімальної  заробітної  плати.

    Законом  України  "Про  внесення  змін  до  Закону  України  "Про  Державний  бюджет України  на  2009  рік",  яким  внесено  зміни  у  частину  першу  статті  55  Закону  України "Про  Державний  бюджет  України  на  2009  рік",  встановлено  розмір  мінімальної заробітної  плати  з  1  листопада  2009  року  -  744  гривні.

    20  жовтня  2009  року  Верховною  Радою  України  було  прийнято  Закон  України  "Про встановлення  прожиткового  мінімуму  та  мінімальної  заробітної  плати",  яким встановлено  наступний  розмір  мінімальної  заробітної  плати:  з  1  листопада  2009  року  - 744  гривні,  з  1  січня  2010  року  -  869  гривень,  з  1  квітня  -  884  гривні,  з  1  липня  - 888  гривень,  з  1  жовтня  -  907  гривень,  з  1  грудня  -  922  гривні.

    Відповідно  до  ч.4  ст.46  Бюджетного  кодексу  України  до  прийняття  закону  про Державний  бюджет  України  на  поточний  бюджетний  період  податки,  збори                       ( обов'язкові  платежі )  та  інші  надходження  справляються  відповідно  до  закону  про Державний  бюджет  України  на  попередній  бюджетний  період  та  інших  нормативно-правових  актів.

    Крім  цього,  згідно  зі  статтею  10  Закону  України  "Про  оплату  праці"  зміни  розміру мінімальної  заробітної  плати  іншими  законами  України  та  нормативно-правовими актами  є  чинними  виключно  після  внесення  змін  до  закону  про  Державний  бюджет України  на  відповідний  рік.

    Враховуючи  зазначене  вище,  суд  відповідно  до  ч.4  ст.46  Бюджетного  кодексу України  при  розгляді  даного  позову  виходить  із  того,  що  до  прийняття  закону  про Державний  бюджет  України  на  2010  рік  розмір  мінімальної  заробітної  плати  становить 744  гривні.

    В  зв’язку  з  тим,  що  середньомісячний  заробіток  позивачки  є  меншим  за  п'ятикратний  розмір  мінімальної  заробітної  плати,  то  вона  має  право  на  стягнення втраченого  заробітку  саме  у  такому  (  п'ятикратному  )  розмірі.  Відповідно  до  ч.2  ст.1208  ЦК  України   з а  заявою  потерпілого  у  разі  збільшення  розміру   мінімальної заробітної  плати  розмір  відшкодування  шкоди,  завданої  каліцтвом,  іншим  ушкодженням здоров’я  або  смертю,  підлягає  відповідному  збільшенню  на  підставі  рішення  суду.

    Покликання  представника  відповідача  на  ст.1203  ЦК  України,  на  думку  суду,  не заслуговує  на  увагу,  оскільки  даною  нормою  закону  регулюються  інші  правовідносини.

    Позовна  заява  надійшла  до  суду  30  листопада  2009  року,  а  тому  на  підставі наведеного  суд  вважає,  що  підлягає  стягненню  з  відповідача  на  користь  позивача втрачений  заробіток  щомісячно  в  сумі  3720  грн.  (  744  грн.  х  5  ),  починаючи  з 1  грудня  2009  року  по  14  квітня  2011  року.

    Позов  в  частині  стягнення  витрат  на  правову  допомогу  з  урахуванням  затрат, понесених  адвокатом  на  підготовку  та  подання  позовної  заяви  та  заяви  про  збільшення позовних  вимог,  підлягає  до  задоволення  в  сумі  2000  грн.

    У  відповідності  до  ст.88  ЦПК  України  суд  стягує  з  відповідача  судові  витрати  по справі.

    На  підставі  наведеного  та  керуючись  ст.10, 11, 61, 84, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224 ЦПК України,  ст.1195, 1197 ЦК  України, суд  

В И Р І Ш И В:

    Позовну  заяву  ОСОБА_2  до  ОСОБА_3  про  збільшення  розміру  відшкодування  втраченого  заробітку  - задовольнити  частково.

    Стягувати  щомісячно,  починаючи  з  1  грудня  2009  року  до  14  квітня  2011  року  з ОСОБА_3  на  користь  ОСОБА_2 втрачений  заробіток  в  сумі  3720  (  три  тисячі  сімсот  двадцять  )  грн.

    Стягнути  з  відповідача  на  користь  позивача  2000  (  дві  тисячі  )  грн.  витрат  на правову  допомогу.

    В  задоволенні  решти  позовних  вимог  відмовити.

    Стягнути  з  ОСОБА_3  в  прибуток  держави  57  грн.  20  коп. судового  збору  та  120  грн.  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  розгляду цивільної  справи.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    СУДДЯ: