Справа № 2-253

                                                                                                                                за 2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

           08 квітня 2010 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого – судді                                        Борисенко В.В.

при секретарі –                                                 Мриц Н.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Твіржанської сільської ради Мостиського району Львівської області за участю третіх осіб – Мостиської державної нотаріальної контори, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,

                                                                В С Т А Н О В И В:

            22.03.2010р. позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом покликаючись на те, що будинковолодіння № 30-а по вул. Шабрунь в с. Хоросниця Мостиського району Львівської області належало її матері  - ОСОБА_4, яка померла 09.03.2005р.. Остання за свого життя склала заповіт, яким усе своє майно заповіла її брату – ОСОБА_3, третій особі у справі.

         Зазначала, що її брат відмовився від частини спадщини після смерті матері, а саме від вищевказаного будинковолодіння, в її користь, про що подав відповідну заяву. У заяві про прийняття спадщини її брат в переліку спадкового майна не зазначив будинковолодіння, відсутнє воно і у виданому братові свідоцтві про право на спадщину за заповітом після смерті матері.

          Вказувала, що є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері. Крім неї та її брата, третьої особи у справі, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4 є ще їх сестра – ОСОБА_2, яка відмовляється від своєї частки у спадковому майні на її користь. Усі документи на забудову будинковолодіння видані на її матір – ОСОБА_4, хоча завершували будівництво будинку вона та її чоловік – ОСОБА_5. У 1987р. її матір навіть склала заповіт на користь її чоловіка. Вона з чоловіком проживають у будинковолодінні з 80-х років, проте право власності на такий належним чином її матір’ю не було виготовлене.

         З огляду на наведені обставини, просила суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на будинковолодіння, що знаходиться по вул. Шабрунь, 30-а в с. Хоросниця Мостиського району Львівської області.

          В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги позовної заяви.

          Представник відповідача – Твіржанської сільської ради Мостиського району, в судовому засіданні визнав позовні вимоги та не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на спірне будинковолодіння.

          Треті особи у справі – ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердили, що дійсно відмовляються від частини спадщини у виді будинковолодіння після смерті ОСОБА_4 на користь позивачки та не заперечують проти оформлення за нею права власності на ціле спірне будинковолодіння.

          Представники третіх осіб – Мостиської державної нотаріальної контори та інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, в судове засідання не з’явилися, проте подали заяви, в яких просять справу слухати у їх відсутності.

          Заслухавши пояснення позивачки та третіх осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.130, 174 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні попереднього судового засідання.

          Судом встановлено, що будинковолодіння № 30-а по вул. Шабрунь в с. Хоросниця Мостиського району Львівської області належало ОСОБА_4, матері позивачки. Право власності на будинковолодіння належним чином не оформлене.

           09.03.2005р. ОСОБА_4 померла, склавши за свого життя заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_3, третій особі у справі. Останній спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв, крім спірного будинковолодіння, від якого відмовляється на користь своєї сестри, позивачки у справі. Інша спадкоємиця першої черги спадкування за законом  майна ОСОБА_4 – ОСОБА_2, третя особа у справі, також не претендує на спірне будинковолодіння і відмовляється від частки у такому на користь своєї сестри – позивачки у справі. ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини.

       Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивачки та третіх осіб – ОСОБА_3 та ОСОБА_2; копією будівельного паспорта на забудову земельної ділянки; копією свідоцтва на забудову земельної ділянки в сільських населених пунктах УРСР; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4; копією заповіту ОСОБА_4; копією заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини у виді права на земельну частку (пай) та майновий пай після смерті ОСОБА_4; копіями нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відмову від частки у спадковому майні у виді будинковолодіння в користь ОСОБА_1; копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_3, третій особі у справі; копіями свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_6; копіями довідок з Твіржанської сільської ради Мостиського району від 11.01.2006р. та 29.10.2009р., іншими матеріалами справи.

        Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

       Враховуючи те, що спадкоємець за заповітом майна ОСОБА_4 – ОСОБА_3, відмовився від частини спадкового майна у вигляді спірного будинковолодіння в користь позивачки, інша спадкоємиця першої черги спадкування за законом майна ОСОБА_4 – ОСОБА_2, також у встановленому законом порядку відмовилася від своєї частки спадкового майна у вигляді спірного будинковолодіння на користь позивачки у справі, а остання фактично прийняла спадщину, оскільки на момент відкриття такої постійно проживала з ОСОБА_4, проте через відсутність правовстановлюючих документів позбавлена можливості належним чином оформити свої спадкові права, суд вважає, що за нею слід визнати право власності на будинковолодіння № 30-а по вул. Шабрунь в с. Хоросниця Мостиського району Львівської області.

         Керуючись ст.ст.1261, 1268-1270, 1273-1274 ЦК України,   ст.10, 130, 174, 214-215 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

         Позов задоволити.

         Визнати за ОСОБА_1, 17.11.1951 р. н., право власності на будинковолодіння, розташоване за адресою: с. Хоросниця, вул. Шабрунь, 30-а Мостиського району Львівської області.  

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя                                                        В.В. Борисенко

            З оригіналом згідно:

                                                  Суддя                                                       В.В. Борисенко

Рішення набрало законної сили «___»_________________ 20__ р.

                                                Суддя                                                         В.В. Борисенко