Справа № 1-151

                                                       2010 року

В И Р О К

І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

15 березня  2010 року                    Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді                                       Остапчук Л.В.

        при секретарі                                      Захарук Г.Л.

        за участю: прокурора                        Чернеги Ю.П.

               підсудного                       ОСОБА_1

               потерпілого                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  в місті Рівному

кримінальну справу  по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, після 9 класів навчався у Квасилівському професійному ліцеї, але не закінчив навчання, провшившись лише два курси, допризовника, має відстрочку від служби в армії за станом здоров’я, не одруженого, офіційно не працюючого, зі слів неофіційно періодично працюючого на будівництвах у приватних осіб, раніше  не судимого,

за ст.189 ч.1 КК України,

                          в с т а н о в и в :

09 листопада 2009 року близько 23 години в під’їзді № 3 будинку № 34 по вулиці Молодіжній в селищі Квасилів Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном, використовуючи малозначний привід – з’ясування стосунків, протиправно, у рішучій формі, погрожуючи застосуванням насильства вимагав від ОСОБА_2 гроші в сумі 200 гривень, але оскільки в останнього не було при собі вищевказаної суми грошей, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_1 заволодів МР-3 плеєром марки «CANYON», вартістю 235 гривень 71 копійка, який належить потерпілому.

    Підсудний ОСОБА_1 вину свою у вчиненні даного злочину визнав повністю, щиро розкаявся і суду показав, що дійсно, 09 листопада 2009 року він в зазначеному вище місці вимагав у ОСОБА_2 гроші в сумі 200 гривень за те, що він не стримав свого слова і продовжував зустрічатися з дівчиною його товариша ОСОБА_3. Коли у потерпілого не виявилося грошей, то він заволодів його МР-3 плеєром, який пообіцяв повернути після того, як останній віддасть йому 200 гривень. ОСОБА_2 не погрожував, можливо розмовляв з ним підвищеним тоном, так як був випивши. Плеєр потерпілому повернув.

    Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що дійсно конфлікт між ним і підсудним виник через дівчину, але це питання було врегульоване задовго до цього. 09 листопада 2009 року до нього прийшов ОСОБА_1 і сказав, що він винен йому гроші в сумі 200 гривень. Став погрожувати, що якщо не віддасть тих грошей, то він застосує силу. Сприйнявши реально погрозу, вирішив віддати ОСОБА_1 МР-3 плеєр. Плеєр йому повернуто в нормальному стані. Претензій до підсудного немає і просить його суворо не карати.

    Органами попереднього слідства здобуто і інші докази, які підтверджують вину підсудного. Однак в зв’язку з визнанням вини підсудним і дачею ним правдивих і послідовних показів, суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом підсудного, потерпілого і дослідженням доказів у справі. Роз’яснивши підсудному і іншим учасникам судового розгляду зміст обставин справи, суд прийшов до переконання, що вони вірно розуміють їх суть, сумнівів у добровільності та істинності  їх позиції у суду не виникло.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.189 ч.1 КК України, як вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання).

    При призначення покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який  раніше не судимий, характеризується посередньо, з’явився із зізнанням, щиро розкаявся у вчиненому і сприяв розкриттю злочину, що суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання. Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

Оцінюючи всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає що до підсудного  необхідно застосувати міру покарання, передбачену в  санкції ст.189 ч.1 КК України, а саме позбавлення волі.

    Однак, враховуючи вищенаведене та встановлені об’єктивні дані по справі, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати до нього ст.75 КК України і звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і поклавши на нього обов’язки, передбачені п.п.2, 3 ст.76 КК України.

    Суд приймає до уваги, що цивільний позов по справі не заявлено, а судові витрати по справі  в сумі 375,60 гривень за проведення товарознавчої експертизи плеєра, враховуючи матеріальний стан підсудного, необхідно віднести на рахунок держави.

    На думку суду, речові докази по справі необхідно повернути потерпілому.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

                           з а с у д и в :

    ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.189 КК України  і призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

    На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 місяців, якщо він протягом вказаного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені п.п.2, 3 ст.76 КК України, а саме:

-   -     не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-   -     повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попереднім – підписку про невиїзд.

Судові витрати по справі в сумі 375 (триста сімдесят п’ять) гривень 60 копійок за проведення товарознавчої експертизи плеєра віднести на рахунок держави.

    Речові докази по справі: МР-3 плеєр марки «CANYON», який переданий на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_2, повернути йому ж.

    На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: