Справа № 2-622

                                                   2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 лютого 2010 року                         Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді                                                            Остапчук Л.В.

        при секретарі                            Захарук Г.Л.

        за участю: позивачки                                             ОСОБА_1

                 відповідача                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до БОЯРА ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

                      в с т а н о в и в :

    У зв’язку з тим, що вони з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.02.1995 року, мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до повноліття дитини відповідач сплачував аліменти, в даний час син навчається на 2 курсі Механіко-енергетичного факультету НУВГтП стаціонарній формі навчання, у них з чоловіком різні бюджети і добровільно допомоги на утримання сина він не надає, позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який навчається в розмірі 1/3 частини його заробітку з моменту подачі заяви до суду і до 30 червня 2013 року.

    В суді позивачка позов підтримала, пославшись на обставини, викладені вище. Суду пояснила, що відповідач працює, має постійний заробіток, є здоровим, інших утриманців немає, але допомоги сину, який навчається не надає. Син стипендію отримує не регулярно, потребує матеріальної допомоги, фактично перебуває на її утриманні, тому вона вимушена звертатися до суду з даним позовом і просить його задоволити.

    Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що сина ОСОБА_4 він усиновив і до його повноліття сплачував аліменти. В даний час як дружина, так і син проживають у його будинку, він сплачує всі комунальні платежі, що кожного місяця становить немалу суму, тому вважає, що  сплачувати аліменти на повнолітнього сина не повинен, просить в позові відмовити.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10.02.1995 року. Відповідач всиновив сина позивачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в даний час повнолітній, і за рішенням суду до його повноліття сплачував аліменти по 1/3 частини від заробітку. В даний час син навчається на 2 курсі Механіко-енергетичного факультету НУВГтП стаціонарній формі навчання, стипендію отримує нерегулярно, фактично перебуває на утриманні матері. Відповідач добровільно допомоги на його утримання не надає, хоча працює, має постійний заробіток, інших утриманців немає, а відповідно може надавати таку допомогу.

    Відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітній син продовжує навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати його до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Стаття 200 Сімейного кодексу України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітнього сина у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Виходячи з викладених вище обставин, врахувавши матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково. На думку суду з відповідача мають бути стягнеті аліменти в розмірі ? частини його заробітку, але не до певної дати, а до закінчення навчання, але не довше, ніж до 23 років, оскільки суд приходить до переконання, що відповідач може надавати допомогу синові, який навчається. Таке рішення, на думку суду, буде законним і справедливим.

    В зв’язку з задоволенням позову з відповідача належить стягнути і державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи, як це передбачено ст.81, 88 ЦПК України.

    Керуючись ст.ст. 57, 59, 81, 88, 213-215, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до БОЯРА ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину задоволити частково.

    Стягнути з БОЯРА ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого заступником директора ТЗоВ «Енерго Еко Консалтінг», на користь:

-   -     ОСОБА_1  на утримання повнолітнього сина БОЯРА ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти   в розмірі ? частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для даної категорії громадян, починаючи з 28 вересня 2009 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-х років ;

-   -     держави державне мито в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня;

-    на користь Головного управління Державного казначейства України у Рівненській області (ЄДПОУ 22586331, Банк одержувач ГУ ДКУ в Рівненській області, розрахунковий рахунок 31219259700295, МФО 833017, Код ЗКПО 22586549, у платіжному документі зазначається призначення платежу – “інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи”) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано до Рівненського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: