Справа № 2 –2058/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 квітня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Прасолова В.М.

при секретарі – Горбуновій Л.С.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить : звернути стягнення на предмет застави - автомобіль ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 –Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер №АЕ6055ВІ, який належить на праві власності ОСОБА_2, переданий за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11137797000 від 04.04.2007 року, шляхом надання Публічному акціонерному товариству “УкрСиббанк” в особі Дніпровського регіонального департаменту АТ “УкрСиббанк” права продажу від імені  ОСОБА_2  будь-якій третій особі (покупцеві) для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства  «УкрСиббанк» автомобілю ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 –Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер №АЕ6055ВІ ; надати Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» право здійснювати від імені ОСОБА_2 всі дії, пов’язані з продажем забезпечувального обтяження,  транспортного засобу - автомобілю ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 – Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер № АЕ6055ВН – в тому числі зняття з обліку вказаного автотранспортного засобу з відміткою “Знято з обліку транспортний засіб у зв’язку з реалізацією його в межах України” ; реалізацію предмета забезпечувального обтяження провести шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем, відповідно до ст. 26 ЗУ “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

В обґрунтування позову навів наступне.

04 квітня 2007 року між АКІБ “УкрСиббанк” (надалі по тексту Банк) та відповідачем  -фізичною особою  ОСОБА_2 був укладений  договір про надання споживчого кредиту №11137797000 (надалі по тексту договір), згідно з умовами якого відповідачеві був наданий кредит в іноземній валюті в сумі 7 718,00 доларів США. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту  38 975грн.90коп. Кредит був наданий зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5% річних терміном з 04 квітня 2007 року по 03 квітня 2012 року. Крім того, був складений графік погашення кредиту який є Додатком № 1 до укладеного договору та є його невід’ємною частиною. ПАТ «УкрСиббанк» є правонаступником  АКІБ «УкрСиббанк». Також, між Банком та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу №11137797000 від 04.04.2007 року.    

Згідно п.1.2.2. договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, установлений графіком погашення кредиту (щомісячне погашення), а також п.1.3. та п.1.3.1. договору, за  використання кредитних коштів оплачувати відсотки в розмірі 13,5 річних. За порушення термінів повернення кредиту й оплати відсотків відповідач повинен сплатити Банку пеню.

    У забезпечення виконання зобов’язань відповідача щодо повернення кредиту за договором,  відповідно до розділу 2 договору, відповідачем в заставу було передано транспортний засіб – автомобіль ДЕУ СЕНС - Т13110, легковий седан-В, кузов VIN- Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2. Даний автомобіль належить на праві власності відповідачеві.

    Відповідно до ст. 1054 ЦК України, по кредитному договору Банк зобов’язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах передбачених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно п. 1.2.2. кредитного договору позичальник прийняв на себе зобов’язання здійснити погашення кредиту в порядку і на умовах, зазначених у договорі, та у відповідності з графіком погашення кредиту.   Згідно п. 4.1. кредитного договору за порушення  строків повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення.

В порушення прийнятих на себе зобов’язань, відповідач кредит та відсотки нараховані за користуванням кредиту в повному обсязі не здійснив, порушив графік повернення кредиту. Станом на 11.02.2010 року заборгованість відповідача перед Банком за договором про надання споживчого кредиту №11137797000 від 04.04.2007 року складає: 5 422,98 доларів США, що за курсом НБУ на 11.02.2010 року становить – 43 438грн.13коп., яка складається з: основного боргу -  5 232,42 доларів США (що за курсом НБУ на 11.02.2010 року становить –  41911грн.68коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 190,56 доларів США (що за курсом НБУ на 11.02.2010 року становить  1526грн.45коп. Крім того, Банком понесені витрати по сплаті дермита у сумі 434грн.38коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

          Відповідно  п.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.  Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Згідно розділу 11 кредитного договору та у відповідності до ст.ст. 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.11., 4.8., 4.9., 5.7., 5.9., 5.10., 5.10., 5.12, 5.14., 7.4., 10.2., 10.14. кредитного договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2. кредитного договору.

Використовуючи надане право, у відповідності до пунктів 5.5., 5.7., 7.3., розділу 12 кредитного договору, ПАТ «УкрСиббанк» 14.12.2009 року на адресу відповідача була направлена вимога, згідно якої відповідач повідомлявся про те, що у випадку її невиконання ПАТ «УкрСиббанк» визнає термін повернення кредиту таким, що настав після спливу 10 днів з дати отримання вказаної вимоги та розпочне процедуру звернення стягнення на предмет застави.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Беручи до уваги те, Відповідач своїх зобов’язань за кредитним договором не виконує, Банком 03.03.2010 року було направлено повідомлення до Державного реєстру відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до ст. 27 ЗУ “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

В зв’язку з тим, що відповідач після отримання повідомлення, своїх зобов’язань за кредитним договором до теперішнього часу не виконав, то є всі підстави Банку звернутися з позовом до суду про звернення стягнення на заставлене майно на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 19 ЗУ “Про заставу”, за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Також, ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що за рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов’язанням за рахунок предмету обтяження. Відповідно до ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач (позивач)  має право у випадку порушення боржником (відповідачем), забезпеченого обтяженням зобов’язання (зобов’язання за договором про надання споживчого кредиту №11137797000 від 04.04.2007р.) одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету обтяження. Статтею 25  зазначеного Закону передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду. Статтями 25, 26 зазначеного Закону встановлено право обтяжувача  здійснити  продаж предмета  забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

          Відповідно з п. 137, 138, 139, 140, 141 розділу 14 Інструкції “Про вчинення нотаріальних дій в Україні ”, при нотаріальному посвідченні договорів про відчуження транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, передбачено що нотаріус про посвідченні договору про відчуження транспортних засобів вимагає документи які підтверджують право власності відчужувачів на це майно. При посвідченні договору відчуження транспортного засобу, що перебуває в експлуатації і зареєстрований в установленому порядку, нотаріус перевіряє наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорту) відмітки про зняття його з обліку.

Відповідно п. 41 постанови КМУ України № 1388 від 7 вересня 1998 року “Про затвердження правил державної реєстрації та обліку автомобілів, причепів, напівпричепів”, зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу, виконавчого напису нотаріусів або рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, підтвердивши зміст позовної заяви.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення слухання справи, про причини неявки у судове засідання або про слухання справи за його відсутності не подавав, у зв’язку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, за згодою представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи.

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» є правонаступником  АКІБ «УкрСиббанк».

04 квітня 2007 року між АКІБ “УкрСиббанк” та відповідачем-фізичною особою  ОСОБА_2 був укладений  договір про надання споживчого кредиту №11137797000, згідно з умовами якого відповідачеві був наданий кредит в іноземній валюті в сумі 7 718,00 доларів США. Кредит був наданий зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,5% річних терміном з 04 квітня 2007 року по 03 квітня 2012 року. Крім того, був складений графік погашення кредиту який є Додатком № 1 до укладеного договору та є його невід’ємною частиною. Також, між Банком та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу №11137797000 від 04.04.2007 року. У забезпечення виконання зобов’язань відповідача щодо повернення кредиту за договором,  відповідно до розділу 2 договору, відповідачем було передано в заставу транспортний засіб – автомобіль ДЕУ СЕНС - Т13110, легковий седан-В, кузов VIN- Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, що належить йому на праві власності.

    Згідно п.1.2.2. договору позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, установлений графіком погашення кредиту (щомісячне погашення), а також п.1.3. та п.1.3.1. договору, за  використання кредитних коштів оплачувати відсотки в розмірі 13,5 річних. За порушення термінів повернення кредиту й оплати відсотків відповідач повинен сплатити Банку пеню. Згідно п. 4.1. кредитного договору за порушення  строків повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми  простроченого платежу за кожний день прострочення.

В порушення прийнятих на себе зобов’язань, відповідач кредит та відсотки нараховані за користуванням кредиту в повному обсязі не здійснив, порушив графік повернення кредиту. Станом на 11.02.2010 року заборгованість відповідача перед Банком за договором про надання споживчого кредиту від 04.04.2007 року складає 5 422,98 доларів США (що за курсом НБУ на 11.02.2010 року становить – 43 438грн.13коп.), яка складається з: основного боргу -  5 232,42 доларів США (що за курсом НБУ на 11.02.2010 року становить –  41911грн.68коп.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 190,56 доларів США (що за курсом НБУ на 11.02.2010 року становить  1526грн.45коп.). Крім того, Банком понесені витрати по сплаті дермита у сумі 434грн.38коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн.

          Згідно розділу 11 договору та у відповідності до ст.ст. 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.11., 4.8., 4.9., 5.7., 5.9., 5.10., 5.10., 5.12, 5.14., 7.4., 10.2., 10.14. кредитного договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами, Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно з п. 1.2.2. кредитного договору.

У відповідності до пунктів 5.5., 5.7., 7.3., розділу 12  договору, ПАТ «УкрСиббанк» 14.12.2009 року на адресу відповідача була направлена вимога, згідно якої відповідач повідомлявся про те, що у випадку її невиконання ПАТ «УкрСиббанк» визнає термін повернення кредиту таким, що настав після спливу 10 днів з дати отримання вказаної вимоги та розпочне процедуру звернення стягнення на предмет застави.

03.03.2010 року ПАТ «УкрСиббанк» було направлено повідомлення до Державного реєстру відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Вказані факти й обставини встановлені судом на підставі письмових доказів:  договору (а.с.5-7), графіку (а.с.8), договору застави (а.с.9-10), вимоги (а.с.11), повідомлення (а.с.12), довідки – розрахунку (а.с.16), свідоцтва (а.с.19),  Статуту (а.с.20-22).

Встановленим судом фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».  

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_3 акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладений, передбачений ст. 1054 ЦК України, кредитний договір. Між ОСОБА_3 акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, укладений, передбачений ст. 575 ЦК України, договір застави.

    У відповідності зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

 У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1049 ЦК України,  позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У відповідності до ч. 1 ст. 575 ЦК України, закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі.

У відповідності до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. У відповідності до ч. 2 ст. 589 ЦК України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення  на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (надалі Закону), за рахунок предмета обтяження обтяжував має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає : відшкодування витрат, пов’язаних з пред’явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; сплату процентів і неустойки; сплату основної суми боргу; відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов’язання або умов обтяження; відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.  

Згідно до ст. 23 Закону, відповідно до забезпечувального обтяження обтяжував має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов’язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Згідно ст. 24 Закону, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов’язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно до ст. 30 Закону обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі - покупцю. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укуладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.

Згідно п.138 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, при посвідченні договорів відчуження транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зареєстровані в установленому чинним законодавством порядку ( підрозділах ДАІ, органами Держтехнагляду тощо) нотаріус перевіряє наявність у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) відмітки про зняття його з обліку.

Згідно до п. 41 «Правил реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» затверджених постановою Кабінет Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу, виконавчого напису нотаріусів, постанови державного виконавця або рішення суду.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню, а тому суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України звернувся за захистом своїх прав до суду.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути  витрати по сплаті держмита в сумі 434грн.38коп. та 120грн. по сплаті  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16,  525, 526, 575, 589, 590, 1049, 1050, 1054 ЦК України,  ст. ст. 22,23,24,30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 8, 10, 11, 88, 208, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2  -  задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет застави - автомобіль ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 –Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер №АЕ6055ВІ, який належить на праві власності ОСОБА_2, переданий за договором застави  транспортного засобу № 11137797000-З від 04.04.2007 року у забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту № 11137797000 від 04.04.2007 року, шляхом надання Публічному акціонерному товариству “УкрСиббанк” в особі Дніпровського регіонального департаменту АТ “УкрСиббанк” права продажу від імені  ОСОБА_2  будь-якій третій особі (покупцеві) автомобілю ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 –Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер №АЕ6055ВІ, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства  «УкрСиббанк» у сумі 43 438грн.13коп.

Надати Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк» право здійснювати від імені ОСОБА_2 всі дії, пов’язані з продажем забезпечувального обтяження,  транспортного засобу - автомобілю ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 – Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер № НОМЕР_3, в тому числі зняття з обліку вказаного автотранспортного засобу з відміткою “Знято з обліку транспортний засіб у зв’язку з реалізацією його в межах України”.

Реалізацію предмета забезпечувального обтяження - автомобілю ДЕУ СЕНС Т13110, легковий седан-В, кузов № НОМЕР_1 – Y6DT1311060305454, колір – сріблястий металик, 2006 року випуску, реєстраційний державний номер № НОМЕР_3  провести шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою (покупцем), відповідно до ст. 26 Закону України  “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Стягнути з ОСОБА_2   на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»  витрати по сплаті держмита в сумі 434грн.38коп. та 120грн. по сплаті  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський  районний суд м. Кривого Рогу шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

        Головуючий суддя:                     В.М. Прасолов