Справа  №2-310/10

РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 березня 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

    головуючого - судді Прасолова В.М.

    при секретарі -  Горбуновій Л.С.    

    за участю представника позивача - ОСОБА_1

    за участю представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів  на його користь матеріальну шкоду -93816грн. та моральну шкоду - 10000грн. Також просить відшкодувати судові витрати.

 В обґрунтування позову вказав, що є власником квартири АДРЕСА_1. 21 жовтня 2008 року з вини відповідачів, які проживають поверхом вище в квартирі АДРЕСА_2, було затоплено його квартиру, а саме: кухню, вітальню та було пошкоджено піаніно. Причиною затоплення квартири стала недбалість мешканців квартири АДРЕСА_2, у яких під раковиною у кухні лопнув шланг підводу холодної води. Вина відповідачів в затоплені квартири встановлена актом КЖП №25 м. Кривого Рогу від 21 жовтня 2008 року та актом від 24 жовтня 2008 року, які складено за участю головного інженера та майстрів КЖП №25 м. Кривого Рогу. Внаслідок затоплення  квартири необхідно провести ремонтні роботи в кухні (заміна ламінату), вітальні (заміна ламінату, шпалер, пофарбування стелі) та відремонтувати піаніно. В результаті затоплення квартири йому завдано майнова шкода в розмірі 29256грн. від пошкодження квартири затопленням, пошкоджене внаслідок затоплення піаніно 23400грн., необхідних для ремонту квартири та придбання піаніно. Крім того, між ним та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу належної йому квартири, однак у зв’язку з затопленням, повинен був 07 листопада 2008 року повернути завдаток у подвійному розмірі в сумі  6000 доларів США, тому матеріальна шкода завдана йому  складає 41160грн. Також, затоплення квартири призвело до того, що його дружина потрапила у лікарню з серцевим нападом, і це в свою чергу, а саме хвилювання за неї, призвело до того, що він теж потрапив у лікарню. Його фізичні та моральні страждання посилились при відмові відповідачів сплатити відповідну суму для проведення відновлювальних робіт та ремонту піаніно, і тому змушений звернутися до суду.

 В ході розгляду справи позивач двічі уточнив позовні вимоги, просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на його користь матеріальну шкоду - 12084грн.55коп.; з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 моральну шкоду - 10000грн. У уточненій позовній заяві вказав, що матеріальна шкода в сумі 12084грн.55коп. складається з вартості відновлювальних робіт – 6150грн.20коп. та вартості матеріальної шкоди 5933грн.35коп.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав повністю та дав пояснення, в яких підтвердив зміст позовної заяви. Крім того пояснив, що ремонт в квартирі позивача виконаний в кінці травня 2009 року. Змінювати, уточнювати, доповнювати позов, подавати додаткові докази не бажає.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала. Визнає, що з їх вини сталося затоплення квартири позивача. Сталося затоплення з той причини, що лопнув шланг, яким холодна вода подавалася на мийку. Після затоплення була в квартирі позивача, бачила, що підлога в кухні та кімнаті волога. Була присутньої коли робітники КЖП оглядали квартиру позивача. До її, відповідачки, квартири, робітники КЖП не заходили. Акт від 24 жовтня 2008 року підписала. Відповідач ОСОБА_3 не є співвласником квартири АДРЕСА_3, проживає та зареєстрований в квартирі з 1996-1997 року. Подавати додаткові докази не бажає.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що не є власником квартири АДРЕСА_3, проживав в квартирі з 1991 року, зареєстрований з 1996 року як член сім’ї відповідачки. Вквартирі також зареєстрований син – ОСОБА_6 Станом на 21 жовтня 2008 року ОСОБА_6 в квартирі не проживав, так як навчався в інституті. Подавати додаткові докази не бажає.

Представник відповідачів у судовому засіданні позов не визнала, погодилася з поясненнями відповідачів. Подавати додаткові докази не бажає.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що 21 жовтня 2008 року оглядала квартиру позивача після затоплення. Бачила вологі шпалери в кімнаті, при повторному огляді 24 жовтня 2008 року побачила, що ламінат на підлозі вологий, на піаніно є сліди вологи. Ознак того, що в квартирі триває ремонт не побачила, в квартирі малися меблі, штори на вікнах, був посуд. Хазяйка квартири була під час огляду в поганому настрої, розповідала, що квартира була затоплена в їхньої присутності. За наслідками огляду були складені 2 акта. Під час складання актів квартиру відповідачів не відвідувала, цю квартиру відвідувала ОСОБА_9

З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що оглядала квартиру позивача 24 жовтня 2008 року, побачила, що ламінат на підлозі розібраний, вологий. За наслідками огляду був складений акт при цьому була присутня також ОСОБА_2, ОСОБА_11, який був стурбованим.

Як показала у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 21 жовтня 2008 року про те що затоплена квартира повідомили телефоном сусіди, так як була у своїх батьків. Прибувши до квартири побачила, що залита водою кухня, кімната, на піаніно була вода. Їй, свідку допомагала прибирати воду відповідачка. 22 жовтня 2008 року за її заявкою в квартиру прибули робітники КЖП, які оглянули квартиру та склали акт. В акті відобразили не всі пошкодження, тому викликали робітників КЖП повторно, був складений другий акт. У зв’язку з залиттям квартири вона, свідок, та позивач погано себе почували, зверталися до лікарні. До залиття квартири проживали в ній з позивачем, якому доводиться дружиною, в 2007 році зробили ремонт. Після затоплення в квартирі проживати було неможливо, тому стали жити в іншій квартирі по травень 2009 року.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показав, що 21 жовтня 2008 року зателефонувала дружина позивача і розповіла, що затоплена квартира. 23 жовтня 2008 року ОСОБА_12 відпросилася з роботи, посилаючись на погане самопочуття, пов’язуючи це з тим, що залита квартира. В квартиру проживати позивач та його дружина повернулися на початку літа 2009 року.

У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: довідка (а.с.6), договір (а.с.7), розписка (а.с.8), довідки (а.с.9), акт (а.с.10, 11), витяг (а.с.12), технічний паспорт (а.с.13), план (а.с.14), свідоцтво (а.с.18, 19), висновок (а.с.50-55), додатки (а.с.56-57, 58-59, 60-61, 62-64, 65-66, 67-68, 69), довідка (а.с.93), довідка (а.с.94), повідомлення (а.с.123, 125), довідки (а.с.126,127), довідка (а.с.128), договір (а.с.129-130), договір (а.с.138-139), свідоцтво (а.с.141), витяг (а.с.142), свідоцтва (а.с.149, 150), договір (а.с.173-176), рахунок (а.с.177), акт (а.с.178), розписка (а.с.195).

Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні на підставі належних, допустимих, достовірних, взаємопов’язаних між собою у сукупності доказів, встановлені наступні факти та обставини.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 та проживає у цій квартирі. Вказані обставини встановлені поясненнями позивача, вбачаються з витягу (а.с.12), договору(а.с.138-139).

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_2, що встановлено витягом, свідоцтвом(а.с.142,143). У квартирі АДРЕСА_2 станом на 21 жовтня 2008 року мешкали відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_2, що підтверджується поясненнями відповідача ОСОБА_2, паспортом(а.с.151-153).

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 25 серпня 1989 року, що встановлено свідоцтвом(а.с.150).

21 жовтня 2008 року внаслідок того, що в квартирі відповідачів розірвався шланг холодного водопостачання, була затоплена квартира АДРЕСА_1 з причини того, що ніччю лопнув шланг підводу холодної води на кухні квартири АДРЕСА_2, що підтверджується актами (а.с.10,11), показаннями свідків.

Внаслідок залиття 21 жовтня 2008 року приміщень квартири АДРЕСА_4, виникли наступні пошкодження: здуття ламінарних панелей в загальній кімнаті, деформації замкових з’єднань ламінарних панелей кухні, плям жовтого кольору на стелі в кухні, що підтверджується висновком (а.с.50-55).

Позивач не проживав у зазначеній квартирі у зв’язку з необхідністю ремонту з жовтня 2008 року по травень 2009 року, що встановлено поясненнями представника позивача, показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13

Позивач на ремонт в квартирі АДРЕСА_4 витратив 6477 грн. 00 коп., що встановлено договором, рахунком, актом, розпискою(а.с.173-176,177,178,195).

Суд відкидає твердження позивача про те, що затоплення квартири призвело до того, що дружина позивача потрапила у лікарню з серцевим нападом, і це в свою чергу, а саме хвилювання за дружину, призвело до того, що позивач потрапив у лікарню, так як це твердження не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

Взаємини між сторонами регулюються нормами ЦК України, ЖК України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до вимог ст.177 ЖК України громадяни зобов’язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно – технічного та іншого обладнання, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території. Відповідно до ст. 189 ЖК України особи, винні у порушенні експлуатації жилих приміщень та інженерного обладнання несуть відповідальність згідно з законодавством України. Згідно ст. 190 ЖК України, громадяни, які заподіяли шкоду жилим будинкам, зобов’язані відшкодувати заподіяну шкоду. Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, позивач та відповідачі, як особи, яка отримують житлово-комунальні послуги, є споживачами. Відповідно до ч.8 ст.20 цього ж Закону, відповідачі, як споживачі зобов’язані за власний рахунок ремонтувати санітарно – технічне обладнання, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг. Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обов’язок виникає, зокрема у разі неподільності зобов’язання.

      У судовому засіданні встановлено, що кожний з відповідачів по справі несе зобов’язання бережно ставиться до санітарно – технічного обладнання квартири, не допускати порушення законних прав та інтересів інших громадян. Цій обов’язок є неподільним, не виконаний відповідачами, а тому відповідачі несуть солідарну відповідальність за шкоду, завдану позивачу.

  Стаття 22 ЦК України надає право особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. З урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Тому позивачеві, який є власником пошкодженої діями відповідачів квартири, поніс витрати з виконання робіт по ремонту квартири, належить відшкодувати шкоду у розмірі  6477 грн. 00 коп.

На підставі ст. 23 ЦК України позивач, як власник пошкодженого майна, має право на відшкодування моральної шкоди, яку йому завдали відповідачі. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, керуючись вимогами ст. 23 ЦК України, суд враховує глибину душевних страждань позивача, чиє майно зазнало пошкоджень, було тривалий час в пошкодженому стані, викликані пошкодженням майна хвилювання, зміни у житті позивача, викликані необхідністю проводити ремонт житла, неможливістю користуватися тривалий час житлом, грубий характер порушення, допущеного відповідачами, враховує вимоги розумності та справедливості. Визначаючи розмір морального відшкодування, суд також враховує, що в судовому засіданні не встановлено всіх тих обставин, якими позивач обґрунтовує розмір завданої йому моральної шкоди. Тому позовні вимоги у частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню і суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача 3500 грн. 00 коп.

Дійшовши висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що позивач обґрунтовано, відповідно до  ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

    Таким чином, вислухавши пояснення позивачів та дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, на користь позивача з відповідачів належить стягнути судові витрати: по сплаті держмита - у сумі 64 грн. 77 коп.; по сплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи - у сумі 30 грн. 00 коп.; по оплаті судової експертизи – 2000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 541, 1192 ЦК України, ст.ст. 177, 189, 190 ЖК України, ст.ст. 1, 20 Закону України „Житлово-комунальні послуги”, ст. ст.  10, 11, 88, 208, 210,  212-215 ЦПК України, суд –

                                                             ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 – задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди – 6477 грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди – 3500 грн. 00 коп.

У інший частині у задоволення позову – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 судові витрати: по сплаті держмита - у сумі 64 грн. 77 коп.; по сплаті інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи - у сумі 30 грн. 00 коп.; по оплаті судової експертизи – 2000 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий  суддя :                     В.М. Прасолов