Справа № 1-165

                                                             2010 року

В И Р О К

І М ‘ Я М    У К Р А Ї Н И

17 березня 2010 року                    Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді                                                     Остапчук Л.В.

        при секретарі                                                   Захарук Г.Л.

        за участю: прокурора                                     Зубілевич К.М.

                 підсудного                                   ОСОБА_1

                 потерпілого                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному

кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, в/ч А-4559, АДРЕСА_1 і області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, закінчив Клеванське СПТУ № 23, в армії не служив за станом здоров’я, визнаний придатним до нестроєвої служби у воєнний час, не одруженого, офіційно не працюючого, виїжджає на будівельні роботи в різні регіони України, раніше не  судимого,

за ст.128 КК України,

в с т а н о в и в :

26 листопада 2009 року приблизно о 15 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, поблизу військового містечка в/ч А-4559, що в смт.Оржів Рівненського району Рівненської області, під час відпочинку, кидаючи кухонного ножа в стовбур дерева в напрямку ОСОБА_2, з необережності влучив в грудну клітку останнього, внаслідок чого завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва з пошкодженням верхньої долі лівої легені, ускладненого лівобічним гемопневмотораксом, які відносяться  до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

    Підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і суду показав, що дійсно 26 листопада 2009 року вони з ОСОБА_2 і ще одним чоловіком відпочивали в лісі неподалік військового містечка в/ч А-4559, що в смт.Оржів Рівненського району, де розпивали спиртні напої, їли. Коли, приблизно о 15 годині, йшли додому, він, пустуючи, кидав кухонного ножа, який взяв з дому, щоб порізати продукти харчування, в дерев’яну стіну хліва, в дерева. Кидаючи черговий раз ножа в стовбур дуба, випадково попав в грудну клітку ОСОБА_2, який стояв поряд. Відразу надав допомогу потерпілому, викликав швидку, про те, що трапилося повідомив матері потерпілого. Частково відшкодував завдану шкоду. Шкодує, що так трапилось. Розуміє, що вчинив неправильно, з потерпілим помирився.

    Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що дійсно вони з підсудним разом відпочивали в лісі, розпивали спиртне. Коли йшли додому, підсудний почав кидати кухонного ножа в стіну сараю, в стовбури дерев. Він його запитам, чи попаде ножем в стовбур дуба. Сам ішов поряд цього дубу. Підсудний кинув ножа в стовбур дуба, але ніж попав йому у грудну клітку. Все сталося миттєво. Внаслідок цих дій йому були спричинені тілесні ушкодження. ОСОБА_1 відразу викликав швидку, надав йому допомогу і повідомив про все його матері. Вони з підсудним помирилися і він претензій до нього немає. Не наполягає на суворому покаранні.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № Е-96 від 26.01.2010 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки зліва з пошкодженням верхньої долі лівої легені, ускладненого лівобічним гемопневмотораксом. Дані тілесні ушкодження виникли від однієї дії колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа. Відносяться ці тілесні ушкодження до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (а.с.30-31).

    Висновок експертизи є науково-обгрунтованим і сумніву у суду не викликає.

    Крім того, органами попереднього слідства здобуто і інші докази, які підтверджують вину підсудного. Однак в зв’язку з визнанням вини підсудним і дачею ним правдивих і послідовних показів, суд, відповідно до ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і обмежився допитом підсудного, потерпілого і дослідженням доказів у справі. Роз’яснивши підсудному і іншим учасникам судового розгляду зміст обставин справи, суд прийшов до переконання, що вони вірно розуміють їх суть, сумнівів у добровільності та істинності  їх позиції у суду не виникло.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше не судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, з’явився із зізнанням, щиро розкаявся у вчиненому,  сприяв розкриттю злочину, добровільно частково відшкодував потерпілому затрати на лікування, що суд визнає обставинами, що пом’якшують його покарання. Обставиною, що обтяжує його покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Оцінюючи  всі наведені вище обставини справи в їх сукупності,  суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно обрати міру покарання в межах санкції ст.128 КК України, а саме громадські роботи.

    Суд приймає до уваги, що цивільний позов по справі не заявлявся, судових витрат немає.

    Що стосується речових доказів, то кухонного ножа, який належить підсудному, необхідно знищити, а речі, які належать потерпілому, повернути йому ж.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України і  призначити покарання 200 (двісті) годин громадських робіт.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попереднім  – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі:

-   кухонний ніж зі слідами речовини зовні схожої на кров, який належав ОСОБА_1 і знаходиться в білому поліетиленовому пакеті та переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області – знищити;

-   футболка сірого кольору зі слідами речовини темно-бурого кольору, яка поміщена в синій поліетиленовий пакет, білий світер, темно-синя байкова сорочка та чорні спортивні штани, які поміщені в білий поліетиленовий пакет, належать потерпілому ОСОБА_2 і передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області – передати потерпілому ОСОБА_2  

    На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    Суддя: