ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.07.2020Справа № 910/17013/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комбінат "Робін" (м. Київ)

до Акціонерного товариства "Скай Банк" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест Метал" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Орел Олена Володимирівна (м. Київ)

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Шокуров Д.Г.

Від відповідача: Єпіфанов Я.В.

Від третьої особи на стороні позивача: Кривошея І.В.

Від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комбінат "Робін" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Скай Банк" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 1447, вчиненого 27.11.19. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орел Оленою Володимирівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час вчинення 27.11.19. виконавчого напису нотаріусом було порушено вимоги ст. 27 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо недотримання тридцятиденного строку з моменту реєстрації 05.11.19. в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також вимоги щодо безспірності вимог банку, оскільки пред`явлена фактично неіснуюча заборгованість за прострочення процентів по кредиту за період з 29.10.19. по 26.11.19. в сумі 3795,82 доларів США, оскільки після закінчення строку кредитування 01.11.19. проценти не підлягають нарахуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.19. заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково (залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.20.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.19. відкрито провадження у справі № 910/17013/19, залучено третіх осіб та призначено підготовче засідання у справі на 14.01.20.

26.12.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

14.01.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 04.02.20.

31.01.20. позивачем подано відповідь на відзив відповідача.

31.01.20. третьою особою на стороні позивача подано письмові пояснення по справі в порядку ст. 168 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.20. в порядку ст. 81 ГПК України витребувано докази, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 27.02.20.

27.02.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.04.20.

12.03.20. третьою особою на стороні позивача подано додаткові письмові пояснення по справі.

12.03.20. позивачем подано доповнення до відповіді на відзив.

Судове засідання по розгляду справи по суті, призначене на 02.04.20., не відбулось, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.20. призначено судове засідання по розгляду справи № 910/17013/19 по суті на 19.05.20.

Позивач в судове засідання 19.05.20. не з`явився, 18.05.20. подав клопотання про відкладення розгляду справи; відповідач та треті особи в судове засідання 19.05.20. не з`явились, заяв, клопотань не подали і не надіслали. З огляду на вказане ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.20. відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 16.06.20.

16.06.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.07.20.

В судовому засіданні 14.07.20. позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував, третя особа на стороні позивача підтримала позовні вимоги.

Третя особа на стороні відповідача в судове засідання 14.07.20. не з`явилась.

Наразі, за висновками суду, неявка приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Орел Олени Володимирівни не перешкоджає розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.07.20.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.07.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

При складанні повного рішення судом враховано перебування судді Ващенко Т.М. у відпустці з 24.07.20. по 29.07.20.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

02.11.18. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінвест Метал" (позичальник) та Акціонерним товариством "Скай Банк" (банк) укладено угоду-заявку № 06-1-07-23 про надання кредитної лінії, якою передбачено суму кредитного ліміту у розмірі 455000,00 доларів США, фіксована процентна ставка - 10/5%; мета відкриття кредитної лінії - поповнення обігових коштів; строк погашення - 01.11.19.

Додатковою угодою № 1 від 30.11.18. сторони погодили забезпечення кредиту: зокрема, в строк до 31.01.19. надати в якості забезпечення майно.

Додатковою угодою № 2 від 31.05.19. сторони обумовили графік зменшення ліміту - рівними частинами на 01.10.19., 01.11.19.

Відповідач долучив до матеріалів справи Публічний договір про комплексне банківське обслуговування юридичних осіб та інших клієнтів АТ "Скай Банк" (нова редакція), затверджений рішенням Правління АТ "Скай Банк" (протокол № 75/1 від 03.09.18). Відповідно до п. 4.5.2.4.4 публічного договору банк зобов`язується нараховувати проценти за користування кредитом за період з дня видачі кредиту по 28-ме число поточного місяця (включено), в подальшому з 29-го числа попереднього місяця (в лютому - 28-мого по 28-ме число поточного місяця (включно) (в лютому - по 27-ме, а також в день повного повернення кредиту, з урахуванням облікової політики банку. В кінці року проценти нараховуються по 31-ше грудня включно.

Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом кожного 29-го числа поточного місяця, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця (п. 4.5.2.5.3 публічного договору).

Статтею 633 Цивільного кодексу України визначено, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 1054 Цивільного кодексу України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

02.11.18. в забезпечення виконання зобов`язань по Угоді-заявці № 06-1-07-23 про надання кредитної лінії від 02.11.18. з усіма змінами та доповненнями, та публічного договору про комплексне банківське обслуговування юридичних осіб та інших клієнтів АТ «Скай Банк», між відповідачем (заставодержатель) та позивачем (заставодавець) було укладено договір застави № 06-1-07-23/З, відповідно до якого визначено, що за умовами Угоди-Заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінвест Метал" зобов`язаний по 01.11.19. повернути АТ «Скай Банк» кредит у розмірі 455000,00 доларів США, сплачувати проценти, комісії та інші платежі, згідно умов Угоди-Заяви/Публічного/Кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього.

Предметом застави визначені наступні основні засоби (обладнання):

Бревноподача для бревен 1979 р.в. інвентарний номер 12

Верстат для загострення Vollmer werke 7950 biberach/ris S (fabr/n 2237) інвентарний номер 77

Грейфер SBL 6241 інвентарний номер 17

Многопильний станок Paul мод. K2V800/370/310 з електрошарфом інвентарний номер 19

Многопильний станок Raimann мод. KS310 інвентарний номер 20

Ручний торцювальний маятниковий деревообробний верстат з дисковою пилкою типу KATT KND03a інвентарний номер 26

Стругальний деревообробний верстат Kolle 2-0 # 3153203 інвентарний номер 36

Розвідний верстат Vollmer Werke 7950 Biberach/ris S (fabr/n344) інвентарний номер 76

Верстат для заточування твердоспланих плит по всіх гранях Widma D-7902 інвентарний номер 75

Торцювальний деревообробний верстат з дисковою пилкою типу B3 KL5500 інвентарний номер 44

Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат Weinig типу Prifimat 22N інвентарний номер 45

Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат типу Unimat 17N інвентарний номер 46

Штабелювальний боковий навантажувач Irion інвентарний номер 47

Штабелювальний навантажувач Toyota інвентарний номер 48

Погрузчик вилковий Combifit C4000 інвентарний номер 71.

За згодою сторін заставна вартість предмета застави склала 4.249.426,00 грн.

Відповідно до п. 2.3, 2.6, 2.10 договору застави право стягнення кредиту за рахунок предмету застави заставодержатель набуває в разі: невиконання (повне або часткове) або неналежного виконання зобов`язання за угодою-заявою/публічним договором, забезпеченого заставою згідно з цим договором; невиконання (повне або часткове) або неналежне виконання застоводавцем умов цього договору; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави при невиконанні та/або неналежному виконанні позичальником умов угоди-заяви/публічного договору та/або заставодавцем на умовах, передбачених цим договором та чинним законодавством України. За рахунок заставленого майна, заставодержатель задовольняє свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, проценти, комісії (інші платежі) та штрафні санкції, передбачені угодою-заявою/публічним договором та чинним законодавством України, відшкодування збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов`язань, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Право звернення стягнення на предмет застави виникає у заставодержателя зокрема, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано повністю, або частково; невиконання позичальником/заставодавцем вимоги заставодержателя про дострокове повернення кредиту та повного виконання зобов`язань за угодою-заявою/публічним договором та (або) цим договором у строк, встановлений заставодержателем. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється у спосіб та порядок, визначеними заставодержателем, відповідно до чинного законодавства України, а саме (але не виключно): на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом набуття права власності заставодержателем на предмет застави (п. 4.1, 4.2 договору застави).

Згідно п. 5.1, 5.2 договору застави, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення. Договір припиняє чинність в разі виконання умов угоди-заяви/публічного договору та в інших випадках, передбачених цим договором та ст.ст. 28, 29 Закону України "Про заставу".

Заставодавець вважається належним чином повідомлений про порушення основного зобов`язання та/або порушення умов договору забезпечення, дострокове виконання кредитних зобов`язань, майбутнє звернення стягнення на майно, що виступає предметом забезпечення, та інше, якщо заставодержатель направив за допомогою поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення), у тому числі, коли повідомлення повернуто поштою через відсутність заставодавця за адресою, вказаною у розділі "Юридичні адреси сторін" цього договору, за закінчення терміну зберігання або з інших причин (п. 7.7 договору).

До матеріалів справи долучено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до якого приватне обтяження на майно: Бревноподача для бревен 1979 р.в. інвентарний номер 12; Верстат для загострення Vollmer werke 7950 biberach/ris S (fabr/n 2237) інвентарний номер 77; Грейфер SBL 6241 інвентарний номер 17; Многопильний станок Paul мод. K2V800/370/310 з електрошарфом інвентарний номер 19; Многопильний станок Raimann мод. KS310 інвентарний номер 20; Ручний торцювальний маятниковий деревообробний верстат з дисковою пилкою типу KATT KND03a інвентарний номер 26; Стругальний деревообробний верстат Kolle 2-0 # 3153203 інвентарний номер 36; Розвідний верстат Vollmer Werke 7950 Biberach/ris S (fabr/n344) інвентарний номер 76; Верстат для заточування твердоспланих плит по всіх гранях Widma D-7902 інвентарний номер 75; Торцювальний деревообробний верстат з дисковою пилкою типу B3 KL5500 інвентарний номер 44; Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат Weinig типу Prifimat 22N інвентарний номер 45; Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат типу Unimat 17N інвентарний номер 46; Штабелювальний боковий навантажувач Irion інвентарний номер 47; Штабелювальний навантажувач Toyota інвентарний номер 48; Погрузчик вилковий Combifit C4000 інвентарний номер 71, 02.11.18. було зареєстровано приватним нотаріусом Орел О.В. із забороною відчуження, обтяжувач: АТ "Скай Банк", боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комбінат "Робін".

05.11.19. до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено зміни, зареєстровано звернення стягнення 05.11.19.

02.10.19. відповідач направив на адресу, зокрема, позичальника - ТОВ «Євроінвест Метал», заставодавцю/поручителю Товариству з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комбінат "Робін" вимогу № 18-04/1903 від 02.10.19. в якій зазначив про укладення угоди-заяви та договорів забезпечення і вказав, що станом на 02.10.19. заборгованість позичальника за угодою-заявою становить: 277500,00 доларів США - прострочена заборгованість; 277500,00 доларів США - поточна заборгованість; 0,5% від розміру ліміту - комісія за порушення умов договору забезпечення. Відповідач у вимозі зазначив, що вимагає від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест Метал" у 30-ти денний строк з моменту отримання цієї вимоги виконати зобов`язання за угодою-заявою, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, штрафні/господарські санкції та інші платежі, передбачені угодою-заявою та публічним договором, в розмірі станом на день погашення кредиту. Даною вимогою банк також висловив намір у випадку її невиконання у встановлений строк звернути стягнення на предмети застави, в тому числі, шляхом укладення договорів купівлі-продажу, або набуття заставодержателем у власність. До вимоги долучено розрахунок заборгованості станом на 02.10.19.

Сторонами не заперечується обставина, що вимога була отримана позивачем 10.10.19.

27.11.19. АТ "Скай Банк" звернувся до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Орел О.В. із заявою № 24-02/2431 про вчинення виконавчого напису на договорі застави № 06-1-07-23/З від 01.11.18., укладеному між позивачем та відповідачем, про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Євроінвест Метал» за період з 29.10.19 по 26.11.19 за Угодою-заявою № 06-1-07-23 від 02.11.18. у сумі боргу всього 461070,82 доларів США, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту за період з 02.11.19 по 26.11.19 у сумі 455000,00 доларів США, 3792,82 грн заборгованості за простроченими процентами по кредиту, 2275,00 грн нарахованої комісії за порушення умов договору на 15 одиниць обладнання згідно переліку: Бревноподача для бревен 1979 р.в. інвентарний номер 12; Верстат для загострення Vollmer werke 7950 biberach/ris S (fabr/n 2237) інвентарний номер 77; Грейфер SBL 6241 інвентарний номер 17; Многопильний станок Paul мод. K2V800/370/310 з електрошарфом інвентарний номер 19; Многопильний станок Raimann мод. KS310 інвентарний номер 20; Ручний торцювальний маятниковий деревообробний верстат з дисковою пилкою типу KATT KND03a інвентарний номер 26; Стругальний деревообробний верстат Kolle 2-0 # 3153203 інвентарний номер 36; Розвідний верстат Vollmer Werke 7950 Biberach/ris S (fabr/n344) інвентарний номер 76; Верстат для заточування твердоспланих плит по всіх гранях Widma D-7902 інвентарний номер 75; Торцювальний деревообробний верстат з дисковою пилкою типу B3 KL5500 інвентарний номер 44; Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат Weinig типу Prifimat 22N інвентарний номер 45; Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат типу Unimat 17N інвентарний номер 46; Штабелювальний боковий навантажувач Irion інвентарний номер 47; Штабелювальний навантажувач Toyota інвентарний номер 48; Погрузчик вилковий Combifit C4000 інвентарний номер 71.

Відповідно до копії вказаної заяви та переліку додатків до неї, заявником до заяви долучено оригінал договору застави № 06-1-07-23/З від 02.11.18., розрахунок боргу за кредитним договором станом 27.11.19.; виписки по рахунку боржника; оригінал вимоги від 02.10.19 з відміткою про отримання боржником; витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; засвідчена копія Публічного договору; засвідчена копія угоди-заяви № 06-1-07-23 від 02.11.18 про надання кредитної лінії з додатками; засвідчена копія вимоги від 02.10.19 з відміткою про отримання позивачем; засвідчена копія статуту АТ "Скай Банк"; засвідчена копія наказу про призначення Голови правління АТ "Скай Банк".

27.11.19. року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орел О.В. вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстр за № 1447), яким запропоновано стягнути на користь АТ "Скай Банк" заборгованість, що виникла за договором застави № 06-1-07-23/З від 02.11.18., боржником за яким є позивач відповідно до умов якого банком прийнято в заставу основні засоби (обладнання) в кількості 15 одиниць: Бревноподача для бревен 1979 р.в. інвентарний номер 12; Верстат для загострення Vollmer werke 7950 biberach/ris S (fabr/n 2237) інвентарний номер 77; Грейфер SBL 6241 інвентарний номер 17; Многопильний станок Paul мод. K2V800/370/310 з електрошарфом інвентарний номер 19; Многопильний станок Raimann мод. KS310 інвентарний номер 20; Ручний торцювальний маятниковий деревообробний верстат з дисковою пилкою типу KATT KND03a інвентарний номер 26; Стругальний деревообробний верстат Kolle 2-0 # 3153203 інвентарний номер 36; Розвідний верстат Vollmer Werke 7950 Biberach/ris S (fabr/n344) інвентарний номер 76; Верстат для заточування твердоспланих плит по всіх гранях Widma D-7902 інвентарний номер 75; Торцювальний деревообробний верстат з дисковою пилкою типу B3 KL5500 інвентарний номер 44; Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат Weinig типу Prifimat 22N інвентарний номер 45; Чотирьохсторонній стругальний деревообробний верстат типу Unimat 17N інвентарний номер 46; Штабелювальний боковий навантажувач Irion інвентарний номер 47; Штабелювальний навантажувач Toyota інвентарний номер 48; Погрузчик вилковий Combifit C4000 інвентарний номер 71. Строк платежу за договором застави настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 жовтня 2019 по 26 листопада 2019. Сума заборгованості складається з: заборгованість за простроченим тілом кредиту за період з 02.11.2019 по 26.11.2019 у сумі 455000,00 доларів США; заборгованість за простроченими процентами по кредиту за період з 29.10.2019 по 26.11.2019 у сумі 3795,82 доларів США; нарахована комісія за порушення умов договору у сумі 2275,00 доларів США. Загальна сума заборгованості складає 461070,82 доларів США, плата за вчинення виконавчого напису становить 110564,59 грн. Запропоновано звернути стягнення на основні засоби, які належать боржнику на підставі договору застави № 06-1-07-23/3 від 02.11.18. з усіма доповненнями до нього, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Євроінвест Метал". За рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначених основних засобів задовольнити вимоги стягувача - АТ "Скай Банк".

28.11.19. постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Білан С.В. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Орел О.О. за № 1447, виданого 27.11.19., відкрито виконавче провадження № 60749848 про звернення стягнення на основні засоби (обладнання), що належить боржнику-позивачу, які були передані в заставу стягувачу-відповідачу на підставі договору застави № 06-1-07-23/3 від 02.11.18. з усіма доповненнями до нього, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Євроінвест Метал": 15 одиниць обладнання. В подальшому здійснювались виконавчі дії в межах ВП № 60749848.

29.11.19. відповідач отримав від позивача заперечення № 54/19 від 27.11.19. проти переходу права власності на предмет забезпечуваного обтяження до обтяжувача.

Третя особа на стороні позивача надіслала банку Довідку від 29.11.19. № 11/29-01 із повідомленням про те, що станом на 29.11.19. позичальник не має заборгованості по виплаті відсотків, додавши платіжні доручення на 10 аркушах.

03.12.19. позивач надав відповідачу заперечення щодо суми заборгованості за кредитним договором в частині нарахування комісії за порушення умов договору забезпечення в сумі 2275,00 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час вчинення 27.11.19. виконавчого напису нотаріусом було порушено вимоги ст. 27 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо недотримання тридцятиденного строку з моменту реєстрації 05.11.19. в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також вимоги щодо безспірності вимог банку, оскільки пред`явлена фактично неіснуюча заборгованість за прострочення процентів по кредиту за період з 29.10.19. по 26.11.19. в сумі 3795,82 доларів США, оскільки після закінчення строку кредитування 01.11.19. проценти не підлягають нарахуванню.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів дотримання приватним нотаріусом вимог чинного законодавства під час вчинення виконавчого напису.

Проаналізувавши доводи учасників справи, надані докази, договірні відносини сторін та норми чинного законодавства, що підлягають застосування до спірних правовідносин, суд зазначає викладене далі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).

Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Пунктом 1 частини першої статті 21 цього Закону, до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.

За змістом статті 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до частини першої статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом Україні "Про нотаріат". Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно з пунктами 3.1, 3.5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12. № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Отже, можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як загальним Законом України "Про нотаріат", так і спеціальним - Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

При цьому частинами першою, третьою статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.

Така вимога узгоджується із частиною першою статті 27 цього Закону згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.

Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пов`язує можливість звернення стягнення на предмет застави не лише з виконанням чи невиконанням боржником вимоги усунути порушення зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й встановлює відповідний строк для такого виконання - протягом 30 днів, та пов`язує початок спливу вказаного строку з моментом реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а отже, і подальших дій зі звернення стягнення на предмет застави.

Тобто, ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення запеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

У постанові Великої Палати від 16.05.18. у справі № 320/8269/15-ц Верховним Судом висловлено правову позицію, що відсутність у Законі України "Про нотаріат" та в Порядку № 296/5 вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону № 1255-IV щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту такої реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог, оскільки при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо його не скасовано виданим пізніше загальним актом.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрацію змін) № 62903323 від 05.11.19., звернення стягнення на рухоме майно: 15 одиниць обладнання (підстава обтяження: договір застави № 06-1-07-23-З від 02.11.18.) було зареєстровано у реєстрі 05.11.19. 10:31:33, а тому відповідно 30 денний строк, наданий боржнику, від дати реєстрації, станом на 27.11.19. (день вчинення виконавчого напису) не сплинув. Вказана обставина перешкоджала вчиненню нотаріусом виконавчого напису та є належною підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України "Про нотаріат". Вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису до спливу 30 денного строку з дати реєстрації звернення стягнення на предмет застави вказує на незаконність нотаріальної дії.

У спірних правовідносинах приватний нотаріус не перевірив реєстрації стягувачем у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, не врахував, що звернення стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису може бути розпочате лише в разі невиконання боржником свого зобов`язання протягом тридцяти днів з дня реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.

За таких обставин суд вважає, що факт недотримання стягувачем положень частини третьої статті 24 та частини першою статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і нездійснення ним до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки звернення стягнення на предмет застави пов`язується саме з реєстрацією у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження та сплив тридцятиденного строку для добровільного виконання боржником свого зобов`язання.

Щодо питання визначення безспірності суми заборгованості під час розгляду даної справи про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису за № 1447, вчинений 27.11.19. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орел О.О., судом встановлено таке.

Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 1.1., 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2 пункту 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Підпунктами 3.1 - 3.5 пункту 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок) встановлено, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.

Судом враховано, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказана позиція в тому числі викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, 02 липня 2019 року справа № 916/3006/17 з подібних правовідносин.

Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову (Постанова Верховного Суду від 26.06.18. у справі № 910/16252/17).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За частиною другою цієї статті якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

З наданих документів судом вбачається, що повернення кредитних коштів позичальником у сумі 455000,00 доларів США, з фіксованою процентною ставкою 10,5% річних, комісією, за угодою-заявкою від 02.11.18. відповідно до додаткової угоди № 2 від 31.05.19. до неї, було узгоджено шляхом здійснення двох рівних платежів станом на 01.10.19. та 01.11.19., тобто остаточний строк повернення кредиту настав 01.11.19.

Проте, банк шляхом надсилання боржнику та заставодавцю, поручителю вимоги від 02.10.19. № 18-04/1903 в 30-денний термін з моменту отримання вимоги, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції та інші платежі, скористався своїм правом вимоги дострокового повернення позики.

Тож, визначений термін повернення кредиту до 01.11.19., був змінений кредитором на повернення всієї суми в термін 30 днів з моменту отримання вимоги, яка фактично отримана позичальником - ТОВ "Євроінвест Метал" та заставодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комбінат "Робін" 10.10.19., отже 30-денний термін настав 09.11.19.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вищезазначена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

З огляду на вказане суд відхиляє аргументи відповідача про те, що він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до заяви АТ "Скай Банк" № 24-02/2431 від 27.11.19. про вчинення виконавчого напису на договорі застави № 06-1-07-23/З від 02.11.18., розрахунку боргу станом на 27.11.19., заборгованість ТОВ "Євроінвест Метал" за Угодою-заявою № 06-1-07-23 від 02.11.18. за період з 29.10.19. по 26.11.19. склала 461070,82 доларів США, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту за період з 02.11.19 по 26.11.19 у сумі 455000,00 доларів США, 3792,82 грн заборгованості за простроченими процентами по кредиту, 2275,00 грн нарахованої комісії за порушення умов договору.

Сторонами не оспорюється сума основного зобов`язання за кредитом у розмірі 455000,00 доларів США.

Позивач долучив до матеріалів справи Довідку ТОВ "Євроінвест Метал" за вих № 11/29-01 від 29.11.19., меморіальні ордери про сплату позичальником ТОВ "Євроінвест Метал" відсотків за користування кредитом (арк. справи 80-89 т. 1) з призначеннями платежу: % за користування кредитними коштами згідно угоди-заяви № 06-1-07-23 від 01.11.18.

Отже позичальником сплачувались відсотки за користування кредитом, нараховані до 28.10. 19, несплаченими є відсотки за користування кредитом за період з 29.10.19 по 01.11.19, а не за період з 29.10.2019 по 26.11.19.

Також відповідачем не вказано на існування заборгованості за відсотками за користування кредитом за попередні періоди в межах строку дії договору (до 29.10.19.).

Таким чином, нарахування банком заборгованості за простроченими процентами по кредитом за період з 02.11.19 по 26.11.19 не є безспірним, оскільки факт їх нарахування та включення до суми заборгованості, що є предметом звернення стягнення на рухоме майно позивача суперечить ст. ст. 625, 1050 ЦК України.

Щодо розміру нарахованої комісії за порушення умов договору застави, суд відзначає, що умовами угоди-заяви № 06-1-07-23 від 02.11.18. за порушення договору забезпечення передбачено розмір комісії - 1% від суми кредитного ліміту, в зв`язку з чим, не вбачається обґрунтованість заявленої суми. Також відповідачем не вказано, яке саме порушення було вчинено позивачем.

З аналізу долучених до матеріалів справи документів, вбачається, що станом на день вчинення виконавчого напису нотаріусом, сума заборгованості за кредитним договором № 06-1-07-23 від 02.11.18. була меншою, ніж заявлена відповідачем у розрахунку та на яку вчинено виконавчий напис, загальна сума заборгованості не була безспірною.

Інші доводи сторін суд відхиляє, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів учасників справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1447, вчинений 27.11.19. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орел Оленою Володимирівною.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Скай Банк" (01054, м. Київ, вулиця Олеся Гончара, будинок 76/2; ідентифікаційний код 09620081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комбінат "Робін" (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 36; ідентифікаційний код 39627921) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.08.20.

Суддя Т.М. Ващенко