ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

19 липня 2007 р.                                                             Справа  № 11/94

За позовом Приватного підприємства „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст

до відповідача: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального Управління Головної автотрансінспекції у Закарпатській області, м.Ужгород

про скасування протоколу та постанови про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій.

Суддя     Л.М.Якимчук,

Секретар судового засідання -

За участю представників сторін:

від позивача: не з"явився.

від відповідача: не з"явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство, „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст  звернулося до суду до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального Управління Головної автотрансінспекції у Закарпатській області, м.Ужгород про скасування протоколу №003082 від 25.09.2006 та постанови від 29.09.2006 №031758 про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно застосував фінансові санкції за відсутність у водія ліцензійної картки та подорожнього листа, оскільки автомобіль ИВЕКО 14517 держномер АО 7296 АС здійснював перевезення власного вантажу, а не надавав послуги з перевезення вантажу.

Відповідно до абз.16 ст.9 Закону України „Про автомобільний транспорт” ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення вантажів.

Ліцензійна картка є додатком до ліцензії про надання послуг з перевезення вантажів загального користування.

Ліцензійна картка оформляється на транспортні засоби загального користування, які мають допуск до надання послуг. Вказані норми містяться в Положенні про ліцензійну картку, зат. наказом Міністерства транспорту України від 24.11.2005 №803, зареєстрованого в Мінюсті України 12.12.2005 №1487/11767.

Подорожній лист був у водія про що свідчить ксерокопія листа та ксерокопія з книги реєстрації подорожніх листів.

Позивач зазначає, що про оспорювані документи йому стало відомо від ДВС у Хустському районі в січні 2007 року, після одержання постанови про відкриття виконавчого провадження. Він, позивач, 29.01.2007 оскаржив зазначену постанову в Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, однак, у задоволенні скарги йому відмовлено, про що повідомлено у листі, отриманого ним 07.03.2007.

Відповідач позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у запереченні на адміністративний позов. Зокрема, вказав, що згідно акту перевірки від 25.08.2006 №001558 було встановлено факт надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких вказано у ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт”, а саме, відсутня ліцензійна картка, подорожній лист. Статтею 48 Закону передбачено, що наявність ліцензійної картки для водія є обов’язковим документом для особи, що здійснює перевезення вантажів. Відповідно до ст.60 цього Закону не оформлення документів, передбачених ст.48 Закону, вважається порушенням законодавства про автомобільний транспорт і є підставою для застосування штрафних санкцій.

Водієві було роз’яснено порядок розгляду справи, що підтверджується підписом водія у акті перевірки.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.07.2007 до 12год 19.07.2007.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

                                        ВСТАНОВИВ:

Службовою особою територіального Управління Головної автотрансінспекції у Закарпатській області, м.Ужгород 25.08.2006 проведено перевірку дотримання вимог законодавства про автотранспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом в смт.Міжгір’я (маршрут Міжгір’я –Хуст). Під час перевірки складено акт №001558 від 25.08.2006 в якому зазначено, що при перевірці автомобіля марки ІВЕКО-14517, номерний знак АО 7296 АС, який ПП „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст орендує згідно договору оренди від 01.06.2006 у ДП „Украгрокомплект-Закарпаття”, с.Великий Раковець Іршавського району, виявлено таке порушення „Здійснював перевезення вантажу (яфин) без наявності ліцензійної картки та подорожнього листа.

У кінці акту, після підпису водія, міститься такий запис: „Розгляд відбудеться до 05.09.2006”.

На підставі зазначеного акту тією самою службовою особою через місяць, тобто 25.09.2006 складено протокол №003082 про виявлення під час перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено, що під час перевірки автомобіля марки ІВЕКО-14517, держномер АО 7296 АС, який належить ПП „Метеора-Закарпаття”, м.Хуст виявлено таке порушення: „Здійснював перевезення вантажу без наявності ліцензійної картки та подорожнього листа”, за яке передбачена відповідальність за ст.60 абз.2 Закону України „Про автомобільний транспорт”.

На підставі вказаних акту та протоколу 29.09.2006 старший держінспектор на автотранспорті у Закарпатській області Рева Ю.С. виніс постанову №031758 про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій, в якій зазначено: „Враховуючи, що ПП „Метеора-Закарпаття” у 08.05год. 25.08.2006 у смт.Міжгір”я надавав послуги з перевезення вантажів без наявності необхідних документів, перелік яких визначений ст.48 Закону, допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідльність за яке передбачена п.2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт”, постановляю: застосувати до ПП „Метеора-Закарпаття” фінансові санкції у сумі 1700грн.”.

Підписав постанову також Ревта Ю.С., однак, його посада вказана: „начальник”.

Проаналізувавши зазначені документи та законодавство, яке регулює питання щодо застосування до порушеників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції, суд констатує наступне:

Закону України „Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 №2344-ІІІ, в редакції з 07.04.2006 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб’єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автотранвпорту та безпеку перевезень. (ст.3 Закону).

Згідно ст.1 вказаного Закону автоперевізник –фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів  чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідач, застосовуючи  до відповідача фінансові санкції керувався п.2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт”, який передбачає відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст.39, 48 цього Закону.

У судовому засіданні встановлено, що позивач, відповідно до своєї статутної діяльності займається оптовою торгівлею фруктами та овочами.

На підставі дозволів на закупку природних рослинних ресурсів місцевого значення на території Міжгірського району, виданих управлінням агропромислового розвитку Міжгірської райдержадміністрації, позивач здійснював заготівлю чорниці, зокрема 25.08.06, автомобілем орендованим згідно договору оренди від 01.06.2006, тобто здійснював вантажні перевезення для власних потреб.

У абз.8 ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт” вказані документи, які повинні мати і пред”являти особам, що  уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, юридичні особи, що здійснюють  вантажні перевезення для власних потреб. Це, зокрема, для автомобільного перевізника –документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи,  передбачені законодавством України:

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

У оспорюваній постанові  від  29.09.2006  №031758 зазначено порушення, за яке застосовано фінансові санкції до позивача з посиланням на ч.2 ст.60 Закону - надання послуги з перевезення вантажів без наявності необхідних документів, перелік яких визначений ст.48 Закону, а у акті перевірки і протоколі конкретизовано - без наявності ліцензійної картки та подорожнього листа.

З таким твердженням відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону „Про автомобільний транспорт” послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

У даному випадку позивач здійснював вантажні перевезення для власних потреб, а отже ліцензія та ліцензійна картка не повинні бути у нього та його водія, оскільки згідно ст. 48 Закону їх наявність обов’язкова  для юридичних осіб, що здійснюють вантажні перевезення на договірних умовах Абзацом 12 ст.9 Закону передбачено видача ліцензії на господарську діяльність з надання  послуг з перевезення  вантажів.

Стосовно наявності у водія, що здійснював перевезення чорниці 25.08.2006, дорожнього листа, то позивач у спростування твердження відповідача про його відсутність, надав суду належним чином завірену копію подорожнього листа № 68 від 21.08.2006, витяг з книги реєстрації шляхових листів, де під номером 68 є запис про те, що водій  Лемак В.М. 21.08.2006 отримав шляховий лист, що стверджується його підписом; накладними  №№ 283-285 від 25.08.2006, реєстром прихідних документів за серпень 2006 року.

Відповідно до ч.1 ст.71  КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги  та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього кодексу.

Частиною другою ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах  про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних  повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оспорюваної постанови, тому у цій  частині позовні вимоги підлягають до задоволення.

Разом з тим у задоволенні позовних вимог щодо  скасування протоколу №003082 від 25.09.2006 належить відмовити, оскільки він не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальності дії у розумінні ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, тому компетенція адміністративних судів не поширюється на такі види спорів.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 158, 162, 163, 186, 254, п.6 р-л УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задоволити частково.

2.          Скасувати постанову територіального управління Головавтотрансінспекції у Закарпатській області №031758 від 29.09.2006 про застосування до ПП „Метеора-Закарпаття”, м. Хуст фінансових санкцій.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                         Л.М.Якимчук