ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" березня 2010 р. Справа № 11/191-09
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: Компанець Є.М. (довіреність від 19.01.2009р.),
від відповідачів:
- ТОВ "Севоя": Левицька-Корчун В.І. (довіреність від 03.06.2009р.),
Люлькіс І.М. (довіреність від 03.06.2009р.),
- підприємця ОСОБА_4: ОСОБА_2 (довіреність від 03.06.2009р.),
ОСОБА_3 (довіреність від 03.06.2009р.),
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства Адідас АГ (Аdidas AG)
на рішення господарського суду Вінницької області
від "03" листопада 2009 р. у справі
за позовом акціонерного товариства Адідас АГ (Аdidas AG) (Німеччина)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Секвоя" (м.Вінниця),
підприємця ОСОБА_4 (м.Вінниця)
про захист прав інтелектуальної власності,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року акціонерне товариство "Адідас АГ" (далі - компанія "Адідас") звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ''Секвоя'' і підприємця ОСОБА_4 про стягнення з них по 206049,50 грн. матеріальних збитків за порушення права інтелектуальної власності, що виявилося у виготовленні і реалізації фальсифікованої продукції з безпідставним використанням торговельної марки "Аdidas".
16 вересня 2009 року позивач подав клопотання про зміну позовних вимог, в якому просив стягнути з ТОВ "Фірма "Секвоя" і підприємця ОСОБА_4 на користь компанії "Адідас" матеріальні збитки в сумі 412099 грн. шляхом перерахування цих коштів уповноваженому представнику компанії "Адідас" - ТОВ "Фірма "Пахаренко і партнери" (т.2 а.с.4 - 5).
Рішенням господарського суду Вінницької області від 03.11.2009р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі і в додаткових поясненнях до неї представник компанії "Адідас" просить скасувати рішення суду від 03.11.2009р. і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідності висновків суду обставинам справи. Зазначає, що на час розгляду справи в апеляційному суді Вінницької області суд не мав 20 висновків Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області від 22.11.2006р., які підтверджують, що фальсифікована продукція виготовлялася з сировини і на обладнанні ТОВ "Фірма "Секвоя", і не міг дати їм належну оцінку. Господарський суд безпідставно вважав встановленим факт придбання ТОВ "Фірма "Секвоя" продукції для реалізації. В ході судового розгляду даної справи не проведено дослідження витребуваних судом у Ленінському та Замостянському районних судах м.Вінниці матеріалів цивільної справи № 2-4704/08 та адміністративної справи № 3-1/07. Господарська діяльність підприємця ОСОБА_4, що виявилася в пропонуванні до продажу та продажу фальсифікованої продукції з використанням торговельної марки "Аdidas", не була досліджена і оцінена судом. Встановивши факт зберігання спортивного одягу, взуття, аксесуарів з використанням торговельної марки "Аdidas" у виробничих та торговельних приміщеннях ТОВ "Фірма "Секвоя", суд не визнав даний факт порушенням права на торговельну марку. Наявність елементів використання торговельної марки - виробництво, зберігання, пропонування до продажу, продаж підтверджується доказами у справі, що залишені судом поза увагою. На думку особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, головним порушенням, яке допустив суд при прийнятті рішення, є ототожнення поняття вини в кримінальному та адміністративному праві і поняття вини в цивільному праві. Відмова в задоволенні позову мотивована посиланням суду, зокрема, на те, що вина відповідачів не встановлена в кримінальному чи адміністративному порядку, хоча в даному випадку предметом позову є захист інтелектуальної власності на торговельну марку у спосіб стягнення з відповідачів матеріальних збитків. Відповідачі не довели, що виготовлення, зберігання, пропонування до продажу, продаж товарів з використанням торговельних марок "Аdidas" відбулось необережно чи внаслідок дії обставин непередбачуваної сили, тобто не з їх вини (т.2 а.с.94 - 96, 101 - 105).
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просив залишити рішення суду від 03.11.2009р. без змін. Вважає, що судом першої інстанції законно та обгрунтовано прийнято рішення про відмову у позові, оскільки відсутній склад правопорушення: вина ОСОБА_4, протиправна поведінка, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та фактом заподіяння збитків. Посилаючись на ст.52 ЦК України вказує, що цивільну відповідальність за зобов'язаннями підприємця ОСОБА_4 має нести фізична особа - ОСОБА_4 Державна реєстрація підприємця ОСОБА_4 була припинена, про що свідчить відмітка на копії свідоцтва про державну реєстрацію та довідка ДПІ у м.Вінниці від 18.08.2009р. № 6306. Рішеннями судів в адміністративній і цивільній справах, які набули законної сили, стороною в яких були позивач і громадянин ОСОБА_4, встановлено відсутність вини останнього в заподіянні шкоди. Зазначає, що не мав місця такий факт як пропонування господарським товариством - фірмою "Секвоя" продукції з торговельною маркою "Аdidas" для першого продажу, та, як наслідок, судом не встановлено в діях ТОВ "Фірма "Секвоя" протиправної поведінки, а також відсутній факт заподіяння збитків. 15 грудня 2009 року державна реєстрація ТОВ "Фірма "Секвоя" припинена, що підтверджується відміткою на копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою ДПІ у м.Вінниці від 23.12.2009р. № 27207/10/29 (т.2 а.с.108 - 110).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Компанія "Адідас" у встановленому порядку зареєструвала торговельну марку "Аdidas", що підтверджується Витягами з міжнародного реєстру торговельних марок Всесвітньої організації інтелектуальної власності (т.2 а.с. 21 - 31). Ця торговельна марка зареєстрована для товарів 18, 25, 28 класів Міжнародної класифікації для товарів та послуг, а саме: на одяг, взуття, гімнастичні та спортивні товари, дорожні сумки, аксесуари. Компанія "Адідас" використовує зазначену торговельну марку на своїй продукції, в тому числі, на території України, є єдиною офіційною особою, що має право дозволяти та забороняти використання торговельної марки "Аdidas" (т.1 а.с.27, 28, т.2 а.с.10,11).
В силу ч.3 ст.494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
ОСОБА_4 був зареєстрований підприємцем 26 грудня 2000 року (т.1 а.с.24 - 25). Державна реєстрація ТОВ "Фірма "Секвоя" проведена 20.03.1993р., керівником підприємства зазначений ОСОБА_4 (т.1 а.с.26).
16 травня 2006 року Відділом державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Вінницькій області проведено перевірку виробничих і торговельних приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Секвоя", про що складено протокол огляду місця події (т.1 адмін.справи № 3-1/07, а.с.3 - 9, 10 - 15).
Згідно з протоколом оперативної закупівлі від 16.05.2006р., проведеної працівниками ВДСБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, в приміщенні магазину ТОВ "Фірма "Секвоя" ОСОБА_4 реалізовано громадянину ОСОБА_5 спортивні товари з нанесеним на них торговим знаком "Аdidas", які було пошито в цеху ТОВ "Фірма "Секвоя" на замовлення цієї особи (т.1 адмін.справи № 3-1/07, а.с.25).
Видатковою накладною від 16.05.2006р. № ИЛ-00161 і товарним чеком від 16.05.2006р. № 161 підтверджується факт відпуску підприємцем ОСОБА_4 товару підприємцю ОСОБА_5 на умовах попередньої оплати, а саме: форми спортивної "Аdidas" в кількості 30 штук по ціні 71,00 грн. на суму 2130,00 грн., костюмів спортивних "Аdidas" в кількості 15 штук по ціні 108 грн. на суму 1620,00 грн., костюмів спортивних "Аdidas" в кількості 15 штук по ціні 98,00 грн. на суму 1470,00 грн., костюмів спортивних "NІКЕ" в кількості 33 штуки по ціні 140,00 грн. на суму 4620,00 грн., всього на загальну суму 9840,00 грн. (т.1 а.с.30, 31).
З пояснень директора ТОВ "Фірма "Секвоя" ОСОБА_4 та інших працівників цього підприємства від 16.05.2006р. в адміністративній справі № 3-1/07 про порушення ОСОБА_4 прав на об'єкт права інтелектуальної власності за ст.51-2 КУпАП вбачається, що ТОВ "Фірма "Секвоя" створено для здійснення торгівлі спортивним одягом та інвентарем. В 2001 році ТОВ "Фірма "Секвоя" відкрило цех по пошиву спортивного одягу за адресою: м.Вінниця, вул.Київська, 16, в якому працювало 11 осіб. (т.1 адмін.справи № 3-1/07, а.с.16 - 24). На замовлення ОСОБА_5 товариством "Фірма "Секвоя" в березні - травні 2006 року було виготовлено 30 комплектів форм для футболістів з нанесенням на них торговельних знаків "Аdidas" та "NIKE".
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Фірма "Секвоя" здійснювало діяльність по пошиву, зберіганню спортивного одягу, взуття, аксесуарів з використанням торговельної марки "Аdidas" без згоди власника цієї торговельної марки. За результатами огляду місця події вилучено 1625 одиниць продукції "Аdidas", 164 рулони різної тканини, стрічки, замки, ярлики, нитки, швейні машини універсальні, розпошивочні машини.
Зразки вилученої продукції направлено представнику компанії "Адідас" для проведення дослідження (т.1 а.с.29, т.2 а.с.9).
Відповідно до висновку спеціаліста компанії "Адідас" від 23.05.2006р. за результатами дослідження щодо оригінальності спортивного одягу з використанням позначень "Аdidas", який був вилучений у приміщенні ТОВ "Фірма "Секвоя", зразки досліджуваної продукції є фальсифікованими, виготовленими з незаконним використанням торговельної марки, права на яку належать компанії "Адідас" (т.1 а.с.32 - 95).
За висновками спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України у Вінницькій області від 22.11.2006р. № 293, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 317, 318 з наданих на дослідження 26 виробів з позначеннями торговельної марки "Аdidas" 19 виробів виготовлено із сировини, вилученої під час огляду пошивочного цеху, та з високою ступінню вирогідності - на обладнанні, вилученому під час огляду цього цеху (т.1 а.с.108 - 152, т.2 а.с.154 - 181, т.2 адмін.справи № 3-1/07, а.с.2 - 63).
Згідно з висновком № 302-1 експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 10.07.2007р., виконаним Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Академії правових наук України на підставі постанови судді від 13.03.2007р. в адміністративній справі № 3-1/07, позначення, що нанесені на вилучений одяг, взуття, сумки, в усіх елементах співпадають із зображенням зареєстрованої торговельної марки "Аdidas", права на яку належать компанії "Адідас", тобто є тотожними зазначеній торговельній марці або схоже із зображенням міжнародної торговельної марки "Аdidas" - на 41 зразку, а на 6 зразках - не схоже, але використання трьох полосок на спортивному одязі є характерним стилем компанії "аdidas - Salomon AG"; спортивні товари з такими полосками (незалежно від їх розташування) асоціюються у споживачів з товарами компанії "Адідас". Розрахунок збитків компанії "Адідас", здійснений його представником, є правильним і складає 412099 грн. (т.1 а.с.96 - 102).
Позивач вважав, що господарське товариство "Фірма "Секвоя" і підприємець ОСОБА_4 незаконно використовували торговельну марку "Аdidas", тому звернувся до суду з позовом про стягнення з обох відповідачів збитків в розмірі 412099 грн., завданих порушенням права інтелектуальної власності на торговельну марку.
Відповідно до ст.420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
Стаття 492 УК України визначає торговельну марку як будь-яке позначення або будь-яку комбінацію позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Статтею 495 ЦК України встановлено, що майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з набуттям і здійсненням права інтелектуальної власності на торговельну марку, регулюються також Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Згідно з пунктом 4 ст.16 цього Закону використанням знака визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
Пунктом 5 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що власник торговельної марки має виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;
позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
Відповідно до п. 1 ст. 20 цього Закону будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачене статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Частиною 2 вказаної норми визначено, що на вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Отже, наведені докази свідчать про те, що ТОВ "Фірма "Секвоя" і підприємець ОСОБА_4 використовували торговельну марку "Аdidas" без згоди її власника, тобто порушили право інтелектуальної власності компанії "Адідас" на торговельну марку. У зв'язку з цим дії відповідачів є протиправними.
Способи захисту права інтелектуальної власності визначені статтею 432 ЦК України, в силу якої кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу (частина 1). У частині 2 статті 432 ЦК України як і в ст.21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" наведено перелік способів захисту права інтелектуальної власності.
Згідно із ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Заявлений компанією "Адідас" позов за своєю юридичною суттю є вимогами про відшкодування позадоговірної шкоди, яка регулюється главою 82 ЦК України.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, яка завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, для покладення на відповідачів цивільно-правової відповідальності з відшкодування збитків (шкоди), необхідними є, окрім їх протиправної поведінки, сукупність інших елементів, а саме: наявність збитків, безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина правопорушників.
Способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, передбачені статтею 1192 ЦК України, за якою з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Як видно зі змісту позовної заяви, компанія "Адідас" вважала для себе збитками упущену вигоду в сумі 412099 грн., яку обрахувала шляхом множення кількості продукції, вилученої в ході перевірки, проведеної працівниками міліції, на мінімальну ціну однієї пари (штуки) згідно з каталогами продукції "Адідас" та прейскурантом цін компанії ДП "Адідас - Україна" (т.1 а.с.7 - 14, 154, 155 - 170, 171 - 183).
Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач та відповідач. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення шкоди у вигляді неодержаного прибутку, обгрунтувати її розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування. При цьому позивач повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально.
Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що всупереч вимогам статтей 33, 34 ГПК України позивач не обгрунтував свої доводи і не підтвердив документально факт заподіяння йому збитків.
Апеляційний господарський суд вважає, що вартість продукції, яка зберігалася в цеху ТОВ "Фірма "Секвоя" і пропонувалася цим підприємством для продажу та фактично продана підприємцем ОСОБА_4, не є збитками позивача, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з діями відповідачів, оскільки не доведено, що вся вилучена працівниками міліції продукція могла бути продана як відповідачами, так і позивачем така ж кількість продукції, та що продаж відповідачами фальсифікованої продукції був перешкодою для компанії "Адідас" в реалізації такої ж кількості оригінальної продукції торгової марки "Аdidas".
Позивач не довів також правової підстави для покладення на відповідачів рівної міри відповідальності - стягнення з обох 412099 грн. матеріальних збитків.
Про невизначеність позивача із ступенем відповідальності кожного відповідача свідчить той факт, що в його додаткових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції, розмір заподіяних підприємцем ОСОБА_4 збитків складає 18840 грн. (т.2 а.с.117 - 118).
Президія Вищого господарського суду України в пункті 4 рекомендацій від 29.12.2007р. № 04-5/239 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" роз'яснила, що відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі слідчих органів.
Постановою судді Замостянського районного суду м.Вінниці від 31.08.2007р. у справі № 3-1/07 директора ТОВ "Фірма "Секвоя" ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі знака для товарів і послуг (т.2 а.с.69).
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 20.09.2007р. скасовано постанову Замостянського районного суду м.Вінниці від 31.08.2007р., а провадження в адміністративній справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, зобов'язано повернути ОСОБА_4 вилучену у нього продукцію (т.2 а.с.50, 70).
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що розмір заподіяних правопорушенням збитків є в особливо великих розмірах, а тому відповідальність за протиправні дії, зазначені в протоколі про притягнення до адміністративної відповідальності, має бути виключно кримінальною за ч.3 ст.229 КК України.
Вилучені в ході перевірки товари з наявним товарним знаком "Аdidas" та швейне обладнання повернуті ОСОБА_4, що підтверджується розпискою ОСОБА_4 від 12.07.2006р. (т.2 а.с.66 - 67).
12 березня 2008 року проведено знищення товару шляхом утилізації у зв'язку з неналежним зберіганням під час вилучення та його псуванням, про що відповідальними особами ТОВ "Фірма "Секвоя" складено акти (т.2 а.с.57, 63).
Що стосується кримінальної відповідальності, то постановою судді Ленінського районного суду м.Вінниці від 20.06.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 03.07.2006р., і постановою судді Замостянського районного суду м.Вінниці від 19.10.2006р. були скасовані постанови слідчих органів, відповідно, від 29.05.2006р. та від 12.09.2006р. про порушення кримінальної справи стосовно директора ТОВ "Фірма "Секвоя" ОСОБА_4 за фактом незаконного використання знака для товарів і послуг за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.229 КК України (т.2 а.с.51, 52, 53 - 55).
Таким чином, відсутній судовий акт про вину директора ОСОБА_4, а отже і ТОВ "Фірма "Секвоя" в незаконному використанні торговельної марки "Аdidas".
Компанії "Адідас" і "Найк" зверталися в Ленінський районний суд м.Вінниці з позовом до ОСОБА_4, ТОВ "Фірма "Секвоя" про відшкодування збитків (на користь компанії "Адідас" з кожного відповідача по 206049,50 грн., на користь компанії "Найк" з кожного відповіддача по 7946,0 грн.) та знищення продукції.
Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 07.10.2008р. в позові до ОСОБА_4 відмовлено з тих мотивів, що відсутні докази вчинення ним незаконних дій з фальсифікованою продукцією, а ухвалою цього ж суду від 07.10.2008р. закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ "Фірма "Секвоя" у зв'язку з тим, що спір між юридичними особами належить розглядати господарським судом (т.2 а.с.49, 71 - 72, 73 - 74, 75, 76).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 04.12.2008р. рішення і ухвала суду від 07.10.2008р. залишені без змін (т.2 а.с.79 - 80).
Отже, рішенням в цивільній справі встановлено відсутність вини ОСОБА_4 як фізичної особи в незаконних діях з фальсифікованою продукцією і це судове рішення в силу ст.35 ГПК України має преюдиціальне значення для вирішення даної справи.
Наявні в справі докази свідчать про те, що 13.08.2009р. державна реєстрація ОСОБА_4 як підприємця припинена записом державного реєстратора за № 217400600030/9056, про що свідчить відмітка на копії свідоцтва про державну реєстрацію, довідка ДПІ у м. Вінниці від 18.08.2009р. № 6306, довідка і витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.2 а.с.47, 48, 64, 65, 129 - 130, 131 - 132).
Витягом і довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відміткою на копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою ДПІ у м.Вінниці від 23.12.2009р. № 27207/10/29 про зняття з податкового обліку в ДПІ підтверджується, що 15.12.2009р. ТОВ "Фірма "Секвоя" припинило свою діяльність як юридична особа за рішенням засновників (учасників) господарського товариства (т.2 а.с.111, 112, 148 - 151).
За таких обставин відсутні підстави для стягнення збитків з ТОВ "Фірма "Секвоя" і підприємця ОСОБА_4
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то прийняте ним рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 03 листопада 2009 року залишити без змін, а апеляційну скаргу скарги акціонерного товариства "Адідас АГ" (Adidas AG) - без задоволення.
2. Справу № 11/191-09 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Повний текст постанови складено та підписано 06.04.2010р.
Надруковано 5 прим.:
1 - у справу,
2 - представнику позивача Шамріній О.О.,
3,4 - відповідачам,
5 - в наряд.