Справа № 2-а-3465/2008

чернігівський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
19 листопада 2008 року     м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді     Сорочко Є.O.,

суддів:     Гром Л.М.,

Скалозуб Ю.О.,
при секретарі     Ясинському С.Г.,

з участю позивача     ОСОБА_2,

представника позивача     ОСОБА_3,

представника відповідача     Смірнова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання дій протиправними, наказу нечинним, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про визнання дій щодо звільнення протиправними, визнання наказу № 1016-ВК24п від 28.08.2008 року про звільнення нечинним, поновлення на посаді заступника начальника управління - начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області з 28.08.2008 року, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що звільнення є незаконним, оскільки підстави для звільнення його з займаної посади відсутні, а саме звільнення проведено з порушенням встановленого порядку. Незаконне звільнення призвело до моральних страждань позивача.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснив, що обставини викладені в службовій записці від 28.08.08р. не відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснила, що позивач має чисельні заохочення, до службових обов'язків відносився сумлінно і грубих порушень трудових обов'язків не допускав, незаконне звільнення призвело до моральних страждань позивача, які полягають в погіршені стану здоров'я, що призвело до госпіталізації, зменшені авторитету та поваги серед знайомих,

погіршенні відносин з рідними і таку моральну шкоду позивач оцінює в 25000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просила в його задоволенні відмовити та пояснив, що позивача звільнено за грубе порушень трудових обов'язків, яке полягає в порушенні Рішення Колегії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 31.03.08р. № 1, наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 31.03.08р. № 65 та спільного розпорядження Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та державної автомобільної інспекції від 26.06.08р. № 4/14-5287/41/1-9-2937п. Крім того ОСОБА_2 не ініціював та не провів жодної наради з перевізниками, не висвітлював в засобах масової інформації роботу управління, не приймав особистої участі в перевірках та на неналежному рівні контролював роботу інспекторського складу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Наказом начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 13.04.05р. № 109-вк/24 ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника управління - начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області з 14.04.05р.

На підставі службової записки начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області, наказом начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 28.08.08р. № 1016-вк/24п ОСОБА_2 звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю (КЗпП) України.

Пункт 1 ст. 41 КЗпП України, передбачає можливість розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими працівниками, які займають керівні посади, за одноразове грубе порушення ними трудових обов'язків. Розірвання трудового договору на підставах, зазначених у п. 1 ст. 41 КЗпП України, передбачає визначення кола порушень трудових обов'язків, під які підпадають такі порушення, у яких ознакою грубості характеризуються усі факти, що характеризують їх склад -це і характер дії або бездіяльності працівника, й істотність наслідків порушення трудових обов'язків, і особливості причинного зв'язку між порушенням і його наслідками, і форми вини.

В службовій записці начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області, яка стала підставою звільнення ОСОБА_2 з займаної посади, зазначено, що в порушення Рішення Колегії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 31.03.08р. № 1 та наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті  від 31.03.08р. № 65  в план перевірок за місцезнаходженням

суб'єктів господарювання, які проводять свою діяльність в галузі автомобільного транспорту на третій квартал 2008 року позивачем включено лише сім перевізників, які здійснюють перевезення нелегально, а в другому кварталі 2008 року не було включено в план жодного «нелегального» авто перевізника. Але необхідно зазначити, що плани здійснення державного контролю за місцезнаходженням суб'єктів господарювання, які проводять свою діяльність в галузі автомобільного транспорту, на зазначені періоди затверджені начальником Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, крім того пропозиції щодо зазначених перевірок у третьому кварталі 2008 року та пропозиції щодо їх кількості надавались особисто начальником територіального управління. Плани роботи відділу державного контролю на відповідні періоди були затверджені начальником територіального управління. Позивач не може нести відповідальності за кількість перевірок, яка затверджена керівництвом, а всі заплановані заходи, відділом, який очолював позивач, виконувались про що свідчать відповідні інформаційні звіти.

Щодо неналежного виконання в липні 2008 року спільного розпорядження Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та державної автомобільної інспекції від 26.06.08р. № 4/14-5287/41/1-9-2937п в частині проведення спільних з Державною автомобільною інспекцією рейдових перевірок, то їх кількість та дата визначаються графіком роботи спільних мобільних груп, який затверджений начальником територіального управління та погоджений начальником управління Міністерства внутрішніх справ України у Чернігівській області. Всі заплановані на липень 2008 року спільні рейди виконані, що підтверджується відповідним звітом.

Стосовно не проведення жодної наради з перевізниками, то такі обставини не відповідають дійсності, оскільки відповідно до інформаційного листа управління регіонального розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації від 13.11.08р. № 02-05/632, позивач у 2008 році неодноразово приймав участю у засіданнях Конкурсного комітету, координаційної ради, у робочих зустрічах та нарадах з питань організації пасажирських автоперевезень в області і нарадах з перевідниками в районах.

Відповідач приймаючи рішення про звільнення з займаної посади позивача в порушення вимог ч.3 ст. 149 КЗпП України не врахував ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, крім того, що більшість обставин, викладених в службовій записці стосовно неналежного виконання своїх службових обов'язків ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Не прийнято до уваги, що службову записку складено в перший день виходу позивача з відпустки без проведення будь якого розслідування по викладених обставинах.

Крім того згідно підпункту 4 пункту 10 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 14.12.05р. № 888, начальник територіального управління має право вносити пропозиції начальнику Головавтотрансінспекції щодо дисциплінарної відповідальності працівників   територіального   управління,   крім   свого   заступника,   отже

висловлюючи пропозицію звільнити ОСОБА_2 з посади заступника начальника територіального управління, начальник територіального управління вийшов за межи своїх повноважень і така пропозиція не може бути підставою для звільнення. Таким чином щодо обставин викладених в службовій записці пояснення повинен був зажадати начальник Головавтотрансінспекції, а не начальник територіального управління, таких пояснень позивачем начальнику Головавтотрансінспекції не надавалось, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 149 КЗпП України.

Аналіз обставин справи дає суду підстави вважати, що звільнення позивача з посади заступника начальника управління - начальника відділу державного контролю територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернігівській області відбулося з порушенням норм трудового законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, з'ясувавши, наявність моральної шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні, приходить до висновку, що позивачем довідками з медичних закладів про суттєве погіршення стану здоров'я, підтверджено факт заподіяння йому моральних та фізичних страждань, пов'язаних з незаконним звільненням, також суд приймає до уваги, що з часу незаконного звільнення позивач не працював і тому був позбавлений засобів для нормальної життєдіяльності та належного забезпечення родини, що вимагало від ОСОБА_2 додаткових зусиль для організації свого життя, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню на суму 7000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті підлягають задоволенню оскільки є законними та обґрунтованими, дії відповідача необхідно визнати протиправними, а наказ про звільнення нечинним та таким, що підлягає скасуванню, в частині стягнення моральної шкоди необхідно задовольнити частково на суму 7000 грн. в стягненні 18000 моральної шкоди необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді - виконуються негайно.

Керуючись ст.ст.  122,  158 -  163,  167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Позовні  вимоги  ОСОБА_2 до  Головної державної

інспекції на автомобільному транспорті, задовольнити частково.

Дії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті щодо звільнення ОСОБА_2, визнати протиправними, а наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 1016-ВК24п від 28.08.2008 року про звільнення ОСОБА_2, визнати нечинним та скасувати.

Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника управління -начальника відділу державного контролю територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області з 28.08.2008 року.

Зобов'язати Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті здійснити нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 28.08.2008 року по 19.11.2008 року та забезпечити виплату.

Стягнути з Головної державної інспекції на автомобільному транспорті 7 000 (сім тисяч) грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова в частині стягнення заробітної плати за один місяць та поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

В іншій частині постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.