ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
УХВАЛА
Іменем України
«14» жовтня 2008 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого Омельченка А.Ф. суддів Саліхова В.В. та Нефедова B.C.
за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України Дацюка Є.В., засудженого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_2, його захисників адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_6, захисника засудженої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_7 на вирок військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 21 липня 2008 року, яким
військовослужбовця військової частини А-2320 колишнього майора
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Євпаторії Автономної Республіки Крим, раніше не судимого, одруженого та маючого на утриманні дочок 20 і 6 років, на військової службі з серпня 1982 року, на офіцерських посадах - з травня 1995 року, засуджено за ст. 191 ч. 5 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки і з конфіскацією майна, за ст. 366 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 2 років, за ст. ст. 27 ч.3 і 366 ч. 2 КК України до
Справа № 11-56/2008 Головуючий у суді І інстанції Лівійський C.B.
4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 2 років, за ст. 423 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, за ст. 425 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки, з конфіскацією майна,
військовослужбовця військової частини А-2320 сержанта контрактної служби ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Пригороднє Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, раніше не судиму , маючу на
утриманні сина 17 років, на військової службі з грудня 1982 року, засуджено за ст. 191 ч. 4 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років, за ст. ст. 27 ч. 5 і 366 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 1 рік, згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки та згідно зі ст. 54 КК України з позбавленням військового звання «сержант», військовослужбовця військової частини А- 0279 лейтенанта ОСОБА_10 який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Нова Каховка Херсонської області, раніше не судимого, на військової службі з червня 1999 року, на офіцерських посадах з червня 2004 року засуджено за ст. 191 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до З років, за ст. 366 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 2 роки, згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки, та згідно зі ст. 54 КК України з позбавленням військового звання «лейтенант»,
військовослужбовця військової частини А-2934 старшого матроса
контрактної служби ОСОБА_11,
яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Пінск Республіки Беларусь, раніше не судиму, маючу на утриманні дітей 1 і 2 років, на військової службі з вересня 2004 року засуджено за ст. 191 ч. 5 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до З років, за ст. 366 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 2 років, згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки,
військовослужбовця військової частини А-311 колишнього прапорщика
ОСОБА_12, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Калиновичи Гомельської області Республіки Беларусь, раніше не судиму, на військової службі з серпня 1992 року засуджено за ст. 191 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років, за ст. 366 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 2 років, згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки,
та громадянку ОСОБА_5,
яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Шаргороді Винницької області, раніше не судиму, колишнього бухгалтера військової частини А-2934 засуджено за ст. ст. 27 ч. 5 і 191 ч. 5 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 3 років, за ст. ст. 27 ч. 5 і 366 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади до 1 ріку, згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати певні посади на З роки.
Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 і ОСОБА_12 звільнені від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку в 2 роки для ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_10 та 3 роки - для ОСОБА_11 і ОСОБА_12
Вироком задоволені цивільні позови прокурора: суму 904653 грн. 79 коп. присуджено до стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 на користь військової частини А-2934, суму 2872 грн. 69 коп. присуджено до стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь військової частини А-2320, суму 68785 грн. 46 коп. присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь військової частини А-2320, суму 85514 грн. 61 коп. присуджено до стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_10 на користь військової частини А-0279. Рішення суду в частин цивільних позовів в апеляціях не оскаржені.
Відносно ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 апеляції не подавалися.
ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 і ОСОБА_12 судом першої інстанції визнані винними у скоєні злочинних дій при наступних, вказаних у вироку, обставинах.
В листопаді 2003 року ОСОБА_2 був призначений на посаду начальника фінансово-економічної служби військової частини А-2320, а ОСОБА_4 була призначена на посаду бухгалтера цієї військової частини у грудні 2003 року. У складі військової частини А-2320 (з єднання) входять військові частини А-0279 і А-3111, начальниками фінансових служб яких з грудня 2004 року являлися відповідно ОСОБА_10 та ОСОБА_12, а також військова частина А-2934, де з жовтня 2004 року тимчасово виконував обов'язки начальника фінансово-економічної служби ОСОБА_11, а бухгалтером цієї частини з серпня 2005 року була ОСОБА_5.
Відповідно функціональних обов'язків та посадових повноважень ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 виконували адміністративно-господарські функції. ОСОБА_4 і ОСОБА_5, хоча і займали посади бухгалтерів, але фактично виконували обов'язки касирів і керувались в роботі тимчасовим Положенням про бухгалтерський облік у Збройних Силах України.
ОСОБА_2, крім того, відповідно до Положення про фінансовий контроль у Збройних Силах України, здійснював фінансовий контроль, керівництво контрольно-ревізорською роботою, проводив безпосередньо ревізії і перевірки фінансово-господарської діяльності військових частин з'єднання.
З метою заволодіння грошовими коштами військових частин ОСОБА_2 розробив план розкрадань і втягнув у злочинну діяльність підлеглих, з якими шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, неодноразово, викрадав грошові кошти із кас військових частин в період з жовтня 2004 року по березень 2007 року.
Для цього ОСОБА_2 організував надання із військових частин А-2934 та А-0279 у фінансово-економічне управління Військово-Морських Сил необгрунтовано збільшених заявок на фінансування, внаслідок чого в касах військових частин постійно виникали залишки грошових коштів, які списувались за підробленими витратними касовими ордерами та роздавальними відомостями, вилучались з каси, привласнювались та розділялись.
При цьому ОСОБА_2 завірив учасників, що при проведенні ревізій він підтвердить у актах законність витратних касових ордерів, а обревізовані ним періоди в подальшому ніким не будуть перевірятися. Реалізовуючи задумане, ОСОБА_2, зловживаючи службовим становищем, надавав розпорядження касиру ОСОБА_4 про видачу йому із каси військової частини А-2320 в жовтні 2004 року 16.160 грн., в березні 2005 року 30.360 грн. 96 коп., в червні 2005 року 40.151 грн. 73 коп., які за вказівкою ОСОБА_2, ОСОБА_4 списала за підробленими витратними касовими ордерами.
Крім того, 18 травня 2005 року у військової частині А-2320 ОСОБА_2 склав завідомо неправдиві документи - касовий ордер № 101, роздавальну відомість без номера на видачу військовослужбовцям грошового забезпечення і присвоїв грошові кошти в сумі 30645 грн. 20 коп., а 2 вересня 2005 року підробив відомість № 245, за якою нібито видано військовослужбовцям - ОСОБА_15 - 3588 грн., ОСОБА_16 -4096 грн., ОСОБА_17-4096 грн., ОСОБА_18-3360 грн., ОСОБА_19-4096 грн., ОСОБА_20-2976 грн., ОСОБА_21-4096 грн. і ОСОБА_22-4384 грн., отримав у касі частини зазначені суми і привласнив їх. 29 грудня 2006 року ОСОБА_2 таким же чином по роздавальній відомості № 445 отримав в касі 7450 грн, 26 коп. і також їх привласнив.
Із каси військової частини А-2934 у 2006 році ОСОБА_2, ОСОБА_11 і ОСОБА_5 було викрадено: в березні 2006 року - 70.000 грн., в квітні того ж року - 56.000 грн., в травні - 92.500 грн., в червні - 108.000 грн., в липні -163.238 грн. 29 коп. і 90.900 грн., в серпні - 50.000 грн. і 117.657 грн., у вересні - 21.028 грн. 50 коп., в березні 2007 року -153.330 грн..
Із каси військової частини А-0279 у лютому і березні 2006 року ОСОБА_2 і ОСОБА_10 викрали відповідно 44.000 грн. і 42.221 грн. 33 коп.., які за вказівкою ОСОБА_2 були списані ОСОБА_10 по витратним касовим ордерам. ОСОБА_10, крім того, в червні 2006 року привласнив 15038 грн. 48 коп., а потім списав по витратним касовим ордерам. При перевірці фінансово-господарської діяльності військових частин А-0279 і А-2934 у 2006 році ОСОБА_2 приховав факти розкрадання грошових коштів. Зловживаючи своїм службовим станом ОСОБА_12 у військової частині А-3111 привласнила шляхом підроблення відповідних документів: в грудні 2005 року 8000 грн., в лютому 2006 року 24947 гри. 14 коп., в квітні того ж року 17029 грн. 52 коп, в травні того ж року 20306 грн. 84 коп., в червні того ж року 40363 грн., в листопаді того ж року 5102 грн. 14 коп., в грудні того ж року 19910 грн. 01 коп
ОСОБА_2 в липні та серпні 2006 року при проведенні фінансової ревізії військової частини А-311 належним чином не перевіряв фінансову документацію і не виявив незаконне списання грошових коштів на суму 110645 грн. 50 коп.
На вирок подані апеляції щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_10.
Засуджений ОСОБА_2 в апеляції стверджує, що суд без достатніх підстав визнав його винним у заволодінні грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем, групою осіб і в особливо великих розмірах, а також в службових підробленнях. Засуджений вважає, що висновки суду ґрунтуються на сумнівних доказах, припущеннях і показаннях засуджених, які обмовили його, а тому просить вирок щодо нього в частині засудження за ст. ст. 191, 366, 423 КК України скасувати, справу провадженням закрити, а його дії кваліфікувати як недбале ставлення до військової служби, при цьому пом'якшити призначене покарання.
Захисники засудженого ОСОБА_2 адвокати ОСОБА_3 і ОСОБА_13 в апеляціях вказують, що в; діях ОСОБА_2 вбачається скоєння злочину, передбаченого ст. 425 КК України, а інші інкриміновані йому злочини фунтуються на сумнівних показаннях інших засуджених, які обмовили ОСОБА_2. При цьому захисники посилаються на те, що суд при призначені покарання ОСОБА_2 не в повній мірі врахував пом'якшуючі обставини. Його сімейний стан, стан здоров'я та позитивні характеристики.
Державний обвинувач по справі заступник військового прокурора Військово-Морських Сил Няньчур С. М. в апеляції просить змінити вирок в частині призначення додаткових покарань у вигляді позбавлення військових звань відповідно ОСОБА_4 - «сержант», ОСОБА_10 - «лейтенант», як призначених з порушенням кримінального закону.
Захисник засудженої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 в апеляції просить вирок змінити і виключити посилання про позбавлення засудженої військового звання «сержант», оскільки судом додаткове покарання за жоден із злочинів окремо не призначено, а призначено лише за сукупністю злочинів. Заслухавши доповідь судді Нефедова B.C., пояснення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів військового апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисників підлягають частковому задоволенню, а прокурора і захисника ОСОБА_6 - повному задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій є необгрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що сформульовані у вироку висновки відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну й об'єктивну оцінку в їх сукупності та взаємозв'язку.
Доводи засудженого ОСОБА_2 та його захисників про те, що висновки суду ґрунтуються на сумнівних доказах, припущеннях і на показаннях засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, які обмовили його під тиском слідчих, є безпідставними.
Як видно з матеріалів справи, у засуджених не було підстав обмовляти один одного, так само як і самих себе. Вони неодноразово на досудовому та судовому слідстві давали покази стосовно викрадення грошових коштів, підроблення фінансових документів та ролі засудженого ОСОБА_2.
Сам ОСОБА_2 протягом досудового та судового слідства, визнаючи факти викрадення грошей, давав суперечливі свідчення і неодноразово змінював їх. Так, спочатку він заявляв про свою непричетність до привласнення грошей і не зміг пояснити причини недостач, факти наявності підроблених фінансових документів, а потім заявляв, що документи про законні витрати грошових коштів кудись пропали. В судовому засіданні він змінив свої покази і визнав себе винним у службовій недбалості.
У справі також не встановлено даних, які б свідчили про одержання органами попереднього слідства показань від засуджених протиправним способом, а ОСОБА_2 про це ніяких заяв не робив, скарг не подавав.
Таким чином висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_2 винним у викраденні грошових коштів, службовому підробленні та зловживанні владою відповідає фактичним обставинам і його заява про непричетність до цих злочинів відхилена правильно.
Разом з цим, суд першої інстанції без достатніх підстав визнав у вироку всі епізоди викрадення грошових коштів в особливо великих розмірах і
кваліфікував дії засуджених за ст. 191 ч. 5 КК України. При цьому суд виходив з того, що у засуджених була попередня змова на викрадення грошових коштів в особливо великих розмірах.
Однак з матеріалів справи вбачається, що такої змови у засуджених не було, намір привласнити грошові кошти виникав у них кожного разу самостійно, при цьому їх попередня змова стійкого характеру не носила, а інших даних не встановлено.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення засуджених викрадення грошових коштів у жовтні 2004 року, березні, травні, червні, вересні і грудні 2005 року, лютому, березні, квітні, травні, липні, серпні і вересні 2006 року кваліфікуючу ознаку - викрадення грошових коштів в особливо великих розмірах, оскільки суми викрадених грошових коштів не перевищують 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в 2004 році — 36900 грн., в 2005 році - 78600 грн., в 2006 році - 105000 грн., а дії засуджених за даними епізодами належить кваліфікувати за ст. 191 ч. 4 КК України.
Дії ОСОБА_2 за ст. ст. 366 ч. 2, 27 ч.3 і 366 ч. 2, 423 ч.2, 425 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.
Крім того, суд першої інстанції при призначенні покарання засудженим ОСОБА_4 і ОСОБА_10 в порушення вимог ст. 70 ч. 1 КК Украши, призначив додаткове покарання у вигляді позбавлення військового звання не за кожний злочин окремо, а за сукупністю злочинів, про що зазначено в апеляціях державного обвинувача і адвоката ОСОБА_6
За таких обставин вирок суду підлягає зміні, а призначення засудженим ОСОБА_4 і ОСОБА_10 додаткового покарання у вигляді позбавлення військових звань - виключенню.
Вирішуючи питання про міру покарання засудженим, суд врахував як характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ними злочинів, так і дані, що характеризують їх особи, ступінь та характер участі у вчинених злочинах, інші обставини справи і підстав для його пом'якшення , крім ОСОБА_2, про що порушено питання в його апеляції, немає.
Що стосується засудженого ОСОБА_2, то суд при призначенні йому покарання не в повної мірі врахував дані про його особу, сімейний стан, а з урахуванням виключення з вироку по більшості епізодів обтяжуючої обставини, апеляційний суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК Украши і призначити ОСОБА_2 за ст. 191 ч. 5 КК Украши покарання більш м'яке, ніж передбачено санкцією цієї статті. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 367, 369, 371 та 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
ухвалила:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 і його захисників адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_6 - задовольнити частково, а апеляції прокурора і захисника адвоката ОСОБА_7 - задовольнити повністю. Вирок військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 21 липня 2008 року змінити.
Виключити із обвинувачення засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_11 і ОСОБА_5 викрадення грошових коштів у жовтні 2004 року, березні, травні, червні, вересні і грудні 2005 року, лютому, березні, квітні, травні, липні, серпні і вересні 2006 року кваліфікуючу ознаку - викрадення грошових коштів в особливо великих розмірах та перекваліфікувати ці дії з ч. 5 на ч. 4 ст. 191 КК України, за якою призначити покарання та позбавити волі: ОСОБА_2 - на 5 років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки, ОСОБА_11 - із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки, ОСОБА_5 - із застосуванням ст. 69 КК за ст. ст. 27 ч. 5 і 191 ч. 4 КК України на 3 роки з позбавленням права обіймати певні посади на 2 року.
За ст. 191 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання і позбавити волі: ОСОБА_2 - на 6 років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки з конфіскацією майна, ОСОБА_11 - на 5 років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки, ОСОБА_5 - за ст. ст. 27 ч. 5 і 191 ч. 5 КК України на 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати певні посади на 2 роки. Вважати засудженими:
ОСОБА_2 - за ст. ст. 191 ч. 5, 191 ч. 4, 366 ч. 2, 27 ч. 3 і 366 ч. 2, 423 ч. 2, 425 ч. 2 КК України і згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим -позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 (три) роки, з конфіскацією майна;
ОСОБА_11 - за ст. ст. 191 ч. 5, 191 ч. 4, 366 ч. 2 КК України і згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати певні посади на 3 (три) роки; ОСОБА_5 - за ст. ст. 27 ч. 5 і 191 ч. 5, 27 ч. 5 і 191 ч. 4, 27 ч. 5 і 366 ч. 2 КК України і згідно зі ст. 70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права обіймати певні посади на 3(три) роки.
Виключити з вироку вказівки про позбавлення ОСОБА_10 військового звання «лейтенант», а ОСОБА_4 - військового звання «сержант».
Вважати засудженими: ОСОБА_10 за ст. ст. 191 ч. 4, 366 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права обіймати певні посади на 3 (три) роки і ОСОБА_4 за ст. ст. 191 ч. 4, 27 ч. 5 і 366 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права обіймати певні посади на 3 (три) роки.
Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_10 і ОСОБА_4 вважати звільненими від відбування покарання з випробуванням та встановленням кожному іспитового строку в 2 роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 тримання під вартою залишити без зміни і перевести його з гауптвахти в Сімферопольський слідчий ізолятор.
Урешті вирок залишити без змін.