Справа №2-6981/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Кухтея Р.В.
при секретарі Каліщук Л.Г.
з участю : позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення недоплаченої пенсії, компенсації втрати частини пенсії з урахуванням індексу інфляції, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» (далі - ВАТ «Луцьке РТП») про стягнення недоплаченої пенсії, компенсації втрати частини пенсії з урахуванням індексу інфляції. Свій позов обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 03 жовтня 2007 року його позов до ВАТ «Луцьке РТП» про стягнення премій, винагород, добових, середнього заробітку за весь час затримки виплати коштів та моральної шкоди було задоволено в повному обсязі. Відповідачем не було виконано рішення суду та надано довідку про заробіток, яку він вимагав для представлення до органів Пенсійного Фонду, необхідну для перерахування розміру пенсії за наявний трудовий стаж за період з 01 січня 2005 року по 13 травня 2005 року, тобто за період, коли його було незаконно звільнено. Рішенням суду від 29 листопада 2005 року його було поновлено. Однак дані саме вказані вище дані за період після його поновлення до Пенсійного Фонду не подавались.
Пізніше відповідачем було подано відомості за 2006 рік, де сума компенсації за вимушений прогул, сплачена йому за рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 листопада 2005 року за час незаконного звільнення, була включена однією сумою за березень 2006 року.
Вважає, що це не є правильним, оскільки період вимушеного прогулу за таких умов не включався до страхового стажу, що дає право на перерахунок пенсії, оскільки таке право виникає за умов роботи та сплати страхових внесків.
Крім того, до цих відомостей не було включено присуджених йому раніше сум відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 03 жовтня 2007 року.
Розмір фактично отримуваної пенсії за період 2006-2007 років, який мав бути за умов виконання відповідачем обов'язку щодо надання відомостей до Пенсійного Фонду та недоотримана різниця становить 4005,13 гривень.
Крім того, внаслідок інфляції, недоотримані вчасно кошти знецінились і їх отримання сьогодні не рівноцінно вартості цих коштів в тому разі, якби їх можна було б отримати вчасно. Згідно висновку бюро судово-економічної експертизи та аудиту № 7 від 20 жовтня 2008 року компенсація втрати частини пенсії йому з урахуванням індексу інфляції становить 1388,72 гривень.
Таким чином, просить суд стягнути з відповідача на його користь 4005,13 гривень недоотриманої пенсії та 1388,72 гривень компенсація втрати частини пенсії з урахуванням індексу інфляції.
Неправомірними діями відповідача йому також заподіяна моральна шкода, оскільки його позбавлено заробленої частини пенсії, що тривало майже два роки, що призводило до змін у звичайному житті. У зв'язку з недоотриманням коштів, він вимушений був звертатися до суду, прокуратури, оскільки не міг отримати довідку, замість того, щоб витрачати кошти на оздоровлення, придбання ліків та інші потреби. Внаслідок тривалих судових засідань погіршився сон, хвилювався перед відвідуванням державних установ з приводу порушених прав.
Зважаючи на викладене просить суд стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
Крім того, просить суд судові витрати, а саме сплачений судовий збір 53,94 гривень, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 1000 гривень витрат по оплаті правової допомоги та витрати на проведення економічного дослідження покласти на відповідача в розмірі 336 гривень покласти на відповідача.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, наведених в позовних заявах.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що довідка до Пенсійного Фонду надавалась двічі. Після першого надання довідки були виявлені порушення, які були усунуті і вдруге довідка надавалась правильна. Вини відповідача в тому, що не надавалась довідка не має.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала та підтримала пояснення, які давав представник відповідача ОСОБА_3
Заслухавши пояснення позивача, його представника, пояснення представників відповідача та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, 14 лютого 2006 року ОСОБА_1 звертався із заявою до генерального директора ВАТ «Луцьке РТП» в якій просив перерахувати його пенсію (а.с.8).
01 квітня 2006 року ОСОБА_1 звертався із заявою до генерального директора ВАТ «Луцьке РТП» в якій вказував на те, що 21 лютого 2006 року він звертався в бухгалтерію підприємства, однак не отримав довідки про заробітну плату за 2005 рік та просив видати йому довідку про персоніфіковану заробітну плату за 2005 рік для пред'явлення її в пенсійні органи (а.с.7).
Крім того, до генерального директора ВАТ «Луцьке РТП» із заявами про надання у відділ персоніфікованого обліку індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 за період 01 січня 2005 року по 30 квітня 2006 року зверталось двічі (06 квітня 2006 року № 1335/03-10 та 12 вересня 2006 року № 329502-10) управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі. В даних листах управління вказувало причину, по якій необхідна інформація, зокрема для проведення перерахунку пенсій відповідно до п.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.9, 10).
З копії листа управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі № 5086/08-11 від 27 листопада 2006 року вбачається, що за результатами надісланої інформації генеральним директором ВАТ «Луцьке РТП», який був направлений 21 листопада 2006 року за № 406, у відділі персоніфікованого обліку та інформаційних систем було встановлено, що індивідуальні відомості на ОСОБА_1 за 2005 рік повинні бути заповнені за формою «коригуючи» з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року з вказаними щомісячно сумами вимушеного прогулу без зауваження сум, які пішли на відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу адвоката. Також зазначено, що індивідуальні відомості за 2006 рік, для призначення пенсії, повинні бути заповнені з 01 січня 2006 року по момент звільнення з нарахованими щомісячно сумами заробітної плати. Вказаним листом генерального директора ВАТ «Луцьке РТП» було зобов'язано до 07 грудня 2006 року подати відкореговані відомості на ОСОБА_1 за 2005-2006 роки та попереджалось, що у разі не виконання у вказаний термін вимоги управління буде звертатись в прокуратуру Луцького району (а.с.11).
У зв'язку з невиконанням вимоги управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі 19 грудня 2006 року звернулося з листом до прокурора Луцького району (а.с.12).
За результатами перевірки додержання вимог законодавства про працю у ВАТ «Луцьке РТП» в порушенні кримінальної справи відносно голови правління ВАТ «Луцьке РТП» ОСОБА_5 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.172, 173, 175, 364, 382 КК України було відмовлено за відсутністю в діях останнього складу злочину. Однак у вказаній постанові вказується на те, що ВАТ «Луцьке РТП» неправомірно включено до форми «Індані» про заробіток ОСОБА_1 за 2006 рік суми відшкодування моральної шкоди та витрат на оплату послуг адвоката (а.с. ).
Судом також встановлено, що додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» про стягнення премій, винагород, середнього заробітку за час затримки виплати коштів та моральної шкоди, відповідача було зобов'язано надати управлінню Пенсійного фонду України в Луцькому районі відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за період 01 січня 2005 року по 29 травня 2006 року, відповідно до встановлених судом сум заробітної плати (а.с. 16).
Крім того, той факт, що ВАТ «Луцьке РТП» не видавало відповідної довідки підтверджено в судовому засіданні іншими оглянутими письмовими доказами.
Зокрема, з копії постанови заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції (далі по тексту - ВДСВ Луцького РУЮ) від 24 червня 2008 року вбачається, що виконавчий документ, виданий 18 грудня 2007 року був повернутий у Луцький міськрайонний суд у зв'язку з тим, що згідно актів державного виконавця від 07 березня 2008 року та 20 березня 2008 року боржник рішення суду не виконав (а.с. 18).
Судом встановлено, що індивідуальна відомість про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 01 січня 2005 року по 29 травня 2006 року відповідно до встановлених сум заробітної плати, була надана управлінню Пенсійного фонду України у Луцькому районі 25 липня 2008 року, а ОСОБА_1 отримав її 30 липня 2008 року (а.с.19-21).
У зв'язку з невиконанням ухвали суду начальником ВДСВ Луцького РУЮ прокурору Луцького району було направлено подання про притягнення винних осіб за невиконання рішення суду до кримінальної відповідальності (а.с 17).
За результатами розгляду подання прокурором Луцького 05 серпня 2008 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ВАТ «ОСОБА_2 РТП» за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст.382 КК України, оскільки зобов'язання, які надходили на адресу ВАТ «Луцьке РТП» від державного виконавця ВДВС Луцького РУЮ не виконувались по причині перебування генерального та фінансового директора ВАТ «Луцьке РТП» на лікуванні з 24 лютого та 28 лютого 2008 року (а.с. ).
Таким чином, з оглянутих в судовому засіданні вищевказаних документів вбачається, що ВАТ «Луцьке РТП» не виконувало вимогу стосовно видачі згаданої вище довідки як управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі та ОСОБА_1, так і вимогу суду та виконавця ВДВС Луцького РУЮ, а тому посилання представників відповідача на те, що довідка не видавалась по поважній причині, суд не бере до уваги, оскільки вона не виконувалась за період з лютого 2006 року по 25 липня 2008 року (ОСОБА_1 отримав довідку 30 липня 2008 року).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої він ухвалений, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
А тому, суд не приймає до уваги також доводи, зазначені у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 05 серпня 2008 року.
Обґрунтовуючи розмір суми недоплаченої пенсії суд виходив з наступного.
З довідки управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі № 429/02-22 від 26 серпня 2008 року про розмір отримуваної ним пенсії за період січень-грудень 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 отримував пенсію за в січні-березні в розмірі 436,49 грн., в квітні-вересні - 445,49 грн., а в жовтні-грудні - 452,49 грн. (а.с.22).
З довідки управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі № 430/02-22 від 26 серпня 2008 року про розмір отримуваної ним пенсії за період січень-грудень 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 отримував пенсію за в січні-березні в розмірі 466,49 грн., в квітні та травні - 494,06 грн., червні-серпні - 541,47 грн., у вересні - 574,98 грн., а в жовтні-грудні - 580,03 грн. (а.с.23).
Відповідно до листа начальника управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі № 25/7-11 від 12 вересня 2008 року щодо розміру пенсій ОСОБА_1, яку він міг би отримувати в разі звернення за перерахунком з добавленням страхового стажу і з більшого заробітку в червні 2006 року за умови, що ВАТ «Луцьке РТП» своєчасно надало правильний звіт до відділу ПОІСМ, який був надісланий на запит представника позивача - адвоката ОСОБА_2, розмір пенсії становив би з 01 червня 2006 року - 701,68 грн., 01 жовтня 2006 року - 703,43 грн., з 01 січня 2007 року - 706,93 грн., з 01 квітня 2007 року - 714,45 грн., з 01 жовтня 2007 року - 715,71 грн., з 01 січня 2008 року - 1091,72 грн., з 01 квітня 2008 року -1095,57 грн., аз 01 липня 2008 року- 1111,42 грн. (а.с.24).
Обґрунтовуючи розмір суми компенсації втрати частини пенсії з урахуванням індексу інфляції суд виходив з наступного.
Згідно висновку спеціаліста економічного виду дослідження № 7 від 20 жовтня 2008 року, складеного спеціалістом бюро судово-економічної експертизи та аудиту, компенсація втрати частини пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексу інфляції за період червень 2006 року по грудень 2007 року становить 1388,72 грн.
Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожен має право на достатній рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Таким чином, враховуючи наведені норми Закону та Конституції України, суд приходить до висновку, що неналежною виплатою ОСОБА_1 суми недоплаченої пенсії, а також компенсації втрати частини пенсії з урахуванням індексу інфляції, призвело до моральних страждань, змін у звичайному житті і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з принципу розумності та справедливості і вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума моральної шкоди в розмірі 1000 грн.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До судових витрат, пов'язаних з розглядом справи п.1 та 1 ч.3 вказаної статті відносяться витрати на інформаційно-технічне забезпечення та витрати на правову допомогу.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 25 від 20 жовтня 2008 року позивачем було сплачено адвокату ОСОБА_2 1000 грн. за надання прававої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат приймала участь у судових засіданнях, готувала запит в управління Пенсійного фонду України у Луцькому районі, а тому суд вважає, що до стягення підлягає вся сума, яка була сплачена позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.4 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються позивачі — робітники та службовці — за позовами про стягнення заробітної плати й за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.
Таким чином, з відповідача слід стягнути в користь держави 53 гривні 94 копійки судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Крім того, з відповідача також слід стягнути 336 гривень понесених витрат за проведення економічного дослідження щодо визначення суми компенсації втрати частини пенсії.
Керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.24, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.237-1 Кодексу Законів про працю України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» на користь ОСОБА_1 4005 (чотири тисячі п'ять) гривень 13 копійок недотриманої пенсії.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» на користь ОСОБА_1 1388 (одну тисячу триста вісімдесят вісім) гривень 72 копійки компенсації втрати частини пенсії з урахуванням індексу інфляції.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу п'ятсот) грн. завданої моральної шкоди.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень понесених витрат за надання правової допомоги.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» на користь ОСОБА_1 336 (триста тридцять шість) гривень витрат за проведення економічного дослідження щодо визначення суми компенсації втрати частини пенсії.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Луцьке ремонтно-транспортне підприємство» в користь держави 53 (п'ятдесят три) гривні 94 копійки судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо буде подана заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.