Справа №2- 1715/ 2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

« 29 » серрпня 2008 р.     м.  Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бартко В.М. ,  при секретарі Лисовець В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Фастові справу за позовом ОСОБА_1 до Малоснітинської сільської ради про визнання права власності на спадковий будинок, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадковий будинок,  посилаючись на те,  що його матері ОСОБА_2 належав житловий будинок №37 по вул.  8 Березня в с В.Офірна з надвірними будівлями,  прибудовою,  який розташований на земельній ділянці розміром 0, 4 га.

04.01.2000 року мати померла,  заповіту не склала,  а після її смерті він єдиний спадкоємець першої черги,  але вчасно оформити спадщину не міг так як відбував покарання у місцях позбавлення волі. Після повернення він фактично прийняв спадщину,  обробляв земельну ділянку,  відремонтував будинок,  в якому і проживає.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги,  посилаючись на вище вказані обставини та просив визнати за ним право власності на спадщину.

Відповідач в попереднє судове засідання не з»явився,  надіслав суду письмову заяву в якій позов визнав повністю,  просить справу розглянути без участі представника сільської ради.

Виходячи з наведеного,  суд вважає,  що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено,  що 04 січня 2000 року померла ОСОБА_2,  на яку право власності не зареєстровано,  але проведено інвентаризацію домоволодіння за адресою с В. Офірна,  вул.  8 Березня №37. Крім будинку на земельній ділянці розміром 0, 4 га знаходяться: погріб під частиною будівлі,  прибудова та сарай.

Позивач,  як син померлої,  являється спадкоємцем першої черги,  інших спадкоємців цієї черги не має. Після повернення з місць позбавлення волі він одразу ж фактично прийняв спадщину. Зробив ремонт будинку,  сплачував комунальні послуги,  обробляв земельну ділянку.

Відповідно до  ст.  1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця,  той з подружжя,  який його пережив,  та батьки.

Таким чином,  позивач,  як син померлої спадкодавиці,  є спадкоємцем за законом першої черги,  інших спадкоємцім не має,  та хоча на момент відкриття спадщини не проживав постійно в одному будинку зі спадкодавцем так як знаходився в місцях позбавлення волі,  але після повернення фактично прийняв спадщину,  заявив на неї своє право,  тому його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Наведене ніким не оскаржується,  підтверджується зібраними по справі доказами,  а саме: свідоцтвом про смерть ОСОБА_2,  свідоцтвом про народження,  довідками Малоснітинської сільської ради,  довідкою Фастівського МЕТІ,  технічним паспортом.

Аналізуючи дані докази,  суд вважає їх достовірними,  а позовні вимоги доведені в повному обсязі.

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.  ст.  130,  174 ЦПК   України,   ст.  ст.  328,  1220,  1225,  1261,  1268 ЦК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом,  після смерті матері ОСОБА_2,  яка померла 04.01.2000 року право власності на:

будинок з надвірними будівлями,  фундаментом та льохом,  що знаходиться за адресою: Фастівський район,  с В. Офірна,  вул.  8 Березня №37 на земельній ділянці площею 0, 4 га.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд київської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та подачею після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.