Справа № 2-2888/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2008 року     м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

У складі     головуючого - судді     Болибок Є.А.

при секретарі     Бондаренко А.В.

за участю:     представника позивача     ОСОБА_1

відповідача     ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Харківського головного регіонального управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,  -

ВСТАНОВИВ:

 Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №HAXRRX12750240 від 01.03.2007 року. У позовній заяві позивач вказав,  що ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 01.03.2007 року уклали кредитний договір №HAXRRX12750240. Відповідно до п.п. 1, 2 кредитного договору ЗАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався надати кредит у розмірі 1146, 00 грн. на термін до 03.03.2008 року,  а він,  ОСОБА_2,  зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку,  встановлених кредитним договором.  Відповідно до п. 1.1 кредитного договору він в період з 02 по 06 число кожного місяця зобов'язаний сплачувати: 129, 99 грн. для погашення заборгованості за кредитом,  який складається із заборгованості за кредитом,  за відсотками,  комісією,  а також витрат згідно умов. Згідно з п.4.1. кредитного договору ОСОБА_2 за порушення термінів оплати відсотків зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0, 15 % від суми простроченого платежу. Відповідно до  ст.  154 ЦК України,  за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. ЗАТ КБ "ПриватБанк" свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі,  а саме видав відповідачу кредит на суму 1146, 00 грн. В порушення умов кредитного договору,  а також  ст.  ст.  509,  526,  1054 ЦК України відповідач свої зобов'язання виконав частково. Відповідно до ч. 2  ст.  1050 України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. З врахуванням викладеного,  станом на 09.04.2008 року заборгованість відповідача становить 2971, 53 грн.,  а саме: основний борг - 1146, 00 грн.; відсотки - 1226, 83 грн.; комісія - 336, 96 грн.; пеня - 261, 74 грн. Згідно  ст.  ст.  525,  526,  530 ЦК України,  зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором,  одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається,  боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

У судовому засіданні відповідач позов визнав у повному обсязі,  подавши до суду письмову заяву,  в якій зазначив,  що з вимогами позовної заяви згоден,  заперечень проти задоволення позову не має. У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі,  просила позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Сторонам роз'яснені наслідки відповідних процесуальних дій.

Відповідно до ч.4  ст. 130 ЦПК України,  при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому  ст. 174 ЦПК України. Відповідно до ч.4  ст.  174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

01.03.2007 року між сторонами був укладений кредитний договір №HAXRRX 12750240,  згідно якого ЗАТ КБ "ПриватБанк" зобов'язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 1146, 00 грн. на термін до 03.03.2008 року,  а він,  ОСОБА_2,  зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку,  встановлених кредитним договором.

Суд вважає,  що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб. Виходячи з наведеного,  є законні підстави для задоволення позову.

Для вирішення справи суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Згідно  ст.  526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до  звичаїв  ділового обороту або інших вимог,  що звичайно ставляться.

Згідно ч.1  ст.  527 ЦК України,  боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок,  а кредитор - прийняти виконання особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно  ст.  530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,  то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1  ст.  536 ЦК України,  за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати  проценти,  якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ч.2  ст.  536 ЦК України,  розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором,  законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно  ст.  610 ЦК України,  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1  ст.  1054 ЦК України,  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2  ст.  1054 ЦК України,  до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави,  якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1  ст.  1050 ЦК України,  якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики,  він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,  визначені родовими ознаками,  він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу,  яка нараховується від дня,  коли речі мали бути повернуті,  до дня їх фактичного повернення позикодавцеві,  незалежно від сплати процентів,  належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.2  ст.  1050 ЦК України,  якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням),  то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики,  що залишилася,  та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.1  ст.  1048 ЦК України,  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.  Якщо договором не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч.1  ст.  1049 ЦК України,  позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі,  визначені родовими ознаками,  у такій самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку,  що встановлені договором.

Згідно ч.2  ст.  625 ЦК України,  боржник,  який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.2  ст.  651 ЦК України,  договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,  встановлених договором або законом.  Істотним є таке порушення стороною договору,  коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того,  на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно  ст.  10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно  ст.  11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1  ст.  88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на користь ЗАТ КБ "ПриватБанк".

На підставі  ст.  ст.  526,  527 ч.1,  530 ч.1,   ст.  536,  ч.1-2,  610,  625 ч.2,  651 ч.2,  1048,  1049 ч.1,  1050,   1054 ЦК України,  керуючись   ст.   ст.  10,  11,  60,  208,  209, 212-215,  223,  224-226,  233 ЦПК України,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити повністю. Стягнути  з  ОСОБА_2  на користь  закритого  акціонерного  товариства комерційний банк "ПриватБанк"   заборгованість за кредитним договором у сумі 2971, 53 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят одна) грн. 53 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 30 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,  або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1  ст.  223 ЦПК України.