Справа №2-435 \08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року     м.  Харків

Московський районний суд м.  Харкова у складі:

головуючого судді Сиротникова Р.Є.,

при секретарі Хмельковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  за участі третьої особи - виконавчого комітету Московської районної в місті Харкові ради про виселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1,  ОСОБА_2С звернулися до суду з позовом про виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири №106,  що розташована по вул.  Блюхера,  23-В в м.  Харкові без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування позовних вимог у судовому засіданні позивачі підтримали свої позовні вимоги та пояснили,  що відповідно до рішення Московської районної ради м.  Харкова за №115\23 від 10.04.2007 року,  ОСОБА_1 та його сімі у складі двох осіб було виділено для проживання службову двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення йому,  10.04.2007 року та його сім*ї,  яка складається з двох осіб було видано ордер №4395 на право зайняття жилої площі у квартирі АДРЕСА_2 розміром 28, 6 кв.м. ,  який відповідно до  ст.  122 ЖК України є єдиною підставою для вселення в квартиру. Вони зареєструвалися у спірній квартирі,  що підтверджується відповідною довідкою Московської філії КП «Жилкомсервіс». При здійсненні ними вселення у спірну квартиру з'ясувалося,  що квартиру займають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  що підтверджується актом,  затвердженим начальником ЖЕКО від 11.05.2007 року. Ніяких правових підстав для вселення відповідачів у квартиру немає,  а тому зайняття жилої площі є незаконним.  Звільнити спірну квартиру та надати ключі від неї відповідачі відмовились,  тому що вважають себе правомірними користувачами квартири. На цей час рішення Московської районної ради м.  Харкова про надання ОСОБА_1 спірного житла ніким не оскаржено,  а рішенням Московського районного суду м.  Харкова від 12.04.2006 року відповідачам у позові про визнання за ними права власності на спірну квартиру відмовлено. У зв'язку з чим просили позов задовольнити та виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та зазначили,  що в теперішній час ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення виконкому про видачу ордеру ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на спірну квартиру АДРЕСА_1,  тому вважали позов ОСОБА_1 передчасним у зв'язку з чим просили у його задоволенні відмовити.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Московської районної в місті Харкові ради ОСОБА_5 ,  яка діє на підставі довіреності,  в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі,  просила позов задовольнити.

Суд перевіривши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін,  ознайомившись із заявою представника третьої особи,  оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності,  встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено,  що відповідно до рішення виконавчого комітету Московської районної ради м.  Харкова за №115\23 від 10.04.2007 року ОСОБА_1 на період роботи в Московському РВ ГУМВСУ надана службова двокімнатна квартира №106 житловою площею 28, 6 кв.м. ,  загальною площею 47, 3 кв.м.  в будинку 23-В по вул.  Блюхера в м.  Харкові на склад сім"ї з трьох осіб,  а саме: ОСОБА_1 - основний наймач,  ОСОБА_2С -дружина,  ОСОБА_6  - син. На підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 отримав службовий ордер №4395 від 13.04.2007 року на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Відповідно до  ст.  122 Житлового Кодексу України ордер є єдиною підставою для вселення у надане службове житлове приміщення.

Як вбачається з довідки Московської філії КП «Жилкомсервіс» від 10.05.2007 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1,  ОСОБА_2С та ОСОБА_6  Реалізуючи свої повноваження,  передбачені  ст.  122 ЖК

України позивачі здійснили вселення у спірну квартиру,  однак,  відповідно до акту від 11.05.2007 року,  затвердженого начальником Дільниці №41 Московської філії КП «Жилкомсервіс» було встановлено,  що в зазначеній квартирі проживають без реєстрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4,  які в судовому засіданні підтвердили факт проживання у спірній квартирі.

Таким чином,  позивачі на підставах,  визначених законом,  мають право на вселення у надане їм службове жиле приміщення в квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем ОСОБА_4 не надано жодного доказу,  який би підтверджував факт його звернення до суду з позовом про оскарження рішення виконкому Московської районної ради м.  Харкова від 10.04.2007 року про надання спірної квартири ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на вищезазначену квартиру та прийняття судом даного позову до розгляду і відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3  ст.  116 Житлового Кодексу України осіб,  які самоправно зайняли жиле приміщення,   виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для проживання відповідачів у спірній квартирі,  у зв'язку з чим вони підлягають виселенню з неї без надання іншого жилого приміщення.

Керуючись  ст.   ст.  10,  11,  60,  209,  212,  214-215,  218 ЦПК України,   ст.  ст.  53,  116,  119,  122 ЖК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3,  ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Московський районний суд м.  Харкова протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження рішення.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.