ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    19 квітня 2010 року Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого :                         Москальця П.П.

у відсутність особи, яка подала скаргу

і про час і місце розгляду справи належно повідомлена,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2010 року, якою на:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

накладено стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки, без оплатного вилучення транспортного засобу,-

ВСТАНОВИЛА:

    ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 09.01.2010 року о 03.00 годині вдруге протягом року на 127 км а/ш Одеса – Н. Азовськ, керував автомобілем «ГАЗ 330202», державний номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння. На вимогу працівника міліції, в присутності двох свідків  відмовився пройти у встановленому порядку медогляд для встановлення стану алкогольного сп’яніння.    

В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження закрити, так як при винесенні постанови судом не повністю, не всебічно досліджені матеріали справи.

ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу не перешкоджає розгляду справи, крім випадку коли є поважна причина неявки або в суді відсутня інформація про належне повідомлення цієї особи. Всупереч цьому, ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про поважність причин неявки до судового засідання, а враховуючи те, що він був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за його відсутності.    

    Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи й перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.

За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не вбачається, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене особою за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Обираючи вид і міру стягнення, суд врахував явно зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, враховуючи суспільну небезпечність адміністративного проступку, особу порушника  відповідно до ст.ст. 27, 33, 130 КУпАП, повторність правопорушення та наклав стягнення, яке відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи.  

З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обґрунтовано, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.  

Керуючись ст. ст. 7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –

ПОСТАНОВИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

    Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2010 року про накладення стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки, без оплатного вилучення транспортного засобу – залишити без змін.

    Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя                                                  П.П. Москалець