УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року квітня місяця 07 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Руснак А.П.
суддів - Адаменко О.Г.
Павловської І.Г.,
при секретарі - Приходько Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування суми індексу інфляції та трьох процентів річних за невиконання грошових зобов’язань, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 лютого 2009 року,
в с т а н о в и л а.
ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування суми індексу інфляції та трьох процентів річних за невиконання грошових зобов’язань.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 10.08.2005 року, яке набуло законної сили, з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_5 – 23330 грн. 44 коп. Виконання зазначеного рішення проводиться з червня 2006 року, та станом на 30.09.2008 року стягнуто 9033 грн. 76 коп.
Оскільки відповідач тривалий час не виконує рішення суду, позивач просив застосувати до даних правовідносин положення статті 625 ЦК України, та стягнути з відповідача суму індексу інфляції у розмірі 7781 грн. 06 коп., три проценти річних у розмірі 1529 грн. 81 коп. разом з судовими витратами.
Під час розгляду справи позивач уточнив позов, та просив стягнути додаткові судові витрати пов’язані з наданням правової допомоги ТОВ «Аудиторська фірма ТЕК» у розмірі 1200 грн., а також суму трьох процентів річних у розмірі 1592,81 грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 лютого 2009 року у задоволенні позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення.
В запереченнях ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явились до суду, розглянувши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що норми статті 625 Цивільного Кодексу України ( далі ЦК) не можуть бути застосовані при виконанні рішення суду про стягнення матеріальної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, тобто до внедоговірних правовідносин.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає,
що вони зроблені на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права, повного з’ясування обставин справи, та належної оцінки наявних доказів.
Згідно частини 1 статті 303 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 10.08.2005 року, яке набуло законної сили, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 стягнуто 19529,94грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 3600 грн. у відшкодування моральної шкоди, 200,50 грн. державне мито, сплачене позивачем при подачі позову , а всього 23330 грн. 44 коп. (а.с.6-8).
На підставі виконавчого листу, наданого 22.06.2006 року для примусового виконання вищезазначеного рішення, та розпорядження до нього від 15.05.2006 року наказано стягнути з ОСОБА_6 зазначену суму на користь ОСОБА_5 зі всіх видів заробітку, які підлягають виплаті боржникові після відрахування податків, у розмірі 20 % від місячного грошового забезпечення. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди проводиться з червня 2006 року та станом на 30.09.2008 року перераховано 9033,6 грн., що підтверджено інформацією Головного управління МВС України в АР Крим від 04.02.2008 року, поштовими переказами (а.с.9-10,13-15).
Відповідно до статті 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, положення зазначеної норми матеріального права не можуть бути застосовані при виконанні рішення суду про стягнення суми на відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дані правовідносини виникли з внедоговірних зобов’язань, та доводи ОСОБА_6 щодо застосування до них положень статті 625 ЦК не ґрунтуються на законі.
Згідно статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303, 304, 307,311, 313, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 лютого 2009 року - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 лютого 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді: