Справа №22ц-349 2010 р. Головуючий в 1 інстанції Захарчук В.В.
Категорія: 5 Доповідач: Стародубець М.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року лютого місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Стародубця М.П.
Суддів: Пузанової Л.В.,
Фурман Т.Г.
При секретарі: Біднині О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа відділення у справах громадян еміграції та реєстрації фізичних осіб у Бериславському районі Херсонської області, про позбавлення права проживання, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання договору дарування, недійсним, визнання договору довічного утримання дійсним та розірвання його, -
В С Т А Н О В И Л А :
В липні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення права проживання.
Позивач зазначав, що за договором дарування від 17.06.2008 року набув право власності на будинок АДРЕСА_1, в приміщенні літньої кухні якого залишився проживати його батько – відчужувач житла.
Оскільки відносини з відповідачем зіпсувалися, а останній перешкоджає йому в реалізації права власності, просив суд позбавити його, як колишнього мешканця будинку, права користування ним та зобов’язати відповідний реєстраційний орган зняти його з реєстрації за вказаною адресою.
В процесі розгляду справи ОСОБА_3 пред’явив в суді зустрічний позов до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, визнання договору довічного утримання дійсним та розірвання його, зазначаючи, що він є людиною похилого віку та у зв’язку з цим потребує допомоги. За договором дарування від 17.06.2008 року він переоформив свій будинок на сина, а останній повинен був надавати йому, як за умовами договору довічного утримання, допомогу, яку фактично не надає та позбавляє можливості жити в будинку, який є у нього єдиним місцем проживання.
Посилаючись на вказані обставини, просив суд визнати договір дарування житлового будинку недійсним, визнати договір довічного утримання дійсним та розірвати його.
Рішенням від 16 листопада 2009 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині відмови у задоволенні його позову скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити ці вимоги в повному об’ємі, зазначаючи, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним у справі доказам та постановив рішення, яке не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 був власником житлового будинку АДРЕСА_1, який за договором від 17.06.2008 року подарував своєму сину-позивачеві у справі ОСОБА_2
ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою та продовжує проживати в одному з приміщень цієї домобудівлі.
Вирішуючи спір за первісним позовом, суд першої інстанції не встановив передбачених чинним законодавством підстав для позбавлення колишнього власника права користування житлом, тому правомірно відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду.
Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавленні правового обґрунтування і не були підтвердженні при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою з’ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення в межах його оскарження.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, ухвалене в справі рішення в певній частині відповідає нормам процесуального та матеріального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
В решті частині рішення суду за правилами ст.303 ЦПК України колегією суддів не переглядалося.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307-308 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 16 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: М.П.Стародубець
Судді: Л.В.Пузанова, Т.Г.Фурман
Копія вірна: М.Стародубець
от