№2-1303/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді – Шильнова М.О.

при секретарі –  Богачові М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого Акціонерного Товариства «Кримнафтопродукт» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди і виселення з житлового приміщення,  -

В С Т А Н О В И В:

      ВАТ «Кримнафтопродукт» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди і виселення з житлового приміщення, мотивуючи свої вимоги тим, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  12.01.1998 р.  між позивачем і відповідачкою був укладений договір фінансової оренди зазначеної квартири, загальною площею 37,71 кв. м, з правом її викупу на протязі 23 років. Вартість квартири зазначена в розмірі 20 692 грн. 74 коп. Попередній внесок склав 1035 грн. 00 коп. Залишкова вартість квартири склала 19 657 грн. 74 коп. В додаток до договору фінансової оренди між сторонами була укладена додаткова угода, згідно з якою для відповідачки встановлений графік виплати залишкової вартості квартири в сумі 19 657 грн. 74 коп. На підставі графіку відповідачка у 1998 році повинна сплатити 207 грн. (17 грн. щомісячно), у 1999 році – 600 грн. (50 грн. щомісячно), залишкову суму в розмірі 18 853 грн. 74 коп. відповідачка повинна виплатити з 2000 до 2020 рік щомісячно рівними частками, тобто по 78 грн. 76 коп. щомісячно.  Виходячи з суми орендної плати в місяць, станом на 01.10.2009 р. відповідачка повинна була сплатити позивачу 10 806  грн. 52 коп., проте фактично сплатила 5 180 грн. 00 коп., борг на 01.10.2009 р. складає 8 851 грн. 22 коп. Таким чином, орендна плата відповідачкою не вноситься біля  9 років, що є підставою для  розірвання договору оренди і виселення ОСОБА_1 з займаної квартири.        

      Представники позивача за довіреністю ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.

      Відповідачка в судовому засіданні факт наявності боргу за орендну плату визнала, проте у задоволенні позовних вимог позивачу просила відмовити, посилалась на графік виплати орендної плати, узгоджений між нею та позивачем, згідно з яким вона вносить плату до 2020 року включно, отже має можливість погасити заборгованість з орендної плати, не розриваючи договір оренди з позивачем.

      Суд, заслухавши пояснення представників позивачів, відповідачки, дослідивши матеріали цивільної справи і надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ «Кримнафтопродукт»  не підлягають задоволенню з наступних підставах.

      Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Ч. 2 ст. 810-1 ЦК України вказує, що  за договором оренди житла з викупом одна сторона підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендаря. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло – ч. 3 ст. 815 ЦК України, - розмір якої встановлюється в договорі найму житла, в строк, встановлений в зазначеному договорі.  Згідно п. 1 ч. 2 ст. 825 ЦК України, договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі  невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази.

     За п. 5.2 договору № 6 фінансової оренди квартири з правом викупу від 12.01.1998 р., укладеного між позивачем та відповідачкою, орендодавець має право достроково розірвати договір у випадку, якщо орендатор не вніс плату за квартиру на протязі трьох місяців підряд. Позивачем надана довідка-розрахунок заборгованості  № 58 від 17.02.2010р. (а.с. 32), в якій зазначено, що борг відповідачки станом на день видачі вказаної довідки складає 8 377 грн. 74 коп.. Проте, в ході розгляду справи, заборгованість погашена в повному обсязі. Дану обставину не заперечували сторони по справі в судовому засіданні. Позивачем не надано доказів, які підтверджують порушення відповідачкою умов договору № 6 фінансової оренди квартири, які стосуються не внесення нею плати саме на протязі трьох місяців. З наданої позивачем довідки-розрахунку № 58 від 17.02.2010 р. ця обставина не знаходить свого підтвердження.

      Зміст договору найму житла, як різновид правочину, відповідно до ч 1 ст. 203 ЦК України, не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. П. 5.2 договору № 6 фінансової оренди квартири з правом викупу суперечить п. 1 ч. 2 ст. 825 ЦК України, оскільки встановлює серед підстав дострокового розірвання договору не внесення плати за квартиру орендарем на протязі трьох місяців підряд, проте як п. 1 ч. 2 ст. 825 ЦК України зазначає такою підставою невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк.                

      Таким чином, суд вважає що позовні вимоги Відкритого Акціонерного Товариства «Кримнафтопродукт» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди і виселення з житлового приміщення не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

 На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 203, ч . 1 ст. 810, ч. 2 ст. 810-1, ч. 3 ст. 815, ч. 2 ст. 825 Цивільного Кодексу України, статтями  10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

      У задоволенні позовних вимог Відкритому Акціонерному Товариству «Кримнафтопродукт» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди і виселення з житлового приміщення – відмовити.

      Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі протягом 10-ти днів  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з подальшим поданням протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя