Справа №2-1507/10р.                                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

              11 березня 2010 року

Хмельницький міськрайонний суд  у складі:

головуючого -  Леванчука А.О.,

при секретарі – Кормило С.С,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПУС-АВТО" про  стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та зобов’язання змінити дату звільнення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2009 року позивач звернулася з позовом до суду, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПУС-АВТО" суму невиплаченої заробітної плати за березень 2009 року в розмірі 2500 грн. та за квітень 2009 року в розмірі 2352,76грн.; зобов’язати відповідача сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні: з дати звільнення по фактичний час розрахунку, та компенсацію за невикористану відпустку за 14 календарних днів; зобов’язати ТОВ "ОПУС-АВТО" змінити дату звільнення в трудовій книжці з 23.04.2009 року на 02.10.2009 року.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 23.04.2009 року ОСОБА_1 було звільнено з посади менеджера з реклами та маркетингу ТОВ "ОПУС-АВТО" за власним бажанням.

В день звільнення відповідач не видав позивачу належно оформлену трудову книжку та не провів розрахунки із ОСОБА_1, а саме не виплатив їй заробітну плату за останній місяць роботи 3000 грн. та частково за березень місяць 2009 року в сумі 2500 грн., компенсацію за невикористану відпустку за час роботи на даному підприємстві. На неодноразові звернення ОСОБА_1 до бухгалтерії та керівництва ТОВ "ОПУС-АВТО" з проханням видати позивачу належним чином заповнену трудову книжку та заробітну плату – їй було відмовлено. Лише 02.10.2009 року  відповідач електронним переказом перерахував ОСОБА_1  заборгованість по заробітній платі в розмірі 647,24 грн.  та надіслав по пошті її трудову книжку.

В  судовому засіданні позивач та її представник заявлений позов підтримали в повному обсязі та доповнили свої позовні вимоги, просили також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3500 грн.. При цьому пояснили, що заяву про звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 написала з 23.04.2009 року, фактично заробітна плата була 3000 грн. в місяць. 02.10.2009 року  відповідач надіслав по пошті її трудову книжку та окремо електронним переказом перерахував заборгованість по заробітній платі в розмірі 600 грн.  

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим, посилаючись на те, що згідно наказу від 07.08.2008 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу ТОВ "ОПУС-АВТО" на посаду менеджера з реклами та маркетингу, з посадовим окладом 850 грн. в місяць. За заявою позивача з 01.12.2008 року її було переведено за власним бажанням оплати праці на 0,7 ставки. 09.04.2009 року вона подала заяву про звільнення за власним бажання, однак в останній день роботи 23.04.2009 року на роботу не з’явилась. Фактично позивач відпрацювала лише 13 днів замість 14 днів, про що було складено акт в складі директора ТОВ "ОПУС-АВТО". ОСОБА_1 телефонували додому, щоб вона прийшла  за отриманням розрахункових виплат і трудової книжки, на що вона повідомила, що їде за кордон та не зможе прийти. 30.09.2009 року від позивача надійшла заява про надання трудової книжки та виплат розрахунку при звільнені і відразу 02.10.20009 року по місцю проживання ОСОБА_1 була надіслана трудова книжка та 647,24 грн. розрахункових виплат.

 Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до наказу №67 від 07.08.2008 року ОСОБА_1С була прийнята на роботу в ТОВ "ОПУС-АВТО" на посаду менеджера з реклами та маркетингу, з посадовим окладом 850 грн. в місяць.

09.11.2008 року позивач звернулась із заявою до директора ТОВ "ОПУС-АВТО" на переведення за власним бажанням оплати праці на 0,7 ставки з 01.12.2008 року.

На підставі заяви ОСОБА_1 від  09.04.2009 року про звільнення з роботи за власним бажанням, наказом №8 від 23.04.2009 року позивачку було звільнено з роботи за ст.38 КЗпП України ( за власним бажанням). Однак в останній день роботи 23.04.2009 року позивач на роботу не з’явилась, про що свідчить ОСОБА_4 про встановлення факту відсутності працівника на робочому місці  від 23.04.2009 року складений в присутності директора ТОВ «ОПУС-АВТО» ОСОБА_4, керівника відділу продажу запчастин ТОВ «ОПУС-АВТО» ОСОБА_5 та головного бухгалтера ТОВ «ОПУС-АВТО»ОСОБА_6. Фактично позивач відпрацювала лише 13 днів замість 14 днів.

В телефонному режимі директору ТОВ «ОПУС-АВТО» ОСОБА_4 позивач на запитання про причини відсутності на роботі ОСОБА_1 повідомила, що їде за кордон на відпочинок на невизначений час, а тому немає можливості вийти на роботу та отримати трудову книжку та розрахункові виплати.

Ці обставини справи підтверджуються як частковими поясненнями позивача та її представника, поясненнями представника відповідача, показами свідка ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Довідкою про доходи №209 від 07.04.2009 року, Довідкою про середню заробітну плату менеджера  з маркетингу та реклами ОСОБА_1, Відомостями про отримання заробітної плати, у яких підписувалась позивач,  ОСОБА_4  про встановлення факту відсутності на робочому масці від 23.04.2009 року, так і іншими матеріалами справи.

Покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд оцінює критично, оскільки інформація про заробітну плату ОСОБА_1  їм відома зі слів позивачки, а відповідно до довідки ПФ«ОПУС»ОСОБА_2 працювала на фірмі офіс-менеджером з 06.02.2002 року по 11.09.2003 року, ОСОБА_7 в ТОВ Торговий дім «Опус» на посаді фахівця з реклами з 20.02.2007 року по 21.07.2007 року, тобто свідки не працювали в ТОВ «ОПУС-АВТО» і не могли знати про характер роботи позивачки та її заробітну сплату.

Судом також встановлено, що 30.09.2009 року від ОСОБА_1 на ім’я директора ТОВ «ОПУС-АВТО» ОСОБА_4  надійшла заява про надання трудової книжки та виплат розрахунку при звільнені. 02.10.20009 року по місцю проживання позивача була надіслана трудова книжка та 647,24 грн. розрахункових виплат.

Ці обставини справи підтверджуються як поясненнями сторін,  показами свідка ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  так і іншими  матеріалами справи.

Судом також не приймається до уваги Довідка №138 від 24.02.2009 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1, оскільки вона  видана на бланку який ніколи не використовувало ТОВ «ОПУС-АВТО», в довідці не правильно зазначена посада керівника відповідача, який є директором, а не генеральним директором ТОВ «ОПУС-АВТО»,  в журналі реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ «ОПУС-АВТО» за 2009 рік під №138 зареєстровано лист на ім’я генерального директора ТОВ «Вінер Імпорт Україна, ЛТД», текст бланку з інформацією про ТОВ «ОПУС-АВТО» викладено на українській мові, а назва ТОВ «Вінер Імпорт Україна, ЛТД» на російській мові, підпис головного бухгалтера ТОВ «ОПУС-АВТО»  ОСОБА_8 підроблений, що підтверджується підписами ОСОБА_8 на оформлених нею бухгалтерських документах, а тому зміст довідки про розмір заробітної плати позивача в розмірі 3000 грн. спростовується відомостями  про виплату їй заробітної плати, наказом про прийом ОСОБА_1 на роботу, довідкою головного бухгалтера та директора ОСОБА_4.  

Аналізуючи зазначенні докази в їх сукупності суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та зобов’язання змінити дату звільнення до задоволення не підлягає, оскільки затримка виплати заробітної плати та видача трудової книжки сталась не з вини відповідача.

            Будь-яких достатніх, достовірних доказів на підтвердження позовних вимог позивач та її представник суду не надали і таких не здобуто судом.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України та ст.ст.47, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП  України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПУС-АВТО" про  стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди та зобов’язання змінити дату звільнення - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду у Хмельницькій області через Хмельницький міськрайонний суд.

Суддя (підпис):