ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

 У Х В А Л А

Іменем України  

15.06.2006 року                                                Справа № 3/22

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Медуниці О.Є.

суддів                                      Баннової Т.М.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання:                      Сідорова О.А.

за участю

представників сторін:

від  позивача:                               Тащенко В.В., довіреність  №9035/01-06

                                              від 02.11.05, головний спеціаліст -             

                                              юрисконсульт управління Пенсійного

                                              фонду  України в м.Стаханові;

від відповідача:                                представник відповідача до

                                              судового  засідання не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Комунального підприємства „Стаханівське  

                                                            трамвайно –тролейбусне управління”,

                                                            м. Стаханов Луганської області

на постанову

господарського суду                     Луганської області

від                                                    13.03.06

у справі                                         №3/22 (суддя Доманська М.Л.)

за позовом                                         Управління Пенсійного фонду України в

Стаханові, м. Стаханов Луганської області

до відповідача                              Комунального підприємства „Стаханівське  

                                                            трамвайно –тролейбусне управління”,

                                                            м. Стаханов Луганської області

про                                                   стягнення 58902 грн. 81 коп.

                               В С Т А Н О В И В:

Відповідач (скаржник за апеляційною скаргою) не забезпечив явку  в судове засідання свого представника. Враховуючи, що  Комунальне підприємство „Стаханівське  трамвайно –тролейбусне управління”, м.Стаханов Луганської області  належним чином повідомлене про час і місце судового засідання, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду  вважає за можливе розглянути справу за апеляційною скаргою за відсутністю   представника відповідача за матеріалами наявними у справі.

Відповідно до вимог ст. 41 та п. 2-1 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні за ініціативою суду здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства „Стаханівське трамвайно –тролейбусне управління”,          м. Стаханов Луганської області заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 58902 грн. 81 коп.

Постановою господарського суду Луганської області від 13.03.06р. у справі  №3/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства „Стаханівське  трамвайно –тролейбусне управління”,                   на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові –витрати на виплату та доставку пенсій у сумі 58902 грн. 81 коп.

Постанова суду мотивована доведеністю матеріалами справи факту наявності у відповідача суми заборгованості.

В постанові суд першої інстанції посилається на Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі –Закон №1058), Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі –Закон №1788), Закон України „Про збір на обов’язкове державне Пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі – Закон №400), Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 №16-6, зареєстрованою в Мінюсті України 29.11.2001 за №998/6189 ( далі Інструкція №16-6) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.2004 за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду, відповідач - Комунальне підприємство „Стаханівське трамвайно –тролейбусне управління”, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 04.04.06 №77, якою просить постанову господарського суду Луганської області у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою скаржник посилається на те, що судом першої інстанції застосовано з порушенням пенсійне та податкове законодавство, не враховані принципи законності та верховенства права, по наступним причинам:

- більшість професій (водії трамваїв, тролейбусів), по яким на думку позивача слід відшкодувати витрати, не відносяться по характеру робіт до списку 1 або 2, тоді як в перехідних положеннях Закону №1058 вказується на право підприємства виплачувати відшкодування лише стосовно списку 1, а в Інструкції про порядок сплати пенсійних внесків –стосовно списків 1 та 2 та по результатам атестації робочих місць, тому підстав відносити водіїв суспільного транспорту до зазначених категорій немає ніяких, але суд необґрунтовано відніс водіїв до категорій робітників, перелічених у Законі №1058;

- органи Пенсійного фонду України не мають права здійснювати стягнення відшкодування виплат пенсій;

- згідно з Законом України „Про систему оподаткування” порядок зарахування податків та зборів (обов’язкових платежів) до державного бюджету України і місцевих бюджетів та державних цільових фондів встановлюється Верховною Радою України, Верховною радою Автономної республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону та інших законів України;

- законодавство не встановило з 01.01.2004р. обов’язку для роботодавців сплачувати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій водіям громадського  транспорту  (п.з ст.13 Закону №1788) та відмінило порядок та підстави цієї сплати до Пенсійного фонду України, який діяв раніше до 01.01.2004р..

          

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області, смт. Новопсков Луганської області – запереченням  на апеляційну скаргу від  14.06.06  №500007-05   доводи апеляційної скарги відповідача вважає такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, тому просить суд апеляційної інстанції постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

          

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду Зуєвич А.М. від 12.04.06 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства „Стаханівське трамвайно –тролейбусне управління”, м.Стаханов Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 13.03.06 по справі №3/22 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя –головуючий, Баннова Т.М. –суддя, Бойченко К.І. –суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.06.06 для розгляду апеляційної  скарги  здійснено заміну у складі колегії суддів у зв’язку з відпусткою судді. Виключено із складу колегії суддю Бойченко К.І., введено до складу колегії суддю  Семендяєву І.В.

          Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

          

Відповідно до Положення “Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.02 №8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.02 за №442/6730, регіональні управління Пенсійного фонду України є юридичними особами.

Згідно з ч.5 п.7 Положення “Про Пенсійний фонд України”, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001 та п.7 ст.64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство „Стаханівське трамвайно – тролейбусне управління”, м.Стаханов Луганської області (ідентифікаційний код 03328014) зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності 17.11.2000 за №142-К/1481 та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області.

Відповідно до п. 2 Заключних положень Закону №1058 підприємства та організації з коштів, призначених  на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває  фактичні витрати на виплату та доставку пенсій. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058.

Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких Законів України” від 17.02.00 № 1461-III  з 16.03.00 відшкодування витрат по пільгових пенсіях здійснюється відповідно до Закону №400, згідно зі ст. 2 якого для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Таким чином, витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до п.1 ст.1 Закону №400 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

У відповідності до п.1 ст.4 Закону №400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Таким чином, правовий режим фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, регулюється Законом №400. З цього вбачається, що цей Закон не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених до пунктів “б”-“з”  ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлені Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 №16-6, зареєстрованою в Мінюсті України 29.11.2001 за №998/6189, яка втратила чинність згідно з Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.2004 за №64/8663 „ Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”.

Порядок  стягнення   заборгованості   за   страховими   внесками   визначається   Законом №1058 поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до 01.01.04, тобто до набрання чинності цим законом, так і після 01.01.04.

Також п. п. 4, 6 ст. 20 Закону №1058 встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних органів Пенсійного фонду України. Вказані страхові внески повинні бути перераховані страхувальниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Відповідно до ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Станом на 28.02.06 за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 58902 грн. 81 коп.

Позивачем сума боргу  58902,81 грн. пред’явлена за період з серпня  2003 по 01.11.05  складається із сум  пенсій виплачених відповідним пенсіонерам, особливий характер праці яких підтверджений матеріалами справи.

Розмір  позовних вимог  підтверджується корінцями  повідомлень форми „Ю”,  дані повідомлення  були  отримані відповідачем та не спростовані ним,  розрахунками  позивача фактичних  витрат на  виплату і доставку пенсій, актом звірення  від 21.11.05 (а.с. 9, т.1),  звітністю відповідача –розрахунком суми страхових внесків  на  загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування,  що підлягають  сплаті  за жовтень 2005р. із додатком до розрахунку, де  відповідачем  зазначено його  заборгованість  станом на 01.11.05 з відшкодування  фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених  на пільгових умовах, у тому числі відповідно до п. ”з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне  забезпечення” в сумі 58902 грн. 81 коп. (а.с. 44, т.2).

Відповідачем позов визнано  частково, в сумі 22007,77 грн.

Отже, доводи скаржника за апеляційною скаргою стосовно відсутності  нормативної бази для стягнення  з нього  заборгованості  вказаної в позові позивача є помилковими, такими, що  не відповідають   нормам діючого законодавства зазначеним вище.

Відносини між сторонами по справі з питання  відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б-з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” не  регулюється Законом України  „Про систему оподаткування”.

Відповідно до абз. 3 п.15 розділу ХV „Прикінцеві  положення”                       ( в редакції закону №3108 від 17.11.05) –„Погашення заборгованості з уплати боргу на обов”язкове державне пенсійне страхування,  що  виникла  до 01.01.04 і не є погашеною у встановленому  законом порядку, здійснюється відповідно до ст. 106 даного Закону.

З урахуванням викладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана постанова місцевого господарського суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, та відповідає обставинам справи і підстави для її скасування відсутні, тому відповідно до п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України постанова господарського суду Луганської області від 13.03.06 у справі №3/22 залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача –Комунального підприємства „Стаханівське трамвайно – тролейбусне управління”, м.Стаханов Луганської області - без задоволення.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на відповідача (заявника скарги) –Комунальне підприємство „Стаханівське трамвайно –тролейбусне управління”, м.Стаханов Луганської області.

У судовому засіданні 15.06.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 93, 94, 104, 167, 195, 198, 200, 205, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Стаханівське трамвайно –тролейбусне управління”, м. Стаханов Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 13.03.06 по справі №3/22 залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 13.03.06 по справі № 3/22  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції від 02.06.06 по справі №3/22 відповідно до ст. ст. 103, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 20.06.06.

          Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.   

Головуючий суддя                                                      О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                        Т.М. Баннова

Суддя                                                                          І.В.Семендяєва

Помічник   судді                                                      С.О.Шинкарюк