Справа № 22-ц-123З / 07 p. Головуючий 1-ї інс. - Руднєва О.О.
Категорія - відшкодування шкоди Доповідач - Крилова Т.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.03.07 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді - Крилової Т.Г.
Суддів- Маміної О.В. - Цвірюка В.О.
при секретарі - Дмитренко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.01.07 року по справі за позовом ОСОБА_1до ТОВ фірми "Радуга ЛТД" в особі її засновників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Світ розваг", 3-тя особа Дзержинський РВК м.Харкова про поновлення порушеного права, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2003 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2. про поновлення порушеного права, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Уточнивши свої вимоги, позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2. знести самовільно збудований навіс під її вікном, стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди 2500 гр, а у відшкодування моральної шкоди - 5000 гр.
Судом до участі у справі було залучено також засновника ОСОБА_3., 3-тю особу - Дзержинський РВК м.Харкова.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.05.05 р. позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково.
Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 29.03.06 року вказане рішення суду першої інстанції скасоване, а справа направлена до того ж суду на новий розгляд. Підставою скасування цього рішення було порушення вимог п. 5 ч. 1 ст. 307 та п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, оскільки юридична особа - ТОВ фірма "Радуга ЛТД", засновниками якої є відповідачі, а також ТОВ "Світ розваг" до участі у справі не притягалися.
Ухвалою Дзержинського районного суду мХаркова від 08.11.06 року залучено до участі у справі у якості відповідача ТОВ "Світ розваг".
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 25.12.06 року зазначена позовна заява ОСОБА_1. залишена без руху до 09.01.07 р. для виправлення її недоліків.
Ухвалою того ж суду від 16.01.07 р. позовна заява ОСОБА_1. вважається неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачці.
В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суду.
Апелянт посилається на те, що зазначена ухвала суду від 16.01.07 року постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, оскільки позов наданий судові у 2003 році, коли діяв ЦПК України в редакції 1963 року, вона є інвалідом 2-ї групи та інших позовних вимог не пред'являє. Вважає, що вимога суду щодо написання уточненої позовної заяви та сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення є незаконним.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1. надана до суду у 2003 році. На той період часу діяв ЦПК України в редакції 1963 року. Позовна заява була призначена до
2
розгляду та розглядалася по суті позовних вимог неодноразово. Оскільки позивачка є інвалідом 2-ї групи, від сплати державного мита вона звільнена.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1. вважається поданою з додержанням відповідних вимог ЦПК України в редакції 1963 року.
Постановляючи ухвалу від 25.12.06 року про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції посилався на те, що на теперішній час квартира ОСОБА_1. приватизована на 2-х осіб, тому їй необхідно уточнити свої позовні вимоги у тій частині, чи підтримує такі позовні вимоги інший співвласник квартири - ОСОБА_4., а також сплатити витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Відповідно до вимог розділу 11 ЦПК України: "Прикінцеві та перехідні положення", у ч. 6 зазначено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цим Кодексом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, розглядаються у порядку, встановленому цим Кодексом. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху чи повернуті у порядку, встановленому ст. 121 цього Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог Цивільного процесуального кодексу України 1963 року.
Крім того, уточнювати чи ні свої позовні вимоги це є правом позивачки, а не її обов'язком. Після розгляду справи суд не позбавлений можливості стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи зі сторони по справі.
Незважаючи на те, що рішення суду першої інстанції від 16.05.05 р. скасоване у зв'язку з тим, що до участі у справі як співвідповідача не залучено юридичну особу - ТОВ фірма "Радуга ЛТД", суд до теперішнього часу не вирішив це питання у відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України.
При таких обставинах, ухвала суду від 16.01.07 р. підлягає скасуванню з постановлениям нової ухвали, якою справу необхідно направити до того ж суду для розгляду на підставі вимог ч. 2 п. 2 ст. 307, ч. 1 п. 2 ст. 312 ЦПК України.
Інші вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають враховуючи наведені вище доводи.
Керуючись ст. 303, 304, 307 ч. 2 п. 2, 312 п. 2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково. Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 16.01.07 року скасувати, а справу направити до того ж суду для розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.