Справа № 22-1781/ 2007 р.                Головуючий у 1 інстанції- Мірошкіна О.І.

Категорія 21                                        Доповідач- Рецебуринський Ю.Й.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2007 р.                                            Апеляційний суд Донецької області

в складі:   головуючого - Бугрим Л.М.

суддів: Зінов'євої А.Г., Рецебуринського Ю.Й. при секретарі- Іванові В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області

на рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 21 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду "соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що під час роботи на підприємствах вугільній промисловості він отримав професійне захворювання, про що був складений акт від 07.07.2006 р. Згідно висновку МСЕК від 17.08.2006 р. йому вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням- антрако- сілікатозом, 3-я група інвалідності. У зв'язку з цим він переживає моральні страждання, які він оцінив у розмірі 100 тис. грн.

Рішенням Єнакієвського міського суду від 21 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 9 000грн.

На дане рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів скарги апелянт посилався на те, що позивач не довів факту моральних страждань, оскільки відсутній висновок МСЕК з цього приводу, сплив строк позовної давності на пред'явлення позову. Окрім того, судом не враховано, що дія закона, який передбачає стягнення моральної шкоди на 2006 р. зупинена.

У судовому засіданні представник відповідача Тимощук Н.І. підтримала доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1, заперечував проти апеляції, просив рішення залшити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановою нового рішення з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної   внаслідок   професійного   захворювання,   регулюються   Законом   України   „Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно з п. п. "є" п.1 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 28 цього Закону, у разі настання страхового випадку, Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

Судом першої інстанції по справі встановлено, що у зв'язку із шкідливими умовами праці на підприємстві вугільної промисловості позивач отримав професійне захворювання, що підтверджується актом розслідування професійного захворювання від 07.07.2006 р. (а.с.19).

Висновком МСЕК від 17.08.2006 року йому вперше встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 50% у зв'язку з професійним захворюванням (а.с.20).

У той же час, відповідно до ст. 77 п.27 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік", зупинено дію абзацу 4 ст.1, п.п. „є" п.1 ч.І ст.21. ч.3 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. Тому суд не врахував, що призупинення дії закону, так само не дає підстав для його застосування.

Судова колегія вважає, що місцевий суд не повно дослідив і оцінив обставини по справі і неправильно застосував норми матеріального права, що згідно ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення з постановою нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч.І п.4, 314 ч.2. 316 ЦПК України, апеляційний

суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області- задовольнити.

Рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 21 грудня 2006 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

Рішенння Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.