Справа №2а-13 72/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2010 року
Хмельницький міськрайонний суд в складі головуючого судді Фанди В.П.
при секретарі Швець З.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому
про визнання дій неправомірними, зобов»язання до вчинення дій, стягнення збитків
встановив:
Позивач звернувся з позовом та вказав, що є дитиною війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і йому щомісячно повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак підвищення у такому розмірі не призначалося та не виплачувалось. Внаслідок цього має місце не доплата підвищення до пенсії. Про порушення свого права дізнався з засобів масової інформації перед подачею позову до суду, тому просить поновити пропущений строк звернення до суду, визнати такі дії неправомірними, зобов»язати його до вчинення дій, стягнути недоплачену суму за 2006- по день розгляду справи судом, стягнути витрати на правову допомогу.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити. Вказав, що про порушення свого права дізнався у 2009 році з засобів масової інформації.
Представник відповідача подав заяву про слухання справи також у його відсутності, заперечив проти задоволення позову заперечив, вважає, що в позові слід відмовити, так як виплата підвищення проводилась відповідно до Закону України "Про Державний бюджет" на відповідні роки. Звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження частково.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни і згідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", йому мало виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Закони про Державний бюджет України були прийняті пізніше, а тому їх норми мають пріоритет над нормами Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році не обмежувалася, тому виплата відповідачем мала проводитися відповідно до вимог ст..6 закону.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, виплата підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем мала проводитися позивачу у період з 09.07.07 року по 31.12.07 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції, яка передбачала, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-ІУ, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, позовні вимоги за період з 22.05.08 року по 31.12.08 року підлягають задоволенню, оскільки відповідач мав проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не обмежив виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Однак, у вказаний період така допомога призначалася та виплачувалася в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, що не оспорюється сторонами, тобто у меншому розмірі ніж передбачено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому підлягають задоволенню позовні вимоги позивача з 01січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 29 березня 2010 року.
Відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеного підвищення до пенсії позивачу за вищевказаний період часу не є підставою для невиконання відповідачем своїх зобов'язань, встановлених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до положень ст.ст.99, 100 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача наполягав на застосуванні правил ст.99 КАС України стосовно строку на звернення до адміністративного суду.
Суд не вбачає підстав до задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, так як ним не надано суду належних та допустимих доказів поважності його пропуску та відповідно приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з цієї підстави, за період з січня по грудень 2006 року, з 09.07.07 року по 31.12.07 року, з 22.05.08 року по 31.12.08 року , 01 січня по 04 лютого 2009 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 11 КАС України суд рахує можливим вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін про захист яких вони просять. З врахуванням цього суд рахує можливим вийти за межі позовних вимог позивачки, визнавши дії відповідача незаконними у нарахуванні та виплаті пенсії без врахування 30% щомісячного підвищення, передбаченого Законом України „Про соціальний захист дітей війни", а також вважає необхідним покласти обов»язок до проведення відповідного перерахунку пенсії, а у стягненні конкретних сум з відповідача слід відмовити.
Враховуючи викладене, за вищеозначений період відповідач має провести нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії позивачці у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням частково проведеної виплати.
Не підлягають задоволенню вимоги про проведення нарахування виплат на майбутнє, оскільки у адміністративному провадженні підлягають відновленню лише порушенні права.
До матеріалів позивачем долучено довідку про державну реєстрацію ТОВ «Надія» як товариства, яке займається адвокатською діяльністю; акт від 05.02.10 року прийому-передачі відповідно до якого позивач отримав правову допомогу з приводу звернення до суду з даним позовом; рахунок ТОВ «Надія» на проведення оплати 300 грн.; квитанцію про перерахування 300 грн..
Відповідно до ст.ст.16,87 КАС України кожна особа має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ в адміністративному суді, а оплата правової допомоги віднесена до судових витрат.
Витрати, пов»язані з оплатою допомоги адвоката, несуть сторони, а у разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України (ст.90 КАС).
Також стягненню підлягає і внесений судовий збір на суму 3,4 грн..
Відповідач відповідно до Декрету КМ України «Про державне мито» звільнений від сплати судових витрат, тому витрати на правову допомогу слід віднести на рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162,163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому у проведенні нарахування та виплати за період з 05 лютого 2009 року по 29 березня 2010 року ОСОБА_1 пенсії з врахуванням 30% підвищення, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та раніше проведених виплат.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України м. Хмельницькому провести нарахування та виплату щомісячної пенсії за період з 05 лютого 2009 року по 29 березня 2010 року ОСОБА_1 з врахуванням 30% підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" та раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України 303,40 грн. судових витрат на користь ОСОБА_1.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до Хмельницького міськрайонного суду протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Хмельницький міськрайонний суд до апеляційного суду Хмельницької області.
Суддя
Повна постанова виготовлена 03.04.10 року.