-Справа № 22-2083 Головуючий у 1 інстанції Карабан І.I.
Категорія 21 Доповідач Санікова О.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П. суддів: Санікової О.С, Шамрило Л.Г. при секретарі: Степаненко В.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 25 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровське Донецької області, посилаючись на те, що з 1980 року він працював на вугільних підприємствах у шкідливих умовах праці, що призвело до розвитку професійного захворювання - вібраційної хвороби, синдром вегето-сенсорної поліневропатії верхніх кінцівок зі стійкими нейротрофічними змінами у кістках кістей рук. Висновком МСЕК від 26 жовтня 2006 року йому встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи.
Із-за професійного захворювання його життя змінилось, він вимушений додавати додаткових зусиль для її організації; його постійно турбують болі у кістях рук у зв'язку з чим порушений нормальний сон, він вимушений приймати обезболювальні препарати, він став нервовим і роздратованим; не може виконувати ніяку фізичну роботу; відчуває себе неповноцінним, що дуже пригнічує його, вимушений був звільнитися з роботи. Все це спричиняє йому моральні страждання.На відшкодування моральної шкоди просив стягнути 40 000 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 25 грудня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: на його користь з відповідача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 12 000 грн.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права і, зокрема, на те, що позивачем не доведений факт спричинення йому моральної шкоди, оскільки не наданий висновок медичних органів про наявність факту заподіяння моральної шкоди та її характер, інших доказів спричинення
моральної шкоди позивач не надав; висновок МСЕК, яким позивачу встановлена втрата працездатності є документом, який підтверджує виявлення професійного захворювання і не може служити доказом спричинення моральної шкоди. Крім того, Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинена дія статей Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають виплату моральної шкоди, а відповідно до ст. 5 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої сили.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Позивач в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованним.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1980 року працював на підприємствах вугільної промисловості на підземних роботах, звільнився у жовтні 2006 року за власним бажанням, у зв'язку з переходом на пенсію. 17 жовтня 2006 року актом розслідування хронічного професійного захворювання встановлено у позивача професійне захворювання: вібраціна хвороба другого ступеню, яке виникло внаслідок шкідливих факторів виробництва. Висновком МСЕК від 26 жовтня 2006 року позивачу вперше було встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково, він визнаний інвалідом третьої групи, йому також протипоказана важка фізична праця, робота в контакті з вібрацією.
Внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки він постійно відчуває фізичний біль, порушені його нормальні життєві зв'язки, змінені умови та звичний ритм його життя, він не може займатися звичними для нього заняттями, порушені відносини з оточуючими людьми. Втрата позивачем працездатності вже сама по собі свідчить про спричинення йому моральної шкоди, оскільки стан здоров'я позивача погіршено; стан здоров'я позивача погіршується, він вимушений постійно звертатися за медичною допомогою, у зв'язку із встановленням у позивача втрати працездатності безстроково у нього відсутня всяка надія на відновлення здоров'я.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до вимог ст.309 ч.І п.4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що згідно висновку МСЕК від 26 жовтня 2006 року позивачеві вперше було встановлено втрату порофесійної працездатності в розмірі 40% у зв'язку з професійним захворюванням, а тому він має право на відшкодування моральної шкоди за нормами Закону України„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що згідно п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет Україна на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 статті 1, підпункту „є" пункту 1 частини першої статті 21, частини 3 статті 28 та частини З статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Проте судом першої інстанції ці заперечення відповідача не прийняті з тих мотивів, що норми Закону України„Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди не скасовані, а лише зупинено їх дію. Проте при цьому судом не враховано, що призупинення дії закону так саме не дає підстав для його застосування.
Як вбачається з матеріалів справи, право на відшкодування моральної шкоди відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у позивача виникло у 2006 році, коли висновком МСЕК від 26 жовтня 2006 року йому вперше встановлено 40% стійкої втрати професійної працездатності у зв'язку із професійним захворюванням, в той час коли норми зазначеного Закону в частині відшкодування такої шкоди на 2006 рік зупинено.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що при вирішенні справи судом неправильно застосовані норми матеріального права, а тому ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі п.27 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Керуючись ст. ст. 307 ч.І п.2, 309 ч.І п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області задовольнити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 25 грудня 2006 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.