справа № 2 -А-969
2010 рік
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.03.2010 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Колтун В.А.,
при секретарі: Буренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Свердловського міського суду Луганської області, як до адміністративного суду, з дійсним адміністративним позовом, та в обґрунтуванні своїх вимог зазначив, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2007 році йому така допомога не виплачувалась, а у 2008 році виплачувалась не в повному обсязі. Верховна Рада України прийняттям ст. ст. 77, 110 Закону України № 489 – V від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 12 ст. 71 призупинила дію ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ”, п. п. 2 п. 41 Розділу ІІ Закону України № 107 – VІ від 28.12.2007 року “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”внесені зміни до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” згідно яких дітям війні до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнав неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 3, 12 ст. 71 Закону України № 489- V від 19.12.2006 року, якими зупинено дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, визнані неконституційними. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п. 41 розділу ІІ Закону України № 107 – VІ від 28.12.2007 року “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”. Пункт 5 Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та п. 6 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України і не може бути оскаржено. Таким чином, позивач, вважає, що йому не виплатили соціальної допомоги у 2007 році та обмеження її в 2008 році, передбаченої ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” є противоправною і такою, що суперечить Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України № 2195 –ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни ” становить 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно з Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік ” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. Згідно Закону України № 107 - 28.12.2007 року “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
На підставі викладеного позивач просить суд винести рішення, яким визнати дії Управління Пенсійного Фонду України, м. Свердловськ Луганської області по несплаті з 01.01.2009 рік, щомісячної Державної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ Луганської області нарахувати та сплати на її користь недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2009 рік за рахунок коштів Державного бюджету України. Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловськ, Луганської області на його користь всі судові витрати.
У судове засідання позивач надав заяву, у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, просив справу розглянути за його відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, але до початку судового засідання надала заперечення, в якому просить суд розглянути справу без їх участі та позовні вимоги не визнала, в своїх запереченнях посилається на наступне. Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідності з цим Законом зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50% від розміру надбавки, встановлених для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Відповідно до ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Дана норма не встановлює, яким саме органом, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії. П.10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що його кошти використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрат на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тому до внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення до пенсії як дитині війни позивачеві немає. П. 9 Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн. Виплатити підвищення до пенсії позивачеві як дитині війни немає юридичних підстав. Відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності щодо звернення з позовом до адміністративного суду. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав;
Згідно копії посвідчення на ім’я ОСОБА_1, убачається, що він має правовий статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Стаття 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що державна соціальна гарантія – встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільг з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Статтею 2 цього Закону визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншим нормативним актом.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Згідно з ст.54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» установити у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни", зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка складає 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено з 1.10.2008 року у розмірі 498 грн., який також діяв і у грудні 2008 року.
Оскільки позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 04 березня 2010 року, то вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2009 році підлягають задоволенню лише з 04 березня 2009 року та слід визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Свердловську Луганської області з 04 березня 2009 року неправомірними.
Таким чином, суд прийшов до висновку про необхідність зобов, язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитини війни за період з 04 березня 2009 року.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються пропорційно до задоволених вимог, і оскільки відповідач є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує судові витрати з Державного бюджету в сумі 1,70 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94,99,100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області щодо не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 04 березня 2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Свердловську Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 04 березня 2009 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя: