КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2007 № 6/113
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Гагар Н. В.
від відповідача - Ларькін В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2007
у справі № 6/113
за позовом ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
про укладення договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2007р. у справі № 6/113 у позові відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що згідно п. 5.2. спірного договору, він вважається переукладеним на новий строк, якщо за місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії; своїм листом від 31.11.2006р. відповідач попередив позивача про закінчення дії договору, таким чином дотримавшись необхідної процедури розірвання договору; відповідачу було запропоновано та надано проект нового договору б/н від 29.11.2006р.; вказаний проект відповідачем залишено без уваги, що порушує порядок укладення господарських договорів передбачений ст. ст. 179-181 ГК України та ст. 19 ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання”.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 30.09.1998р. сторони уклали договір № 5780/1-5-02 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. п. 5.1., 5.2. якого договір укладається строком з 30.09.1998р. по 31.12.1999р. і набуває чинності з моменту його підписання сторонами; договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.
30.11.2006р. позивач звернувся до відповідача з заявою про закінчення строку договору № 5780/1-5-02 від 30.09.1998р., а також з пропозицією укласти новий договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
06.02.2007р. ВАТ “АК “Київводоканал” звернулось з позовом до АЕК “Київенерго” про укладання договору в редакції ВАТ “АК “Київводоканал” з 01.01.20007р., зазначивши, що скориставшись своїм правом передбаченим в п. 5.2. договору № 5780/1-05-02 укладеного з відповідачем, позивач розірвав дію вказаного договору; одночасно відповідачу було запропоновано укласти новий договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі; вказана пропозиція була залишена відповідачем без уваги, що є порушенням ст. ст. 179-181 ГК України, ст. 19 ЗУ “Про питну воду та питне водопостачання”.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволені позову з тих підстав, що позивач прострочив своє право на неподовження договору, оскільки відповідна заява ним була подана 01.12.2006р., тобто з пропуском строку встановленого п. 5.2. спірного договору; в акті приймання-передачі наданих послуг за січень 2007р., вказано, що він складений відповідно до договору № 5780/1-5-02, що є підтвердженням дії спірного договору у 2007 році.
У відзиві на пояснення позивач вказує на те, що доводи відповідача є безпідставними, оскільки позивачем ще 30.11.2006р. було направлено заяву про припинення дії договору відповідачу, що підтверджується належними доказами; посилання у акті приймання-передачі за січень 2007р. на договір № 5780/1-5-02 є технічною помилкою; спірний договір діяв строком 15 місяців лише перший рік, оскільки укладати його на 3, а потім на 12 місяців було недоцільно, наступні роки він вважався переукладеним на 12 місяців.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2007р. у справі № 6/113 в задоволені позову відмовлено.
Апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Основні правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання визначені Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 вказаного Закону послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Отже із змісту наведеної норми вбачається, що укладення договору про надання послуг питного водопостачання є обов’язковим для сторін по справі.
Частиною 1 ст. 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
На виконання вказаної норми 30.09.1998р. сторони уклали договір № 5780/1-5-02.
Обґрунтовуючи свій позов ВАТ “АК “Київводоканал” вказує на те, що договір № 5780/1-5-02 припинив свою дію, оскільки 30.11.2006р., тобто в межах строку встановленого п. 5.2., позивач надіслав на адресу відповідача заяву про його припинення.
Такий висновок позивача не відповідає обставинам справи, враховуючи наступне.
Укладаючи договір № 5780/1-5-02, сторони погодили строк його дії з 30.09.1998р. по 31.12.1999р, що складає 15 місяців. (п. 5.1.).
Відповідно до п. 5.2. спірного договору він може бути продовжений на той же термін, тобто на 15 місяців.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2006р. у справі № 7/408 встановлено, що договір № 5780/1-5-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 30.09.1998р. діє, доказів закінчення строку його дії суду не надано. Рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки на момент прийняття рішення Господарським судом міста Києва у справі № 7/408 договір № 5780/1-5-02 від 30.09.1998р. не припинив свою дію, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що його пролонгація відбувалась у наступному порядку:
1) 01.01.2000р. по 31.03.2001р.;
2) 01.04.2001р. по 30.06.2002р.;
3) 01.07.2002р. по 30.09.2003р.;
4) 01.10.2003р. по 31.12.2004р.;
5) 01.01.2005р. по 31.03.2006р.;
6) 01.04.2006р. до 30.06.2007р.
На підставі такого розрахунку, колегія суддів приходить до висновку, що 30.11.2006р., звертаючись до відповідача із заявою про припинення дії договору, позивач відповідного права не мав, оскільки право на таке звернення у нього виникло лише 01.06.2007р.
Враховуючи те, що позивач, у належному порядку, не використав своє право передбачене пунктом 5.2. спірного договору, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що договір № 5780/1-5-02 був пролонгований.
Оскільки договір про надання послуг питного водопостачання № 5780/1-5-02 від 30.09.1998р. не припиняв свою дію, у відповідача не виникало обов’язку укладати новий договір, а тому позовні вимоги є безпідставними.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги є декларативними та не спростовують висновків, викладених у рішенні господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2007р. у справі № 6/113 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
26.07.07 (відправлено)