Справа №1-96

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009року

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Васильєвої М.А.

при секретарі Кучинському Я.Ю.

з участю прокурора Ляшок Г.Г.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою,

неодруженого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого, - у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2008 року приблизно о 21.30 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні кафе «Інтер» по пр. Лісному, 22, в м. Києві, в ході конфлікту з ОСОБА_1, взяв зі столу порожній бокал для пива, після чого кинув вказаний бокал у голову ОСОБА_1 Влучивши в обличчя ОСОБА_1, бокал розбився, в результаті чого ОСОБА_3 заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді гематоми, різаних ран верхньої та нижньої повік, обширне поранення склери з частковою втратою вмісту лівого очного яблука та гостротою зору до світлосприйняття (за критерієм стійкої втрати загальної працездатності), та легкі тілесні ушкодження у вигляді двох різаних ран верхньої частини правого передпліччя по задній поверхні, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу).

Підсудний вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку та встановлених судом, визнав повністю, підтвердивши їх та пояснивши, що він із знайомим приїхав до кафе, де у нього виник конфлікт з потерпілим із-за зауваження, зробленого останнім. Потім вони примирилися, випили разом, після цього знову між ними стався конфлікт, в результаті якого між ними почалася товконина. І його і потерпілого розбороняли знайомі з боку кожного з них. Коли його (ОСОБА_2) відтягнули, він зі злості вхопив пивний бокал та кинув у бік потерпілого, але не думав, що будуть такі наслідки. Вину у скоєному визнає повністю, потерпілому повністю відшкодовані витрати на лікування.

Вина підсудного у вчиненні злочину підтверджується також аналогічними показами потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні, який показав, що будь-яких претензій морального та матеріального характеру до підсудного він немає. Іноді вони зустрічаються та спілкуються між собою.

Суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, проти цього не заперечують учасники судового розгляду, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, учасникам судового розгляду роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що винність підсудного у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, , але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 122 КК України.

При призначенні покарання підсудному суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особистість підсудного - раніше не судимий, займається суспільно-корисною працею неофіційно, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставини, що пом'якшують покарання підсудного, - щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування заподіяної шкоди. Обставина, що обтяжує покарання підсудного, - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи обставини справи, особу підсудного, думку потерпілого, який просив суворо підсудного не карати, суд призначає йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання, а також для попередження вчинення нових злочинів, але в умовах контролю за його поведінкою органами виконання покарань за місцем проживання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання - 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з часу його проголошення в Апеляційний суд м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва.