Справа №2-862/10                                                                                                                                                                        

                                                            Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

  29 березня  2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Федоровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу ,-

                  В С Т А Н О В И В :

            Позивач звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2, обґрунтувавши його тим, що 04.06.2008 року відповідач взяла у неї по розписці в борг 3000 грн. під 5% в місяць і зобов’язалася повернути їй гроші впродовж 2-х місяців, 17.07.2008 року відповідач взяла у неї по розписці в борг 2000 грн., і зобов’язалася повернути їй гроші впродовж 2-х місяців до 17.09.2008 року, у вказаний строк відповідач борг не повернула, на її прохання про добровільну сплату боргу відмовила їй посилаючись на те, що в неї тимчасові фінансові труднощі, і вона не може віддати борг, запевнила її в тому, що вона є жінкою порядною і віддасть борг, відповідач наполягала на тому, щоб вона ще дала їй кошти в сумі 5000 грн., які їй вкрай необхідні, так  як у них були дружні стосунки, вона 2108.2008 року дала їй в борг 5000 грн., строком на півроку, до 21.02.2008 року, у вказаний     строк жоден із зобов’язань, які на себе взяла  відповідач не виконала. Проценти за договором позики від 04.06.2008р. нараховані наступним чином: 3000 грн. х 5% /100 = 150 грн. – відсотки в місяць, 150 грн. х 16 місяців = 2400 грн., всього 5400 грн., згідно листа Верховного Суду України №6297р від 03.04.1997 року “ Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ “ та з урахуванням зазначених норм і рекомендацій відносно застосування індексів інфляції при розгляді судових справ сума боргу з урахуванням індексу інфляції, яку відповідач зобов’язаний сплатити на її користь  становить на 01.10.2008р. 3000 грн. основний борг х 101,7% ( індекс інфляції за жовтень 2008р. = 3051 грн. х 101,5% індекс інфляції за листопад 2008р. = 3096 грн.  х 102,1%  = 3161 грн. ), за 2009р. 3161 грн.  х 102,9 ( індекс інфляції за січень ) = 3252 грн., 3252 грн. х 101,5% ( за лютий ), 3300 грн. х 101,4% ( за березень ) = 3346 грн., 3346 грн. х 100,9 ( за квітень ) = 3376 грн., 3376 грн. х 100,5% ( за травень ) = 3392 грн., 3392 грн. х 101,1% ( за червень )  = 3429 грн., 3429 грн. х 99,9( за липень ) = 3425 грн., 3425 грн. х 99,8 ( за серпень ) = 3418 грн. , 3418 грн.  х 100,8% ( за вересень ) = 3445 грн., всього: 3445 грн. , загальний борг складає 13845 грн. Просить стягнути зі ОСОБА_2 на її користь борг у розмірі 13845 грн., а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні позивач та її представник  позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, вказала, що не заперечує, що брала у позивача кошти, зазначені у розписках, однак відсотки по 540 грн. щомісячно віддавала позивачу, тому не заперечує щодо стягнення з неї боргу на користь позивача 12654 грн. разом з понесеними судовими витратами.  

             Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню за наступних підстав.

               Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

              Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір

 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

             На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначальної кількості речей.

          Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

           Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

           Суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги те, що позивач в судовому засіданні не заперечувала щодо стягнення з відповідача на її користь суми боргу та відсотків в загальному розмірі  12654 грн. з урахуванням понесених судових витрат,  вважає, що позов підлягає  задоволенню, оскільки згідно розписки від 04.06.2008 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 кошти в сумі 3000 грн. під 5% строком на  3 місяці, згідно розписки від 17.07.2008 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 кошти в сумі 2000 грн., які зобов'язувалася повернути  протягом 2-х місяців, відповідно до розписки від 21.08.2008 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 кошти в сумі 5000 грн., які зобов’язується повернути протягом півроку ( а.с. 25- 27 ).

          Відповідач ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 526, 530 ЦК України, не виконавши належним чином взяті зобов'язання у строки, що вказані у розписках і відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредиторові борг у розмірі та у строки, які визначені в договорі, оскільки відповідач не виплатив позивачеві всі належні до виплати кошти, та враховуючи згоду сторін, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити та стягнути з відповідача суму боргу  разом з відсотками у сумі  12395 грн.

         Позивачем при подачі позовної заяви до суду було сплачено судовий збір на користь держави  в сумі 139 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи, тому суд задовольняючи позов, на підставі ст.  88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 259 грн.

        На підставі викладеного та  керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – задовольнити в повному обсязі.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 борг по договору позики в розмірі 12395 грн., а також понесені судові витрати в розмірі 259 грн., а всього: 12654 грн.  

          Заяву про апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Кіровоградському апеляційному суду через Ленінський райсуд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського

       райсуду м. Кіровограда                                                                     Циганаш І.А.