Справа № 22ц/1917

Категорія 33

Головуючий в суді 1 інст. Гансецька

Доповідач Худяков А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2009 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Худякова А.М.,

суддів Франовської. К.С., Широковой Л.В.,

при секретарі судового засідання Назаренко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Стиль" про визначення розміру заробітної плати для перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ „Стиль" про визначення розміру заробітної плати для перерахунку пенсії. Зазначав, що з 1975 року по 1983 рік він працював закрійником у Житомирському райпобуткомбінаті, який з 1992 року переєстрований у фірму "Надія", а з 1996 року реорганізовано у ТОВ "Стиль". В період роботи на даній посаді, вказував позивач, він мав високу зарплату, в межах 300 радянских рублів, оскільки завжди виконував план.

У зв’язку з тим, що одержувана ним з 1966 року державна пенсія по інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного із службою в Радянській Армії є мізерною, він звернувся до управління Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії із більш високої зарплати за період роботи в райпобуткомбінаті, зокрема за п’ять років підряд, з 1977 по 1981 рік. Проте, коли він одержав від відповідача довідку про одержану у вказаний період зарплату, то з’ясувалось, що вона така мала, що перерахунок пенсії здійснювати недоцільно.

Посилаючись на те, що видана довідка містить неправдиві дані про одержувану зарплату, позивач просив суд встановити дійсний розмір його заробітної плати, для чого допитати свідків.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 червня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону. Зокрема, позивач зазначає, що суд не допитав свідків, які б могли підтвердити його заробіток в більшому розмірі, ніж він вказаний у довідці, та не взяв до уваги довідку з Мелітопольського райпобуткомбінату від 25.01.1984 року про його середню заробітну плату.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як встановив суд, ОСОБА_2 працював закрійником верхнього чоловічого одягу у Житомирському райпобуткомбінаті з липня 1975 року по травень 1983 року (а.с. 3).

Відповідно до довідки № 178 від 6.07.2006 року, яка видана на підставі бухгалтерських книг по нарахуванню зарплати за 1977-1981 роки, заробіток ОСОБА_2, який враховується для обчислення пенсії становить 0,03791 грн.(а.с. 4).

Оглянуті судом книги нарахування зарплати свідчать про те, що у переважній більшості місяців цього періоду нарахована ОСОБА_2 зарплата становила нижче 70 радянських рублів (оплата праці некваліфікованого працівника у вказаний період).

Як встановлено, відомості про виплату заробітної плати за вказаний період у відповідача не збереглись у зв’язку із зміною власника, тому перевірити правильність даних книги нарахування зарплати неможливо.

Оскільки дані про заробітну плату необхідні позивачу для перерахунку пенсії з більш високого заробітку, у вирішенні спору слід виходити з положень законодавства, що регулює порядок оформлення документів для перерахунку пенсії.

Згідно з п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 р., довідка, про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, що звертається за пенсією. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про зарплату видаються правонаступником або державними архівними установами.

Частина третя даного пункту зазначає, що установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Не можуть служити документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії профспілкові квитки, виписки зі штатного розкладу про посадовий оклад, партійні квитки.

За таких обставин, коли платіжні відомості на виплату зарплати ОСОБА_2 за період 1977-1981 років не збереглись, встановити правильність даних, що відображені у книгах нарахування та виплати заробітної плати по райпобуткомбінату, на підставі яких позивачу видано довідку №178 від 6.07.2006 року, неможливо.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи,  які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, висновки суду про неможливість встановлення ОСОБА_2 заробітку для перерахунку пенсії на підставі показань свідків, є правильними.

Ухвалене судом рішення суду є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 червня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.