Справа № 2-165/2009 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 березня 2009 року     Володарський районний суд Донецької області

у складі: Головуючого - судді Подліпенця Є.О. при секретарі Павловій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське   цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та визнання права власності на 1/2 частину будинку з господарськими спорудами ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даною позовною заявою вказуючи, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 17.06.1989 року, від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2006 року шлюбні стосунки між ними фактично припинені і рішенням Володарського райсуду від 22.01.2009 року шлюб розірвано. За час проживання у шлюбі вона сумісно з відповідачем і їх донькою отримали однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, в якій вона разом з донькою проживає до теперішнього часу. Квартира приватизована і належить їй, відповідачу і їх доньці на праві приватної власності. Відповідач з 2006 року у вказаній квартирі не проживає та 29.05.2006 року знявся з реєстраційного обліку.

Також зазначила, що 14.05.2001 року згідно договору купівлі - продажу вона разом з відповідачем придбали житловий будинок № 9 розташований по пров. Вокзальному в с Кальчик Володарського району. Відповідач проживає у вказаному будинку, з моменту фактичного припинення шлюбних відносин, тобто з 2006 року по теперішній час. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку з господарськими спорудами розташованого по пров. Вокзальному, 9 в с Кальчик Володарського району.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні у повному обсязі. Суду пояснила, що за період з 2006 року відповідач не проживає в квартирі, 22 по пров. Больнічному, 1 -«А», про що свідчить запис в домовій книзі про зняття його з реєстраційного обліку і всі обов'язки, що виникають з користування даною квартирою покладені тільки на неї з донькою. З якою метою просить визнати відповідача таким, що втратив право користування даною квартирою, пояснити не може. Також пояснила, що нерухоме майно у вигляді будинку, № 9 розташованого по пров. Вокзальному в с Кальчик вона придбала разом з відповідачем в період шлюбу, за спільні кошти сім'ї, тому вона має право на 1/2 частину вказаного будинку.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та заперечував проти його задоволення. Суду пояснив, що квартира № 22, яка розташована по пров. Больнічному, 1-«А», була виділена йому у користування і згодом була приватизована на нього, дружину і доньку, а з 18.11.2000 року належить йому, позивачки та їх доньці на праві приватної власності. Ні він, ні позивачка з донькою в цій квартирі не проживає, оскільки квартира знаходиться у непридатному для проживання стані. Він дійсно знятий з реєстраційного обліку даної квартири, але є власником її частки. Будинок № 9 розташований по пров. Вокзальному в с. Кальчик з господарськими спорудами дійсно був придбаний ним за період перебування в шлюбі з позивачкою, але він його придбав не за спільні кошти сім'ї, а за власні кошти і договір купівлі продажу даного будинку, було укладено саме з ним, а не з ОСОБА_1 Просив в задоволенні позову відмовити.

Ознайомившись з позовною заявою, вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, щогвласниками квартири № 22 будинку 1-«А» розташованого по пров. Больнічному с Кальчик Володарського району Донецької області, є ОСОБА_1С, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 18.11.2000 року. Згідно договору купівлі продажу від 14.05.2001 року відповідач придбав будинок № 9 з належними до нього господарськими спорудами, побутовими будівлями та спорудами подвір'я розташований по пров. Вокзальному в с. Кальчик Володарського району Донецької області і згідно технічного паспорту є його власником. Вказане нерухоме майно сторони придбали у період шлюбу, який був укладений 17.06.1989 року, що ними не заперечується.

Позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою, кв. 22, яка розташована за адресою: пров. Больнічний, 1-«А», с Кальчик Володарського району, в зв'язку з тим, що він там не проживає з 2006 року і знятий з реєстраційного обліку, однак з даною вимогою не можна погодитися.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, оскільки відповідач, є власником вказаної квартири, його право не може бути порушене і підлягає захисту, крім цього позивачка в обґрунтування даної вимоги зазначає, що відповідач не проживає в даній квартирі та знятий з реєстраційного обліку, що відповідачем не заперечується, тому суд вважає, що дана позовна вимога позивачки, є протирічною, необгрунтованою та безпідставною і в її задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи питання, щодо заявлених позовних вимог позивачки в частині визнання права власності на 1А частину будинку з господарськими спорудами розташованого по пров. Вокзальному, 9 в с Кальчик Володарського району суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей   індивідуального   користування,   є   об'єктом   права   спільної   сумісної   власності

подружжя.

Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки вказаний будинок з господарськими спорудами було придбано відповідачем у період шлюбу з позивачкою, і відповідачем суду не доведено, що він його придбав за власні кошти, а інших доказів суду не надано, тому, у суду є достатньо підстав вважати, що вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя придбане за власні кошти подружжя і в зв'язку з цими обставинами позивачка має право власності на Уг частину придбаного у період шлюбу будинку.

Керуючись ст.ст. 8, 11, 209,  212-215 ЦПК України, ст.ст. 317, 321, 368 ЦК України, ст. 60, 69, 70 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинку з господарськими спорудами та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку № 9, з належними до нього господарськими спорудами, побутовими будівлями та спорудами подвір'я розташованого по пров. Вокзальному в с. Кальчик Володарського району Донецької області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк передбачений для подачі такої заяви.